Справа №2-145/07 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

6 лютого 2007 року Жовтневий районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді   -   Шиянової Л.О.

при секретарі       -   Кушнаренко К.І.

За участю адвоката  -    ОСОБА_5

Розглянувши у відкритому судовому засідані цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення суми; ОСОБА_1, ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про видшкодування матеріальної та моральної шкоди,суд,-

ВСТАНОВИВ:

У травні 2005р. позивачка звернулася до суду з позовом до відповідачив та просила стягнути з них на її користь 30 491 грн. 15 коп., це кошти , які вона витратила на повне матерільне утримання ОСОБА_6. В липні 2006р.вона уточнила свій позов , та просила стягнути з відповідачив взані витрати за три останних роки до смерті ОСОБА_6 у суммі 13562 грн.10 коп.

Свої вимоги вона обґрунтовує тим, що починаючи з 1993 року її сім'я дружила з сім'єю ОСОБА_6 та її чоловіком ОСОБА_7, яки на цей час померли : ОСОБА_7 - ІНФОРМАЦІЯ_1 року, а ОСОБА_6 - ІНФОРМАЦІЯ_2р.Між ними існувала усна домовленість, що до кінця жизні ОСОБА_6.вони забеспечать її повне матеріальне утримання ( харчування, ликування, сплата комунальних послуг ) і догляд . Взамін цього ОСОБА_6 склала на її ім'я заповіт на все належе її майно. Свої обов'язки вона виконувала добросовісно на протязі 9 років, чоловік її помогав. Але ОСОБА_6своєї обіцянки не виконала , відмінила вказаний заповіт та не задовго до смерті склала новий заповіт, яким заповідала належшу її квартиру порівну відповідачам по справі : ОСОБА_2 та ОСОБА_3. Оскілько, вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6.вона просить з них у солидарному порядку стягнути вказану вище суму коштів які вона витратила на повне матеріальне утримання спадкодавиці за три роки до її смерті.

Крім цього,у листопаді 2005р. ОСОБА_1 та її чоловік ОСОБА_4 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення з них солідарно на користь кожного моральної шкоди у розмірі 5000 грн., та матеріальної шкоди на користь ОСОБА_6 у сумі 1196грн.; на користь ОСОБА_4 у сумі 2235 грн.

Ці вимоги вони обґрунтовують тим, що після пред'явлення ОСОБА_1 позова до відповідачив про стягнення суми, вони протягом шести місяців піддаються систематичним приниженням , грубим провокаціям та образливим каверзам з боку відповідачив й іхних осіб, а саме ОСОБА_8 та інших незнайомих жинок,які діють по їхній прямій вказівці. У результаті неправомірних дій вказаних осіб їм була заподіяна матеріальна та моральна шкода, так як вони душевно страждали, переживали ,постійно знаходились у стані психологичного дискомфорту й напруги, погіршились стосунки з сусідами , вони хворіли, після чого по рекомендації лікарів були у санаторії. На лікування та покращення стану здоровья у санаторії затратили кошти: вона -ОСОБА_1 витратила 1196грн.71 коп., а чоловік -2235 грн.Свої моральні сбитки вони оцінюють в 5000 грн. Вважають, що винні в цьому саме відповідачи, тому просять солідарну стягнути з них на їх користь суму 8431грн.71 коп.

У хвалою суду від 14 листопада 2005р.позови об' єднані в одно провадження. У судовому засіданні позивачи підтримали свої вимоги у повному обсязі.

Відповідачи проти позовів заперечували, посилаючись на те, що усна домовленість між сторонами не може бути підставою для стягнення коштів, між ними ита ОСОБА_6 не укладався договір довичного утримання. ОСОБА_6на свій розсуд роспорядилась належним її майном, у тому числі і квартирою . Після смерті чоловика ОСОБА_6 у 1996р. вона до самої смерті обслуговувалася віддиленням соціальної допомогі вдома . Всі комунальні послуги, витрати на ліки та лікування оплачувалися ОСОБА_6 за власні кошти. Вони також вважають, що не спричиняли позивачам матеріальних та моральних збитків, так як николи їх не ображали, не висловлювались нецензурно у їх адресу і никому не давали нияких вказівок з цього приводу. Вважають, що пизивачи не надали суду жодних доказів для підтверждення своїх позовів, тому просили у задоленні позовів відмовити.

Суд, віслухавши сторони, свідків, вивчив матеріали справи, вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Так згідно ст. 1232 ЦК України спадкоємці зобов'язані відшкодувати розумні витрати , які були зроблені одним із них або іншою особою на утримання, догляд, лікування та поховання спадкодавця. Витрати на утримання , догляд, лікування спадкодавця можуть бути стягнені не більш як за три роки до його смерті.

Як встановлено у судовому засіданні відповідачи по справи є спадкоємцями після смерті ОСОБА_6, яка проживала за адресою АДРЕСА_1 та померл ІНФОРМАЦІЯ_2р.( а.с.21). У суда не викликає сумнівів той факт, що позивачка по справі ОСОБА_1та її чоловік ОСОБА_4 .дійсно знаходились у дружніх стосунках з ОСОБА_6 та ОСОБА_7. На протязи довгих років воні допогали сім'ї Полетаєвих як физичною прациєю так її матеріально: працювали на огороді, допомогали в ремонтах, у похоронах ОСОБА_7, у сплаті комунальних послуг, придбанні продуктів харчування, ліків та інше. Про це свідчать і документи, надані позивачкою, але вони не свидчать про те, що всі витрати на утримання , догляд, лікування спадкодавця були прозведені за її власні кошти. Таких доказів позивачка не надала суду.

Як вбачається з матеріалів справи згідно довідки Управління праці та соціального захисту населення від 17 серпня 2005р. ОСОБА_6 з 31 січня 1996року по ІНФОРМАЦІЯ_2р. , тобто до самої смерті обслуговувалася відділенням соціальної допомоги вдома у територіальному центрі обслуговання пенсіонерів та одиноких непрацездатних громадян Жовтневого району м. Харкова . Вона обслуговувалася соціальними працівниками ОСОБА_9 та ОСОБА_10. Послуги надавалися згідно договору на обслуговання одиноких непрацездатних громадян з 1У ступенем зниженої рухомої активності. Из індівідуальної карти видно, що соціальним працівником також велась постійна робота по догляду, домозі ОСОБА_6 ( а.с. 36-39). Такий договір укладається тілько у тому разі, коли пенсіонер є непрацездатним та одіноким. Тому цей факт свідчіть про те, що ОСОБА_4 допомогали ОСОБА_6.в силу своїх дружніх стосунків, але ці відношення не можуть бути підставою для вирішення грошових відносин, так як докоментально не підтверджені.

Так, Свідок ОСОБА_9, яка обслуговувала ОСОБА_6 у 2003 -2004р., пояснила суду, що дійсно ОСОБА_1 Допомогала ОСОБА_6, еле на всі платежі вона давала ОСОБА_1 свої гроші. Свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13 ці факти також підтвердили. Покази свідків ОСОБА_14 та ОСОБА_15 суд не може прийняти до уваги, так як вони рідні син та дочка позивачки.

Відмовляя позивачам у позови про стягнення матеріальної та моральної шкоди на загальну суму 8431 грн.71 коп. суд виходив з того, що згідно ст.ст. 1166, 1167 ЦК України майнова шкода , завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної або юридичної особі відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними діями відшкодовується особою яка її завдала, за наявністю її вини.

При розгляді справи судом не втановлена вина відповідачив ОСОБА_2 та ОСОБА_3.у вчиненні позивачам вказаної вище шкоди. Доказів того, що ОСОБА_8 та інші особи виконували вказівки ОСОБА_2 та ОСОБА_3 суду не надано.

Відповідно до ч.1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень , крім випадків , становлених ст.61 цього кодексу.

Таким чином , позивачи не надали суду достатніх доказів для підтверждення своїх позивних вимог,тому суд відмовляє у їх задоволенні.

На підстаі вищенаведеного, куруючись ст.ст. 3,5,7,10,57,60,208,209,210,212-215 ЦПК України,ст.ст.1166,1167,1232 ЦК України,суд,-

ВИРІШИВ:

ОСОБА_1, ОСОБА_4 у позовах до ОСОБА_2 ,ОСОБА_3 про стягнення суми; відшкодування матеріальної та моральної шкоди - відмовити.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення , апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження через місцевий суд Жовтневого району м. Харкова.

Суддя

Л.О. Шиянова.