У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2009 року лютого 24 дня колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Сумської області у складі:
головуючого - Лугового М.Г.
суддів - Пархоменко О.М.,
Ященка В.А.
з участю прокурора - Кононової Л.Ф.
засуджених - ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Суми кримінальну справу за апеляціями засудженого ОСОБА_1, адвоката ОСОБА_3, прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, Таранушич С.В. на вирок Ковпаківського районного суду м. Суми від 2 грудня 2008 року яким, -
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1, мешканець АДРЕСА_1 раніше не судимий,-
засуджений за ст. 296 ч. 2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки
На підставі ст.76 КК України ОСОБА_2 зобов'язаний судом протягом іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти органам кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, навчання.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2, мешканець АДРЕСА_2, раніше судимий 30 жовтня 2008 року за ст.186 ч.2 КК України, ст. 69 КК України до 1 року 6 місяців позбавлення волі, -
засуджений за ст. 296 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 2 роки, за ст. ст. 15 ч.1, 186 ч.2 КК України до позбавлення волі строком на 4 роки.
На підставі ст. 70 ч.4 КК України, за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання та покарання, призначеного вироком Зарічного районного суду м. Суми від 30 жовтня 2008 року остаточно до відбуття призначено 4 роки позбавлення волі.
В С Т А Н О В И Л А :
4 квітня 2008 року близько 5 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння ОСОБА_2 та ОСОБА_1 знаходились на залізничному вокзалі м.Суми Південної залізниці. Бажаючи самоутвердитись за рахунок приниження іншої особи, вони вчинили хуліганські дії відносно потерпілого ОСОБА_4. При цьому висловлювалися на його адресу нецензурною лайкою, наздогнавши потерпілого, який намагався від них втекти, ОСОБА_2 наніс йому удар в область обличчя, внаслідок чого ОСОБА_4 упав на землю, ОСОБА_1, підбігши до потерпілого, також наніс йому удар по тілу. Від нанесених ударів потерпілий відчував сильний фізичний біль.
Після скоєного у ОСОБА_1 виник злочинний намір на заволодіння грошима ОСОБА_4, для чого він почав перевіряти кишеню куртки потерпілого, який лежав на землі, достовірно знаючи, що у ОСОБА_4 були при собі гроші. ОСОБА_1 до кінця злочинний намір відносно ОСОБА_4 , ОСОБА_1 завадили працівники міліції, які з'явилися на пероні вокзалу.
В апеляціях:
Прокурор у зміненій апеляції просить вирок суду відносно засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 скасувати у зв'язку з неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання та невідповідністю висновків суду фактичним обставинам справи, справу направити на новий судовий розгляд. Свої вимоги мотивує тим, що при призначенні покарання ОСОБА_1 суд послався ч.4 ст. 70 КК України, не призначивши покарання за ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, передбачених ст.296 ч.2 та ст.ст. 15 ч.1, 186 ч. 2 КК України. Окрім того, суд двічі вказав на застосування насильства зі сторони ОСОБА_1 до потерпілого ОСОБА_4, як при кваліфікації дій засудженого за ст. 296 ч.2 так при кваліфікації дій за ст.ст. 15 ч.1, 186 ч.2 КК України. Проте у вироці вказав, що умисел у ОСОБА_1 на заволодіння майном виник після побиття потерпілого, коли той вже знаходився на землі.
Адвокат просить вирок суду відносно ОСОБА_1 змінити. Вважає кваліфікацію його дій за ст.296 ч.2 КК України зайвою, оскільки умисел його підзахисного був направлений на заволодіння майном потерпілого, а не на вчинення хуліганських дій. Просить пом'якшити призначене покарання , застосувавши ст. 69 КК України.
Засуджений ОСОБА_1 вважає вирок суду занадто суворим, просить пом'якшити призначене покарання, врахувавши ряд пом'якшуючих вину обставин. У доповненні до апеляції ОСОБА_1 повністю погоджується із доводами апеляції адвоката ОСОБА_3 і просить прийняти рішення по справі відповідно до вимог апеляції адвоката.
Заслухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, який повністю підтримав доводи апеляцій адвоката та поданої ним, засудженого ОСОБА_2, який вважав вирок суду відносно себе законним, відносно ОСОБА_1 занадто суворим, висновок прокурора про необхідність задоволення апеляції, поданої прокурором та відмову у задоволенні апеляцій засудженого ОСОБА_1 і адвоката, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частково задоволенню, апеляції засудженого та адвоката задоволенню не підлягають.
Згідно ст.367 ПК України підставами для скасування вироку, при розгляді справи в апеляційному суді є : невідповідність висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи; неправильне застосування кримінального закону.
Кваліфікуючи злочинні дії ОСОБА_1 за ст.ст. 15 ч.1, 186 ч.2 КК України, суд першої інстанції у вироку зазначив, що пограбування потерпілого ОСОБА_4 було поєднано із застосуванням зі сторони ОСОБА_1 насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого. У той же час суд у мотивувальній частині вироку визнав достовірним, що умисел у ОСОБА_1 на заволодіння майном виник після побиття потерпілого, коли той вже знаходився на землі.
Окрім того, суд призначаючи покарання ОСОБА_1 за ст.ст. 296 ч.2 та 15 ч.1, 186 ч.2 КК України не дотримався вимог ч.1 ст. 70 КК України, призначення покарання за сукупністю злочинів, а зразу призначив покарання за ч.4 ст.70 КК України.
За таких обставин колегія суддів вважає, що постановлений в справі вирок відносно ОСОБА_1 підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, під час якого необхідно ретельно дослідити зібрані у справі докази, дати їм належну оцінку та постановити рішення з дотриманням усіх вимог кримінального і кримінально-процесуального закону.
У зв'язку з тим, що справа направляється на новий судовий розгляд доводи апеляцій адвоката і ОСОБА_1 про невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок суворості , зайву кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ст.296 ч.2 КК України задоволенню не підлягають.
Вимоги апеляції прокурора про скасування вироку відносно засудженого ОСОБА_2 не підлягають розгляду, оскільки апеляція прокурора стосовно нього подана понад строки встановлені статтею 349 КПК України. Клопотання про відновлення строку відсутнє.
Керуючись ст. ст. 362,366 , 367 КПК України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А :
А пеляцію Сумського транспортного прокурора, який затвердив обвинувальний висновок, задовольнити частково.
Вирок Ковпаківського районного суду міста Суми від 2 грудня 2008 року відносно ОСОБА_1 скасувати, у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у вироку фактичним обставинам справи та неправильним застосуванням кримінального закону при призначенні покарання, а справу направити на новий судовий розгляд в той же суд в іншому складі суду.
У задоволенні апеляцій адвоката ОСОБА_3 та ОСОБА_1 відмовити.
Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити тримання під вартою.
С У Д Д І :
Луговий М.Г. Пархоменко О.М. Ященко В.А.