РІШЕННЯ                                     Справа НОМЕР_3-68/07

ИМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2007р. Жовтневий районниі суд м. Харкова  у складі:

головуючого - судді Шиянової Л.О.

при секретарі - Кушнаренко К.І. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Відкритого типу Харківський канатний завод, Жовтневої районної ради м. Харкова, третя особа Головне управління економіки та комунального майна Виконкому Харківської міської ради про визнання права на приватизацію, суд-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповдачів та просить постановити рішення, яким усунути перешкоди у приватизації квартири АДРЕСА_1, зобов'язати відповідача АТВТ "Харківський канатний завод" передати у приватну власність їй та її малолитьної доньки ОСОБА_2 у порядку приватизації державного жилого фонду вищевказану квартиру. Потім позивачка звернулася з уточненим позовом , та просила визнати частково недійсними приватизацію державного житлового фонду Харківського канатного заводу і п. 2 рішення Жовтневої районної ради м. Харкова НОМЕР_1 від 02.06.1998 року, яким признано право власності за АТВТ "ХКЗ" на об'єкти соціальної інфраструктури, в тому числі житлові будинки, згідно додатку НОМЕР_3, у частині квартири АДРЕСА_1, а також визнати за нею та ії малолитьнею донькою право спільної сумісної власності на вищевказану квартиру.

У судовому засіданні 25.05.2006р.позивачка остаточно уточнила свої позовні вимоги та просить визнати за нею та за її малолитьною донькою право на приватизацію квартири АДРЕСА_1, зобов'язати АТВТ "Харківський канатний завод" видати відповідні документи для приватизації жилого приміщення та делегувати головному управлінню економіка та комунального майна, виконкому Харківської міської ради повноваження по приватизації вказаного житла.

Свої позовні вимоги вона обґрунтовує тим, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду. Будинок знаходився у повному господарському віденні державного підприємства "Харківський канатний завод". Вона проживала у квартирі, як член наймача, так як наймачем квартири був ії батько ОСОБА_3 . У теперішній час змінена форма власності, державне підприємство преобразовано у АТВТ "ХКЗ" . Будинок не передан у комунальну власність міста. Це порушення закону не тягне виключення державного житла з державного житлового фонду, будинок залишається державною власністю.Згідно рішенню адміністрації та профкому АТВТ «ХКЗ», протокол НОМЕР_2 від 27.02.2004р.вона є ніймачем квартири замість ії батька,який вибув на друге постійне місце проживання. Вони проживають у квартирі вдвох - позивачка, її донька ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1р„ мають право на приватизацію квартири, у якій проживають. Листом від 16.03,2004 року АТВТ "ХКЗ" їй відмовлено у приватизації квартири, посилаючись на те, що дом, в якій знаходиться квартира є колективною власністю.Право колективної власності здійснюється вищим органом управління власника, тобто загальним зборами акціонерів. Згідно Статуту АТВТ "ХКЗ" правління не правомочно вирішувати питання відчудження майна та об'єктів нерухомосте також вирішувати питання з вопросу приватизації майна, яка припинена з 02.09.2003р. Вважає, що ця відмова є незаконною, оскільки органи приватизації не мають права відмовляти наймачеві у передачі квартири у праватну власність за виключенням випадків, передбачених п. 2 ст. 2 Закону України "Про приватизацію держжилфонда".

У судовому засіданні представник     позивача підтримала    позвоні вимоги, надавши пояснення, аналогічні вищенаведеним.

Представник відповідача АТВТ "Харківський канатний завод" у судове засідання з'явився, проти позову заперечував та пояснив, що вказаний житловий будинок зареєстровано за АТВТ "ХКЗ" на праві колективної власності. Посилання позивача на те, що житловий будинок АДРЕСА_1 належить до державного житлового фонду та знаходиться у повному господарському віданні АТВТ „Харківський канатний завод" є помилковими, тим більше, що АТВТ „ХКЗ" не є державним підприємством. Відповідно до ст. 20 ЗУ „Про власність" суб'ктами права колективної власності є зокрема акціонерні товариства. Підставою виникнення права колективної власності відповідно до „Основ законодавства Союзу РСР та союзних республік про оренду" 1989 року, була передача 15.11.1991 року заводу у оренду з його подальшим викупом, відповідно до державного акту викупу майна державного підприємства від 25.12.1991 року НОМЕР_3, наказу Фонду державного майна України від 28.04.1993 №9-П, свідоцтва ФДМУ від 24.05.1992 року № П-14. П.9 ст. 8 Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" , на який посилається позивач, передбачає передачу державного житлового фонду, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні державних підприємств, організацій та установ у комунальну власність за місцем розташування будинків з наступним здійсненням їх приватизації органами місцевої державної адміністрації та місцевого самоврядування. Однак у цьому пункті також підкреслюється, що такий житловий фонд може передаватися у комунальну власність лише за бажанням підприємств, установ чи організацій. Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду було прийнято 19.06.1992 року, таким чином на момент прийняття цього закону Харківський канатний завод вже не був державним підприємством, що підтверджується державним актом викупу майна державного підприємства від 25.12.1991 року НОМЕР_3. Акт перевірки наявності державної власності на балансі АТВТ „ХКЗ" від 06.03.2000 року, складений комісією за участю представників регіонального представництва ФДМУ у Харківській області, КРУ у Харківській області та відділення державної податкової адміністрації у Харківській області, підтвердив відсутність на балансі АТВТ"ХКЗ" державної власності. Твердження позивача про те, що АТВТ „ХКЗ"у порушення Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" не передало будинок у комунальну власність,є незаконним та необгрунтованим. Передача об'єктів соціальної інфраструктури, у тому числі житлового фонду, регулюється Законом України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 року № 147/98-ВР , із змінами, внесеними ЗУ № 1294-Х1У від 15.12.1999 року , який доповнив ЗУ № 147/98-ВР статтею 4-1 „Особливості передачі об'єктів соціальної інфраструктури». Вказана стаття передбачає можливість передачі об'єктів житла, збудованих за рахунок коштів підприємства, у комунальну власність при наявності згоди трудового колективу, яке має бути оформлене рішенням загальних зборів. На сьогоднішній день дане питання знаходиться у стадії розгляду. Громадяни, які проживають у житловому фонді АТВТ „ХКЗ", та які бажають приватизувати квартири, у яких вони проживають та які належать АТВТ „ХКЗ" на праві колективної власності, зверталися до Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради з цього приводу. У відповідях Управління комунального майна та приватизації Харківської міської ради на звернення громадян зазначалося, що вказаний житловий фонд належить АТВТ „ХКЗ" на праві колективної власності та не підлягає приватизації, оскільки відповідно до чинного законодавства приватизації підлягає лише державний житловий фонд. Закон України від 19.06.1992 року „Про приватизацію державного житлового фонду" , визначає правові засади приватизації житла, яке знаходиться у державній власності. Відповідно до ст. 1 вказаного закону „приватизація державного житлового фонду- це відчуження квартир ( будинків), кімнат у квартирах...державного житлового фонду на користь громадян України". Державний житловий фонд- це житловий фонд місцевих рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарчому віданні або оперативному управлінні державних підприємств, установ, організацій". Таким чином, приватизація як процес передачі державного майна у власність інших осіб охоплює лише державний житловий фонд. Згідно п. 1 ст. 8 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду", АТВТ „ХКЗ" не є органом приватизації, тому позивач не може звертатися до суду з вимогою понудити АТВТ „ХКЗ" оформити приватизацію вказаної квартири. Житловий будинок по вул. Свинаренко 5 у м. Харкові не належить до державного житлового фонду і приватизація квартир (кімнат) у даному будинку не може бути проведена на основі Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду". Колективний власник самостійно володіє , користується та розпоряджається об'єктами власності, у тому числі житлом, що йому належить, відповідно до ст. 4 ЗУ „Про власность" та п. 1 ст. 319 ЦК України. Звертаючись до суду позивач помиляється щодо наявності у нього права на приватизацію квартири, яка знаходиться у власності АТВТ „ХКЗ". Позивач може звертатися до суду з вимогою про усунення перешкод у реалізації свого конкретного існуючого права . У позивача нема законного права на приватизацію даної квартири, а відтак і перешкод для реалізації неіснуючого права. Викуп майна орендного підприємства , яке знаходилося на його балансі станом на 01.10.1991 року було здійснено трудовим колективом ( товариством покупців)

1991                        року , тобто до прийняття ЗУ „Про приватизацію майна державним підприємств" від 04.03.1992 року, Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" від

1992                        року та Закону України „Про передачу об"єктів права державної та комунальної власності" від 03.03.1998 року. Стаття 24 ЗЗУ „Про приватизацію майна державних підприємств „ у редакції 1992 року передбачала безоплатну передачу відповідним державним органам приватизації „об'ктів соціально-побутового призначення, створених за рахунок коштів фонду соціального розвитку ( аналогічних фондів) підприємства" товариство покупців, яке стало власником свого підприємства у результаті викупу . Передача вказаних об'єктів здійснювалася за згодою власника викупленого підприємства. На підставі цієї норми закону та у відповідності до частини 4 ст. 7 ЗУ „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування „ від 07.12.1990 року № 533-Х11 виконком Жовтневої міської ради м. Харкова рішенням НОМЕР_1 від 02.06.1998 року підтвердив право власності підприємства на житлові будинки, які до 1991 року були відомчим житловим фондом. Закон України від 18.05.2000 року № 1724-111 виклав ст. 24 Закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" у новій редакції, де було передбачено, що у випадку відмови трудових колективів підприємств, які приватизуються від приватизації об'єктів соціально-побутового призначення, ці об'єкти можуть передаватися у комунальну власність у відповідності до законодавства. Таким чином Закону не містив категоричної заборони приватизувати об'єкти житла. Законність приватизації цілісного майнового комплексу Харківського канатного заводу, в тому числі об'єктів житла та соцкультбиту, законність рішення Виконкому НОМЕР_1 від 02.06.1998 року підтверджено ухвалою Господарського суду Харківської області по справі № 5101/4 -11 від 26.02.2003 року при розгляді позову ВАТ „ХКЗ" до регіонального відділення фонду державного майна України по Харківській області про визнання права власності. При розгляді справи суд дійшов висновку , що всі право установчі документи на майно ВАТ „ХКЗ", у тому числі рішення Виконкому Жовтневої міської ради від 02.06.1998 року НОМЕР_1 є чинними, фонд державного майна заперечено по приватизації не заявив, у зв'язку з чим через відсутність спору справу було припинено. Твердження позивача про порушення п. 9 ст. 8 ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду" є необгрунтованим, оскільки даний закон визначає правові засади приватизації державного житла.

Представник відповідача - Виконавчого комітету Жовтневої районної у м. Харкові ради у судове засіданні не з'явився, надавши суду письмові пояснення, відповідно до яких проти позову заперечував, посилаючись на те, що позивачем пред'явлена вимога про визнання недійсним п. 2 рішення НОМЕР_1 від 02.06.1998 року Виконкому Жовтневої районної ради м. Харкова , яким підтверджується право власності АТВТ „ХКЗ" на об'єкти нерухомості соціальной інфраструктури, споруджених на кошти підприємства, серед яких і житловий будинок АДРЕСА_1. Рішення НОМЕР_1 від 02.06.1998 року про підтвердження права власності на об'єкти нерухомості AT „ХКЗ" ні яким чином не порушає права позивача, як наймача квартири, тому що воно підтверджує право власності підприємства, здобуте у 1991 році шляхом викупу майна, тобто до прийняття ЗУ „Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.1992 року. Згідно ст. 128 ЦК України ( у редакції 1963 року), діючого на момент викупу майна, за договором оренди з викупом від 25.11.1991 року НОМЕР_4, право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передачі майна, тобто з моменту його викупу згідно державного акту про викуп майна від 25.12.1991  року НОМЕР_3  .  Наказом НОМЕР_5 від 07.02.1992 року „Про викуп державного підприємства „ державна корпорація ( правоприемник Мінлегпрома України) підтвердила факт викупу ( п.1 абзац7) та визнала таким, що втратив чинність договір оренди НОМЕР_4 від 25.11.1991 року. На фонд державного майна України функції продавця держмайна у процесі приватизації покладено з червня 1992 року, тобто після викупу майна заводом. АТВТ „ХКЗ" звернулося до ХДМУ з проханням видати перелік викуплених об'єктів нерухомості ( для їх реєстрації у МіськБТІ), але враховуючи , що у 1991  році видача переліку об'єктів не передбачалася, ФДМУ запропонував АТВТ „ХКЗ" звернутися до виконкому Жовтневої районної ради м. Харкова, яке було у 1991 році державним органом по оформленню продажу майна  держпідприємству,   за  підтверджуючими   документами.   У   зв'язку   з   цим   та  у відповідності до ч. 4 ст. 7 ЗУ „Про місцеві ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування" від 07.12.1990 року № 533-ХП  виконком Жовтневої районної ради м. Харкова рішенням НОМЕР_1 від 02.06.199 справі №20/85-02 8 року підтвердив право власності підприємства на житлові будинки, які до  1991 року були відомчим житловим фондом. Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 27.01.03 року по справі №20/85-02 при розгляді апеляційної скарги Жовтневої районної ради м. Харкова на рішення господарського суду від 03.09.02 року по справі №20/85-02 про перегляд за новоявленими обставинами рішення арбітражного суду Харківської області від 26,02.1999 року по справі №1699/6-73 незаконне рішення суду від 06.04.1999 року про визнання недійсним рішення НОМЕР_1 скасовано. Таким чином, виконком Жовтневої районної ради м. Харкова підтвердив своє рішення НОМЕР_1 від 02.06.1998 року у суді. Право власності підприємства підтверджено державним актом НОМЕР_3 про викуп від 25.12.1991 року, свідоцтвом про право власності № П-14 від 24.05.1993 року, рішенням виконкому Жовтневої районної ради м. Харкова НОМЕР_1 від 02.06.1998 року. Згідно ст.61 ЦПК України обставини встановлені судовим рішенням у господарський справі, що набрало законної сили, не доказується при розгляді інших справ, у яких бере участь особа, що до якої встановлено ці обставини. Таким чином, чинність рішення №55-; від 02.06.98р. підтверджено судовим рішенням у господарській справі НОМЕР_30\85-02 яка розглянута Харківським апеляційним господарським судом. Крім того, позивач не є власником майна, тому не має права пред'явлення позову до суду, тому що згідно ст.393 ЦК України тільки власник майна має право звертатися до суду з позовом про визнання незаконним правового акту органа місцевого самоврядування, який не відповідає закону та порушує права власника Викуп майна орендного підприємства, яке знаходилося на його балансі станом на 01.10.91, було здійснено трудовим колективом „ХКЗ" 25.12.91 згідно умов договору оренди 44 від 25.11.91   та у відповідності до вимог Закону СРСР „Основи законодавства Союзу РСР та союзних республік про оренду" тобто до прийняття закону України „Про приватизацію майна державних підприємств" від 04.03.92,Закону України „Про приватизацію державного житлового фонду" від 19.06.92р.,та Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності від 03.03.98. Ст.1ч.3,ст.4-1 Закону України „Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності"від 03.03.98 №147\98 зі змінами передбачають узгодження передачі у комунальну власність об'єктів соціальної інфраструктури, у тому числі і житла, що належить підприємствам, з цими  підприємствами,  а збудованих  за рахунок  коштів  підприємства - узгодження  с трудовим  колективом  підприємства.   Таким   чином,  ініціатива  щодо  передачі  об'єктів соціальної інфраструктури, у тому числі об'єктів житлового фонду у комунальну власність повинна  виходити   від   підприємства.   Без   пропозиції  підприємства   органи   місцевого

самоврядування не мають повноважень по розгляду питань стосовно передачі об'єктів у комунальну власність.

Представник третьої особи- управління комунального майна та приватизації у судове засідання з'явився, проти позову заперечував, пояснивши, що згідно з розпорядженням Харківського міського голови від 18.01.1999 року № 75 «Про приватизацію відомчого житла», керівництво своїм листом від 22.09.2003 року НОМЕР_6 делегувало відділу приватизації житлового фонду управління комунального майна та приватизації повноваження по приватизації відомчого житлового фонду. Підставою для приватизації житла являлися первинні приватизаційні документи ( заява та довідка про склад сім'ї та займані приміщення), які оформлялися житлово-експлуатаційним підприємством заводу. З листопада 2003 року видача первинних приватизаційних документів на приватизацію житла припинилася. Керівництво підприємства надівлало листа від 03.06.2004 року НОМЕР_7, в якому зазначається, що відомче житло АТЗТ «ХКЗ» увійшло згідно з Законом СРСР «Основи законодавства Союзу РСР і союзних республік про аренду»до статутного фонду підприємства і є колективною власністю акціонерного товариства. Цим же листом на підставі рішення акціонерів було припинено раніше делеговані відділу приватизації повноваження по приватизації житла. Таким чином, на даний час житловий будинок, у якому проживає родина ОСОБА_1, є колективною власністю АТВТ «Харківський канатний завод». У відповідності до ст. 1 Закона України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизації підлягає державний житловий фонд. Квартира АДРЕСА_1 під дію цього закону не підлягає.

Суд, вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, дійшов до висновку, що позов обгрунтован, а тому підлягає задоволенню виходячи із наступного.

Стаття 24 Конституції України гарантує кожному громадянинові України рівні конституційні права і свободи і проголошує рівність прав громадян перед законом.

Від імені українського народу права власника здійснють органи державної влади та місцевого самоврядування в межах визначених конституцією України ( с 13, 142, 143 Конституції України).

Згідно ч. 2 ст. 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку визначеному законом.

Згідно ч. З ст. 41 Конституції України громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону.

Крім цього згідно ч. 2 ст. 15 Закону України «Про власність» наймач жилого приміщення в будинку державного чи громадського жилого фонду та члени його сім'ї мають право придбати у власність відповідну квартиру або будинок шляхом їх викупу або на інших підставах, передбачених законодавством України.

Відповідно до п. 9 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» з державного житлового фонду, який знаходиться у повному господарському віданні або оперативному управлінні підприємств, організацій, установ при зміні форм власності юридичним особам, основаним на недержавній формі власності можуть передаватися лише гуртожитки, а інший житловий фонд передається у комунальну власність, незаконна передача у власність таких юридичних осіб будинків для малосімейних, які не мають статусу гуртожитку, не позбавляють права наймачів жилих приміщень у таких будинках на приватизацію займаних ними приміщень.

Як встановлено у судовому засіданні на спірну квартиру 15 листопада 1973р. Виконавчим комітетом Жовтневої районної ради м. Харкова був виданий ордер НОМЕР_8 бабусі позивачки ОСОБА_4, котра була наймачем квартири( а.с.124), після неї наймачем

квартири став батько позивачки - ОСОБА_3.

На теперішній час основним наймачем квартири АДРЕСА_1 є позивачка по справі ОСОБА_1, згідно рішенню адміністрації и профкому АТВТ «Харківський канатний завод», котра проживає у цієй квартири з 1981 року, тобто з дня свого народження по теперішній час, з нею зареєстрована та проживає її донька - ОСОБА_2,ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, що підтверджується довідкою, випискою з протоколу (а.с5), копією паспорта (а.с.8).

Ці факти свідчать про те що житловий будинок АДРЕСА_1 відносився до державного житлового фонду і знаходився у повному господарському віданні державного підприємства «Харківський канатний завод» і ордер видано на майно державного житлового фонду.

У зв'язку з викупом цілосного комплексу об'єктів соціальної інфраструктури у 1991 році державне підприємство «Харківський канатний завод» преобразовано в АТВТ «Харківський канатний завод», тобто зминило форму власності. Право власності на вказаний будинок відповідач набув не як на вільну споруду, а був переданий з мешканцями будинку. Як вказано вище при зміні форми власності підприємств, установ,організацій у повному господарському віданні яких перебуває державний житловий фонд, останній ( крім гуртожитків), передається у комунальну власність відповідних міськіх, селищних, сільских рад народних депутатів, тому суд вважає, що в даному випадку відповідач , а також органи приватизації не мають права відмовляти в приватизації мешканцям квартир, наймачами яких вони були до передачи їх у колективну власність АТВТ «ХКЗ» и не реализовали своє право на приватизацію, тому заперечення відповідача та третьої особи суд до уваги не приймає.

Таким чином, суд дійшов до висновку, що право позивачки на приватизацію нарушено відповідачем і повинно бути встановлено.

На підставі вищенаведенного та керуючись ст. ст.5, 8, 10, 15, 60, 208, 210,212-215 ЦПК України, ст.ст. 24,41 Конституції України, Законом України «Про приватизацію», суд-

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного Товариства Відкритого типу Харківський канатний завод. Жовтневої районної ради м. Харкова, третя особа Головне управління економіки та комунального майна Виконкому Харківської міської ради про визнання права на приватизацію - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 та її неповнолітью донькою право на приватизацію квартири АДРЕСА_1.

Зобов'язати АТВТ «Харківський канатний завод» видати відповідні документи для приватизації жилого приміщення та делегувати Головному управлінню економики та комунального майна Виконкому Харківської міської ради повноваження по приватизації вказаного житла.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом 10 днів черех районний суд з моменту його проголошення, апелляційна скарга може бути подана протягом 20 днів після надання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя

Л.О. Шиянова