Справа № 1-51/09

В И Р О К

іменем України

26 травня 2009 року          

Шевченківський районний суд м. Львова

В складі:       головуючої - судді            Малех І.Б.

                        при секретарі                   Костюк А.В.

                        з участю прокурора        Моти Р.Д.

                        з участю захисника         ОСОБА_1

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, працюючого вантажником на ринку, зареєстрованого та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України, -

у с т а н о в и в:

Підсудний ОСОБА_2 26 серпня 2008 року близько 12.00 год., перебуваючи на вул. Замарстинівській в м. Львові, перебуваючи в стані алкогольного сп’яніння, з корисливих спонукань, в поєднанні з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, відкрито викрав чуже майно, належне потерпілому ОСОБА_3, а саме мобільний телефон марки «LG» вартістю 350 грн., з карточкою мобільного оператора вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходились гроші в сумі 10 грн. та гроші в сумі 120 грн. ОСОБА_4 викраденим майном ОСОБА_2 з місця скоєння злочину скрився.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 2369 від 29.08.2008 року у потерпілого ОСОБА_3 виявлено синець та садна на обличчі, садна на спині, руках та ногах, синці на руках та правій нозі, які утворились від дії тупих предметів 26 серпня 2008 року та відносяться до легкого тілесного ушкодження.

В ході досудового слідства та в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 свою вину у вчиненні злочину визнав частково, та пояснив, що дійсно 26 серпня 2008 року близько 12.30 год. він перебував разом із своїм знайомим ОСОБА_5 у бару «Кури гриль» на вул. Замарстинівській в м. Львові, де вживали спиртні напої. У приміщення бару зайшов потерпілий ОСОБА_3, який також вживав спиртні напої. Потерпілий присів біля них за столик та почав з ними розмовляти. Через деякий час, ОСОБА_3 почав голосно розмовляти та роздягатись на, що бармен зробила йому зауваження та попросила вивести його з бару. Він разом із ОСОБА_5 взяли потерпілого під руки та вивели його. Біля виходу він побачив як з кишені у потерпілого випав мобільний телефон та потерпілий цього не помітив і він скориставшись цим забрав телефон собі. Вони відвели ОСОБА_3 на вулицю, а самі повернулись у приміщення бару, де допили пиво та розійшлись по домам. Ідучи додому він виключив мобільний телефон та сховав телефон вдома, оскільки хотів залишити його собі. Про вчинене дуже шкодує та просить суворо не карати.

Суд знаходить, що факт вчинення злочинних дій та винуватість підсудного у вчиненому злочині, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України, крім повного визнання своєї вини самими підсудним, повністю та об’єктивно  стверджується зібраними по справі доказами.

Показаннями потерпілого ОСОБА_3, даними в судовому засіданні про те, що дійсно 26 серпня 2008 року він приїхав у м. Львів до свого знайомого. Того ж дня близько 11.30 год. він знаходився в приміщенні гриль-бару «Кури-гриль» по вул. Замарстинівській в м. Львові, де розпивав спиртні напої. Крім нього у барі знаходились двоє на той час невідомих йому чоловіків, яким він запропонував випити з ним. За деякий час він сп’янів та почав голосно розмовляти, у зв’язку з чим на прохання працівниці бару вказані двоє хлопців вивели його з приміщення, при цьому один з них, як пізніше йому стало відомо підсудний ОСОБА_2, наніс йому декілька ударів по голові та різних частинах тіла. Після цього, він ще раз повернувся у приміщення бару, однак злякавшись що його знову поб’ють, він направився по вул. Замарстинівській. Пройшовши 20-30 метрів він відчув раптовий удар в ділянку потилиці. Від отриманого удару він впав на землю, однак при цьому помітив, що біля нього стояв один із хлопців з бару, як пізніше йому стало відомо підсудний ОСОБА_2 Від нанесеного удару він втратив свідомість, коли прийшов до тями, то відчув сильний фізичний біль. Отямившись, побачив, що кишені його штанів вивернуті та у нього викрадено майно на загальну суму 550 грн.

Показаннями свідка ОСОБА_5 даними в судовому засіданні про те, що 26.08.2008 року він зустрівся із своїм знайомим ОСОБА_2 та вирішили піти у бар «Кури гриль» по вул. Замарстинівській у м. Львові. У вищевказаному барі побачили раніше незнайомого їм чоловіка, який вживав спиртні напої при цьому голосно розмовляв та поводив себе непристойно. На прохання працівниці бару, він разом з підсудним вивели потерпілого на вулицю, при цьому жодних ударів йому не наносили. Після чого він направився до себе додому, а підсудний ОСОБА_4 пішов до себе.

Показаннями свідка ОСОБА_6, даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що ОСОБА_2 є її братом. 26.08.2008 року близько 18.00год. він повернувся додому у нетверезому стані та показав їй мобільний телефон марки «LG»,який попросив сховати. Однак вона відмовилась це зробити. Через декілька хвилин підсудний почав кричати та виражатись нецензурною лайкою і вона змушена була викликати працівників міліції, та повідомила, їм про принесений підсудним телефон.(а.с.26)

Показаннями свідка ОСОБА_7, даними на досудовому слідстві та перевіреними в судовому засіданні про те, що вона працює барменом у барі «Кури гриль»,що знаходиться по вул. Замарстинівській у м. Львові.  26.08.2008р. у бар зайшов незнайомий раніше мужчина, як пізніше їй стало відомо потерпілий ОСОБА_3 та замовив горілку та пиво, які розпивав сам та пригощав інших відвідувачів бару. Через деякий час потерпілий почав голосно розмовляти та роздягнувся і вона попросила двох відвідувачів бару, серед яких був підсудний ОСОБА_2 вивести потерпілого з бару. При цьому потерпілий пручався та відмахувався від них, однак ні підсудний ОСОБА_4 ні свідок ОСОБА_5 йому ударів не наносили. Вони вивели його на вулицю та повернулись у приміщення бару та через 5-10 хвилин вийшли і в цей день вона більше їх не бачила. (а.с.24-25).

Показання експерта ОСОБА_8, даними у судовому засіданні, про те, що свідчення потерпілого ОСОБА_3 про те, що під час вчинення відносно нього злочинних дій, він втрачав свідомість, на його думку є надуманими і стверджувати про це однозначно немає підстав. Крім того, під час огляду потерпілого не було виявлено жодних об’єктивних клінічних даних про те, що у нього був струс мозку.

Протоколом ставки віч-на-віч між підсудним ОСОБА_2 та потерпілим ОСОБА_3 від 29 серпня 2008 року, на якій вони підтвердили свої попередні показання (а.с.41-43).

Протоколом вилучення (добровільної видачі) від 27.08.2008 року. (а.с. 8).

Заявою потерпілого ОСОБА_3 (а.с.4)

Речовими доказами по справі (а.с.71-74).

Оцінюючи показання потерпілого та свідків суд надає їм віри, оскільки вони знаходяться в об’єктивному зв’язку з матеріалами кримінальної справи, стверджуються іншими об’єктивними доказами.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість підсудного у вчиненому злочині, передбаченому ст. 186 ч.2 КК України  доведена повністю.

Суд вважає, що злочинні дії підсудного органом досудового слідстві вірно кваліфіковані за ст. 186 ч.2 КК України за ознакою відкрите викрадення чужого майна (грабіж) поєднане насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров’я потерпілого, оскільки підсудний з метою заволодіння майном потерпілого наносив йому удари по голові та викрав його особисті речі – мобільний телефон.

Призначаючи підсудному міру покарання, суд враховує характер та тяжкість вчиненого ним злочину, особу винного, який позитивно характеризується, раніше не притягався до кримінальної відповідальності, обставинами, що пом’якшують покарання, є щире каяття підсудного, обставиною, що обтяжує покарання, є вчинення злочину у стані алкогольного сп’яніння, вважає, що міру покарання слід обрати в межах санкції статті, за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

Із врахуванням  тяжкості вчиненого злочину, особи підсудного, який раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, позитивно характеризується за місцем проживання, суд приходить до висновку про можливість виправлення та перевиховання підсудного без ізоляції від суспільства, тобто до нього слід застосувати вимоги ст. 75 КК України.

Речовий доказ по справі-мобільний телефон марки «LG» з карточкою мобільного оператора, який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3, слід залишити останньому.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

з а с у д и в:

ОСОБА_2  визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 186 ч.2 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.

У відповідності до ст. 75 КК України засудженого ОСОБА_2 звільнити від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року та 6 (шести) місяців іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов’язки.

У відповідності до ст. 76 КК України зобов’язати засудженого ОСОБА_2 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, періодично з’являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речовий доказ по справі-мобільний телефон марки «LG», який знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_3- залишити останньому.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну силу залишити попередньо обрану – підписку про невиїзд.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Шевченківський районний суд м. Львова, засудженим в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Суддя                                        Малех І.Б.