У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 13 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1 на вирок Крижопільського районного суду Вінницької області від 1 квітня 2005 року, яким засуджено

                                    ОСОБА_1,

                                   ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                   немаючого судимості,

за ч. 1 ст. 122 КК України на один рік обмеження волі, а на підставі ст. 75 КК України його звільнено від покарання з випробуванням на один рік і на підставі ст. 76 КК України покладено обов'язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання і роботи.

В апеляційному порядку справа не переглядалася.

Постановою Крижопільського районного суду Вінницької області від 6 червня 2006 року в порядку ст. 409 КПК України до вироку щодо ОСОБА_1 внесено уточнення про вчинення засудженим злочину 29 грудня 2004 року.

            Суд визнав ОСОБА_1 винуватим у тому, що він 29 грудня 2004 року на власному подвір'ї, що в АДРЕСА_1, під час сварки з ОСОБА_2 заподіяв останньому закритий перелом сьомого ребра зліва грудної клітки, що відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості.

            У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1 просить скасувати вирок, а справу - закрити. Вказує, що будь-якого злочину не вчиняв, висновки суду ґрунтуються лише на неправильних даних судово-медичної експертизи і неправдивих показаннях потерпілого.

            Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України, перевіривши матеріали кримінальної справи та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

            Винуватість ОСОБА_1 в умисному заподіянні тілесних ушкоджень середньої тяжкості матеріалами справи доведена.

            Про це свідчать показання самого засудженого як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні. За словами ОСОБА_1, під час сварки з ОСОБА_2 він ударами палиці по голові збив останнього з ніг, після чого наніс потерпілому ще декілька ударів ногою в ділянку грудної клітки.

            Ці показання ОСОБА_1 суд визнав достовірними і поклав в основу свого рішення, оскільки вони підтверджуються показаннями потерпілого ОСОБА_2, а також узгоджуються з тими даними, які містяться у висновку судово-медичної експертизи, щодо кількості, характеру та локалізації виявлених у потерпілого тілесних ушкоджень.

            Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 122 КК України є правильною, а покарання йому призначено у відповідності з вимогами закону.

            Будь-яких даних про порушення органом досудового слідства чи судом норм кримінального або кримінально-процесуального законодавства, які були б підставою для зміни чи скасування  судових рішень, не встановлено.

            Колегія суддів не знаходить підстав для призначення справи до касаційного розгляду з обов'язковим повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України.

            Ураховуючи наведене та керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів

ухвалила:

            відмовити засудженому ОСОБА_1 в задоволенні касаційної скарги.

Судді:

Кияшко А.Я.                                              Редька А.І.                                       Лавренюк М.Ю.