У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула в судовому засіданні 6 липня 2006 року в м. Києві кримінальну справу за касаційним  поданням заступника  прокурора Чернівецької області  на вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 24 березня 2005 року, яким

                                      ОСОБА_1,

                                      ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

                                      раніше не судимого,

засуджено за  ч. 5 ст. 191 КК України із застосуванням ст. 69 КК України на 1 рік позбавлення волі. 

В апеляційному порядку вирок не оскаржувався.

ОСОБА_1 визнано винним у тому, що він, працюючи ІНФОРМАЦІЯ_2 ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_3” протягом лютого-червня 2004 року вчинив розкрадання чужого майна шляхом привласнення.

13.11.2003 року  ОСОБА_1 був прийнятий на роботу в ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_3” на посаду торгового агента з повною матеріальною відповідальністю.

Під час здійснення ОСОБА_1 своїх функціональних обов'язків, які полягали в отриманні готівкових коштів у замовників товару та передачі цих коштів в касу ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_3”, у нього виник умисел на заволодіння ввірених йому коштів. Реалізуючи свій умисел, ОСОБА_1, діючи, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння чужим майном,  протягом лютого-червня 2004 року, в торгівельних точках на території МТК “Калинівський ринок”, виконуючи свої обов'язки торгового агента, отримуючи готівкові кошти від клієнтів ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_3”,  які зобов'язаний був здавати в касу ТОВ “ІНФОРМАЦІЯ_3”,  незаконно систематично привласнював на свою користь готівкові кошти на загальну суму 46794,22 грн..

         У касаційному поданні порушується питання про скасування вироку та направлення справи на новий судовий розгляд у зв'язку з м'якістю призначеного покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого. Автор подання зазначає, що призначаючи покарання, суд формально перелічив, але фактично не врахував, що збитки, завдані злочинними діями ОСОБА_1 не відшкодовані, скоєний ним злочин належить до категорії особливо тяжких злочинів. Крім того, призначаючи покарання у вигляді позбавлення волі, суд без будь-якої мотивації та посилання на ст. 69 КК України не призначив додаткову міру покарання. 

         Заслухавши доповідача, прокурора, котра підтримала своє подання,  перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи  касаційного подання, колегія суддів вважає, що подання підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд визнав доведеною винність ОСОБА_1 у вчиненому злочині, яка грунтується на допустимих і достатніх доказах, котрі ретельно досліджені у судовому засіданні і такі висновки не оспорюються у поданні.

         Кваліфікація злочинних дій ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України також у поданні не оспорюється.

         Проте, призначаючи покарання ОСОБА_1 із застосуванням ст. 69 КК України, суд порушив вимоги ст. 65 КК України, внаслідок чого не в повній мірі врахував, що ОСОБА_1 вчинив особливо тяжкий злочин. Не врахувавно судом і те, що збитки, завдані злочинними діями  ОСОБА_1 не відшкодовані

Крім того, призначаючи покарання ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 191 КК України, суд не призначив додаткове покарання у вигляді конфіскації майна та не мотивував з цього приводу своє рішення.

         За таких обставин вирок щодо ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а справа направленню на новий судовий розгляд.

         Якщо при новому розгляді справи винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого злочину підтвердиться, призначене йому покарання слід визнати м'яким.

         Керуючись ст. ст. 394, 396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

Касаційне подання заступника прокурора Чернівецької області задовольнити.

         Вирок Садгірського районного суду м. Чернівців від 24 березня 2005 року щодо ОСОБА_1 скасувати, а кримінальну справу направити на новий судовий розгляд.

Судді:

        В.Г. Жук                          В.М. Коновалов               А.М. Скотарь