Тульчинський районний суд Вінницької області

м. Тульчин, вул. Перемоги, 16, 23600, (04335) 2-28-00

РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 2-84/10 2010 р.

22 березня 2010 року Тульчинський районний суд Вінницької області

в складі головуючого судді Рибчинського В.П.

при секретарі Грабовській Н.В.

за участю адвоката ОСОБА_1

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Тульчині цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у здійсненні права власності та стягнення моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

26.10.2009 року ОСОБА_2 із зазначеними позовними вимогами звернулась до суду. В позовній заяві попросила суд винести рішення, яким усунути перешкоди у здійсненні її права власності - користуванні та розпорядженні своїм майном, а саме земельною ділянкою за № 342 площею 2,9 га, яка призначена для ведення сільськогосподарського виробництва та розташована на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району шляхом її звільнення та стягнути заподіяну моральну шкоду в сумі 6000 гривень, посилаючись на те, що на праві приватної власності їй належить вищезазначена земельна ділянка. На даний час вона не може користуватися в повній мірі земельною ділянкою, оскільки відповідач самовільно зайняв частину земельної ділянки, розмістивши на ній дрова та автомобіль. На її прохання звільнити земельну ділянку ОСОБА_3 не реагує, тому вона з відповідною заявою звернулась до Кирнасівської селищної Ради. З а її заявою було проведено перевірку і за результатами перевірки відповідачу було запропоновано звільнити земельну ділянку від транспорту, однак він відмовився це зробити.

Оскільки через те, що вона не може здати земельну ділянку в оренду та не може самостійно користуватися своєю земельною ділянкою, вона почала нервувати, порушився її звичний спосіб життя, тому заподіяну моральну шкоду оцінює в 6000 гривень.

В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, дав пояснення, які відповідають обставинам викладеним в позовній заяві та доповнив, шо ОСОБА_2 неодноразово зверталась до ОСОБА_3 з вимогою про звільнення земельної ділянки від дров, які він там розмістив та автомобіля, однак він мотивував свою відмову тим, що на протязі багатьох років він ставив свій автомобіль на тому місці і тим. що вона сама встановила межі земельної ділянки.

Відповідач позовні вимоги не визнав і пояснив, що земельна ділянка на якій він ставить автомобіль не належить ОСОБА_4 Межові знаки земельної ділянки вона поставила сама. Ця земельна ділянка розташована навпроти його будинку. Він нею користується протягом багатьох років. Аналогічним чином земельними ділянками користуються і його сусіди.

Свідок ОСОБА_5 пояснила, що вона працює землевпорядником Кирнасівської селищної ради. До селищної ради звернулась із заявою ОСОБА_2З про те. Що громадянин ОСОБА_3 самовільно зайняв частину її земельної ділянки. Вона в складі комісії виїхала на місце. В результаті обмірів земельної ділянки було встановлено, шо гр. ОСОБА_3 самовільно зайняв частину земельної ділянки гр. ОСОБА_2, а саме поставив на ній свій автомобіль. Йому було запропоновано звільнити земельну ділянку від автомобіля, однак він категорично відмовився. Про зазначене були складені відловідні документи.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка дослідивши матеріали справи приходь до висновку, що позовні вимоги в частині усунення порушень права власності підлягають повному задоволенню, а в частині відшкодування заподіяної моральної шкоди частковому задоволенню зі слідуючих підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відповідно до державного акта на право приватної власності на землю, серії ВН № 003745 ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 2.9 га. яка розташована на території Кирнасівської селищної ради та передана їй для ведення сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до листа Кирнасівської селищної ради в результаті розгляду заяви, встановлено, що гр. ОСОБА_3 житель вулиці Шевченка поставив автомобіль на відстані 4 метрів 20 сантиметрів на частині земельної ділянки, яка являється земельною часткою (пай) і яку виділено в натурі гр. ОСОБА_2

Громадянин ОСОБА_3 категорично відмовився забрати автомобіль і йому було роз'яснено, що самовільний захват земельної ділянки несе за собою адміністративну відповідальність.

До листа Кирнасівської селищної ради додана схема захвату земельної ділянки ОСОБА_2

Приймаючи до уваги, що в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_3 самовільно захватив земельну ділянку ОСОБА_2, тому суд приходить до висновку, що в частині звільнення земельної ділянки позовні вимоги підлягають задоволенню в повному об'ємі, а в частині стягнення заподіяної моральної шкоди частково, а саме відповідно до доведених моральних страждань в сумі 500 гривень.

Керуючись ст. 90 ЗК України, ст.ст.391,1167 ЦК України ст.ст. 10,15, 60,209,212 215.218 ЩІК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Зобов'язати ОСОБА_3 усунути перешкоди ОСОБА_2 Зінов івні у користуванні належною їй земельною ділянкою за № 342. площею 2,9 га. призначену для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Кирнасівської селищної ради Тульчинського району шляхом звільнення її від автомобіля та дров.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 500 гривень заподіяної моральної шкоди.

В частині задоволення інших позовних вимог відмовити, оскільки вони заявлені

безпідставно.

Заява про апеляційне оскарження може бути подана протягом 10 днів та протягом 20 днів, з дня подання заяви, апеляційну скаргу до апеляційного суду Вінницької області.

Суддя: