Справа № 2-а-75\2009 року.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ  

1 червня 2009 року.

Чигиринський районний суд Черкаської області

      в складі :

      головуючого – судді Совгири І.В.,

      при секретарі – Мальованій В.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Чигирина справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Черкаського взводу ДПС ДАІ при УДАІ УМВС в Черкаській області про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -

                                                        ВСТАНОВИВ :

          Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом про скасування постанови № 2170 про притягнення її до адміністративної відповідальності, відповідно до якої відповідач притягнув її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та наклав адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот п’ятдесяти п’яти гривень, мотивуючи тим, що 02 травня 2009 року близько 11 год. 00 хв. на 51 км ад Золотоноша-Сміла позивачка керувала транспортним засобом автомобілем ВАЗ, дн СА 6848 АХ, та перевищила допустиму швидкість руху транспортного засобу на 28 кмгод, чим порушила вимоги ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Однак, вона вважає, що в її діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, дії інспектора ДПС – неправомірні, а сама постанова є незаконною, оскільки автомобілем керувала не вона, а її чоловік – ОСОБА_2, який має право на керування даним транспортним засобом.

За фіксацію порушення в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами притягуються до відповідальності власники чи співвласники транспортного засобу, якщо правопорушення не вчинено іншою особою. В даному випадку фіксування швидкості було здійснено в ручному режимі співробітником ДАІ з автомобіля, що рухався в зустрічному напрямку, а тому не може сприйматися як доказ. Крім того, пристрій автоматичної фіксації порушень ПДР України «Візир» не має експертного висновку чи сертифіката відповідності нормам у сфері захисту інформації, а тому не може бути використаний як доказ по справі.  З наданої до постанови по справі про адміністративне правопорушення копії фотографії незрозуміло, на якій ділянці шляху зроблено фотознімки та яке там встановлено обмеження швидкості руху.  

    А тому позивачка вважає, що дана постанова від 02 травня 2009 року про притягнення її до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП є незаконною та просить її скасувати.

В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та прохала їх задовольнити, пояснивши, що автомобілем керувала не вона, а її чоловік – ОСОБА_2, який має право на керування даним транспортним засобом. За фіксацію порушення в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами притягуються до відповідальності власники чи співвласники транспортного засобу, якщо правопорушення не вчинено іншою особою. В даному випадку фіксування швидкості було здійснено в ручному режимі співробітником ДАІ з автомобіля, що рухався в зустрічному напрямку, а тому не може сприйматися як доказ. Крім того, пристрій автоматичної фіксації порушень ПДР України «Візир» не має експертного висновку чи сертифіката відповідності нормам у сфері захисту інформації, а тому не може бути використаний як доказ по справі.  Також з наданої до постанови по справі про адміністративне правопорушення копії фотографії незрозуміло, на якій ділянці шляху зроблено фотознімки та яке там встановлено обмеження швидкості руху.  

Позивачка, вважаючи постанову про притягнення її до адміністративної відповідальності незаконною, просить скасувати її.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи в судове засідання не з’явився, не повідомивши суд про причини неявки.

Вислухавши позивачку, вивчивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з постанови від 02 травня 2009 року позивачку було притягнуто до адміністративної відповідальності по ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу у розмірі двохсот п’ятдесяти п’яти гривень за порушення ПДР України. Порушення вказаних норм було в тому, що позивачка перевищила допустиму швидкість руху транспортного засобу на 28 кмгод, про що було винесено відповідну постанову.

З матеріалів даної постанови незрозуміло, за порушення якого саме пункту ПДР України було накладено стягнення.

Крім того, з наявної у матеріалах справи фотографії вбачається, що автомобілем керує чоловік, а не позивачка.

Згідно ст. 14-1 КУпАП до відповідальності за фіксацію порушення в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами притягуються власники чи співвласники транспортного засобу, якщо правопорушення не вчинено іншою особою.  

В даному випадку, як встановлено в судовому засіданні, фіксування швидкості було здійснено в ручному режимі співробітником ДАІ, оскільки на фотознімку крім швидкості автомобіля ВАЗ також показано швидкість патруля – 42 кмгод, а отже фіксування зроблено не в автоматичному режимі, а працівником ДАІ, що суперечить вимогам п. 12.2 Інструкції з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України, де зазначено, що потайний нагляд за дорожнім рухом здійснюється працівниками ДАІ на службових транспортних засобах під час руху в загальному потоці транспортних засобів, а на даному фотознімку видно ділянку дороги лише з одним автомобілем – ВАЗ.

Також з фотознімка незрозуміло, на якій ділянці шляху зроблено це фото і яке обмеження швидкості руху встановлено на даній ділянці  дороги, про що в матеріалах справи не має жодних відомостей.

Таким чином, в підтвердження факту порушення позивачкою ПДР України, ч. 1 ст. 122 КУпАП та перевищення нею допустимої швидкості руху транспортного засобу відповідачем не надано жодних доказів.  

А тому, суд, оцінюючи наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що постанова про адміністративне правопорушення від 02 травня 2009 року про притягнення позивачки до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі двісті п’ятдесят п’ять гривень підлягає скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 288 КУпАП, Інструкцією з діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС України № 1111, ст. ст. 18 ч. 1 п. 2, 71, 104, 159, 161-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -  

                                                    ПОСТАНОВИВ :

Позов задовольнити.

Постанову про адміністративне правопорушення від 02 травня 2009 року Черкаського взводу ДПС ДАІ при УДАІ УМВС в Черкаській області про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладення стягнення у вигляді штрафу в сумі 255 гривень скасувати.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня її проголошення.

Головуючий