У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

 Верховного Суду України у складі

розглянула в судовому засіданні в м.Києві 13 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_1

         Вироком Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 6 червня 2005 року

ОСОБА_1

ІНФОРМАЦІЯ_1 народження,

уродженець та житель АДРЕСА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_2, несудимий,

засуджений

за ч.1 ст.296 КК України до 1 року обмеження волі;

за ч.2 ст.146 КК України на 3 роки позбавлення волі.

Відповідності до ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_1 остаточно призначено 3 роки позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання з випробуванням та іспитовим строком терміном на 2 роки.

Постановлено стягнути з засудженого ОСОБА_1 на користь потерпілих ОСОБА_2 6000 грн. та ОСОБА_3 7000 грн..

Ухвалою апеляційного суду Київської області від 31 серпня 2005 року зазначений вирок залишений без зміни.

За вироком засуджений ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він 5 грудня 2004 року в АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп”яніння, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, заподіяв малолітнім потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_3 легкі тілесні ушкодження, а також незаконно позбавив їх волі, способом небезпечним для їх здоров”я, що супроводжувалося заподіянням їм фізичних страждань.

                У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_1, не оскаржуючи фактичних обставин справи та правильності кваліфікації його дій, ставить питання про скасування постановлених щодо нього судових рішень в частині вирішення цивільного позову, або просить зменшити розмір цивільного позову.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи касатора, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Висновок про винуватість засудженого ОСОБА_1 у вчиненні злочинів суд обгрунтував викладеними у вироку доказами: частковим визнанням вини самим засудженим про те, що незаконно примусив малолітніх дітей сидіти у погребі; показаннями потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3, свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, даними протоколів огляду місця події та відтворення обстановки і обставин події з участю потерпілого ОСОБА_3, висновками судово-медичних експертиз, іншими зібраними по справі доказами.

 Виходячи з фактичних обставин справи, суд правильно застосував щодо засудженого ОСОБА_1 кримінальний закон при кваліфікації його дій і призначив йому покарання у відповідності до чинного законодавства з урахуванням всіх пом”якшуючих його відповідальність обставин та даних про його особу.

Вирішуючи питання  про розмір цивільних позовів, суд належним чином врахував те, що злочини вчинені щодо малолітніх дітей, характер та обсяг їх страждань і обгрунтовано стягнув на користь представників малолітніх потерпілих ОСОБА_2 та ОСОБА_3 зазначені у вироку суми.

Порушень процесуальних прав засудженого ОСОБА_1 не встановлено.

Підстав для призначення кримінальної справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст.384 КПК України немає.

Керуючись ст.394 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

відмовити засудженому ОСОБА_1 у задоволенні його касаційної скарги.

Судді: Кияшко А.Я.             Коновалов В.М.                   Жук В.Г.