Бродівський районний суд Львівської області
м. Броди, м-н. Свободи, 10, 80600, (03266) 4-20-02
Справа № 2а-1023/2010
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
19 лютого 2010 року м.Броди
Бродівський районний суд Львівської області
в складі головуючої судді Тропак О.В.
при секретарі Ковальчук Н.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Броди адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Дем»янівни до Управління Пенсійного фонду у Бродівському районі Львівської області про зобов»язання нарахувати як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01 січня 2006 по 31 грудня 2008 року в сумі 4471 грн 20 коп і зобов»язання надалі нара-ховувати щомісячну державну соціальну допомогу при нарахуванні пенсії відповідно до вимог ЗУ № 2195-1У від 18 листопада 2004 року»Про соціальний захист дітей війни»,-
В С Т А Н О В И В:
Позивач 31.12.2008 року звернулася в суд з вищезазначеним позовом до відповідачів: Міністерства фінансів України,Міністерства праці та соціальної політики України,Головного управління праці та соціального захисту населення Львівської області, Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області,Головного управління державного казначейства України у Львівській області.
В подальшому за заявою позивача було допущено заміну неналежних відпові-дачів належним відповідачем-Управлінням Пенсійного фонду України у Бродівському районі Львівської області.
В обґрунтування позову зазначила,що вона,згідно ЗУ № 2195-У1 від 18.11. 2004 року "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни.
Відповідно до вимог ст.6 та розділу 4 цього Закону їй повинна виплачува-тися з 1 січня 2006року щомісячна соціальна допомога в розмірі ЗО % мінімальної пенсії за віком.
Верховна Рада України своїм Законом України № 3235-1У від 20 грудня 2005 року»Про державний бюджет України на 2006 рік та Законом України № 489-У від 19 грудня 2006 року»Про державний бюджет України на 2007 рік»призупинила дію ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни".
Однак Конституційний Суд України своїм рішенням №6 – рп /2007 від 09 липня 2007 року по справі № 1-29/2007 вирішив:
П.1.Визнати такими,-що не відповідають Конституції України і є неконститу-ційними положення Закону України "Про державний бюджет України на 2007рік",а саме п.12 ст.71,якими призупинено дію ст.6 Закону України № 2195-УІ від 18.1І. 2004 року "Про соціальний захист дітей війни". П.5 Рішення Конституційного Суду у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при роз-гляді позовів у зв’язку з правовідносинами,які виникли внаслідок дій,положень статей зазначених законів,що визнані неконституційними.П.6 Рішення Конституцій-ного Суду є обов'язковими до виконання на території України,остаточним і не може бути оскаржене.
Відповідно до частини 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист ді-тей війни" державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом,не не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Покликаючись на ч.2 ст.19 та ч.З ст.22 Конституції України стверджує,що не виплата їй державної соціальної допомоги,передбаченої ст.6 ЗУ "Про соціальний захист дітей війни,"є протиправною і такою,що суперечить Конституції і Законам України.
Розмір соціальної допомоги відповідно до ст.6 "Про соціальний захист ді-тей війни" становить 30% мінімальної пенсії за віком. Мінімальна пенсія за віком відповідно ст.28 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" вста-новлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність. Зазначає розмір прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність за різні період 2006-2008 років та визначила суму невиплаченої соціальної допомоги за 2006-2008 роки згідно наведеного розрахунку в розмірі 4471 грн 20коп.Просить задоволити позов.
Відповідач в письмовому запереченні на позов,позовних вимог не визнав, покликаючись на наступне:
ЗУ "Про соціальний захист дітей війни" від 18.11.2004 №2195-IV (далі За-кон-2195)установлено правовий статус дітей війни і визначено основи їх соціаль-ного захисту та гарантії їх соціальної захищеності шляхом надання пільг і дер-жавної соціальної підтримки.Дітям війни, згідно зі ст.6 цього закону пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога,що виплачує-ться замість пенсії,підвищуються на ЗО % мінімальної пенсії за віком.Проте,за-конодавством України не визначено поняття "мінімальна пенсія за віком",як розра-хункової величини для підвищення пенсії згідно зі ст.6 Закону-2195,так як ст.
28 ЗУ"Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"(далі Закон-1058) передбачає,що мінімальний розмір пенсії за віком за наявності достатнього стра-хового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втра-тили працездатність,визначеного законом.В частині 3 статті 28 Закону-1058 вста-
новлено,що мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений на рівні прожиткового
мінімуму застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з Законом-1058.
Також законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону-2195,не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел,в якому порядку,яким чином обчислювати вказаний розмір.Дане питання законодавцем вирішено в 2008 році,шляхом внесення змін в ст.6 Закону -2195,де передбачено,що дітям війни (крім тих,на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХП від 22.10.1993(далі - Закон-3551) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.
Також законодавством не прийнято жодного нормативного акту на виконання вказаних вимог Закону-2195,не визначено на законодавчому рівні за рахунок яких коштів і джерел,в якому порядку,яким чином обчислювати вказаний розмір.Дане питання законодавцем вирішено в 2008 році,шляхом внесення змін в ст.6 Закону -2195,де передбачено,що дітям війни (крім тих,на яких поширюється дія Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №3551-ХП від 22.10.1993(далі - Закон-3551) до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги,що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки,встановленої для учасників війни.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп/2008 (далі ріше-ння 10/рп/2008) пункт 41 Розділу II Закону-107 визнано таким, що не відповідає Конституції України.Положення пункту 41 Розділу II Закону-107 втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рішення 10-рп/2008,тобто з 22.05. 2008 року.Проте,рішення про відновлення дії ст.6 закону-2195 у редакції,чинній до внесення змін до неї,Верховною радою України не приймалося.
Разом з тим, з метою збереження рівня соціального захисту окремих катего- рій громадян 28.05.2008року за №530 Кабінетом Міністрів України прийнято поста-нову "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян"(далі Поста-нова-530).Тому, у 2008 році,обчислення пенсій та підвищень,передбачених Законом України "Про соціальний захист дітей війни" здійснюється відповідно до Постано-ви-530.Позивачам,які підпадають під категорію "діти - війни" відповідно до ст.6 Закону-2195,з 01.01.08 року встановлено підвищення до пенсії у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни (10% від прожиткового мінімуму для осіб які втратили працездатність).
Розрахунок доплати,здійснений позивачем в позовній заяві,не може братись судом до уваги,оскільки останній не ґрунтується на чинному законодавстві.Так як в природі не існує нормативно-правового акту,який би визначав,що поняття »міні-мальна пенсія за віком(як розрахункова величина за Законом -2195)»та «прожитко-квий мінімум» є аналогічними термінами.Тим паче в частині 3 статті 28 Закону-1058 чітко визначено,що мінімальний розмір пенсії за віком,встановлений на рівні прожиткового мінімуму застосовується виключно для визначення пенсій,призначених згідно з Законом-1058.
Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 р № 6-рп/2007 ст.111
Закону -489 визнано такою, що не відповідає Конституції України.Положення ст.111 Закону-2195(?)втратили чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України Рі-шення-6,тобто з 09.07.2007.Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" у видаткову частину не внесені,тому кошти на виплату даних підвищень в 2007 році відсутні.
Рішенням Конституційного Суду від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано та-ким, що не відповідає Конституції України пункт 41 Розділу II Закону України від 28.12.2007 року №107-VI.Проте, зміни до Закону України "Про Державний бюджет України на 2008 рік" у видаткову частину не внесені,тому кошти на виплату даних підвищень в 2008 році відсутні.
Зазначає,що ЗУ»Про державний бюджет України на 2006 рік» від 20.12.05 № 3235-1У дію сть.6 Закону-2195 зупинено на 2006 рік.Але положення ЗУ»Про держав-ний бюджет України на 2006 рік»,якими обмежувалась ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни» не були оскаржені до Конституційного Суду України,а тому Рішення про визнання зазначеного Закону неконституційним не приймалось
Таким чином,вважає вимоги позивача безпідставними і такими,що не грунтую-ться на чинному законодавстві,тому просить в задоволенні позову відмовити .
Позивач і представник відповідача в судове засідання не з»явилися,однак подали суду письмове клопотання про розгляд справи у їх відсутності,а тому суд здійснив судовий розгляд в порядку письмового провадження.
З»ясувавши обставини по справі та перевіривши їх доказами,суд дійшов ви-сновку,що позовні вимоги позивача підлягають до задоволення частково з наступ-них підстав:
Позивач,як слідує з копії посвідчення,долученого до позовної заяви, є
дитиною війни і,згідно ЗУ № 2195- У1 від 18 листопада 2004 року "Про соціальний захист дітей війни",на основі ст.6 розділу 2 та ст.1 розділу 4 цього Закону їй,як дитині війни,з 1 січня 2006року пенсія повинна щомісячно підвищуватися на 30 %мінімальної пенсії за віком.Мінімальна пенсія за віком відповідно ст.28 ЗУ "Про загальнообов"язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб,які втратили працездатність.
Згідно довідки відповідача з 01.01.2008 року пенсія позивачу стала випла-чуватися в розмірі підвищеному лише на 10% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.
На підставі Рішення Конституційного Суду № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року
втратили чинність,як такі,що є неконституційними положення пункту 41 розділу 11
«Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України»Про держав-ний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року № 107-У1,тобто положень,якими ст.6 Закону України № 2195-УІ від 17.11.2004р "Про соціальний захист дітей війни" було викладено в новій редакції.
Згідно п.п.6,7 вищезгаданого Рішення Конституційного Суду воно має преюди-ціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді позовів у зв"язку з правовідносинами,які виникли внаслідок дії положень Закону України № 107-У1 від 28.12.2007 року»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»,визнаних неконституційними,це Рішення є обо-в"язковим до виконання на території України,остаточним і не може бути оскаржене.
Таким чином,зважаючи на вищевикладене,не виплата позивачу пенсії в розмі-рі,передбаченому ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни»,в пе-ріод з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року,призвела до недоплати їй під-вищення до пенсії в розмірі 20 відсотків мінімальної пенсії за віком і в цій частині позовні вимоги є підставними.
Однак,суд не знаходить підстав для задоволення позову в частині зобов»язан ня нарахувати виплати щомісячної надбавки до пенсії за 2008 рік у визначеній позивачем сумі,оскільки текст статті 6 вищезгаданого закону в редакції Закону № 107-У1 від 28.12.2007 року визнано неконституційним,згідно з рішенням Конститу-ційного суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008-з дня ухвалення цього Рішення, тобто з 22.05.2008 року і відповідно розмір цієї недоплати в сумарному обчисле-нні повинен бути іншим,ніж заявлений позивачем.
При прийнятті рішення,суд враховує і те,що розрахунки позивача про неви-
плату їй щомісячної надбавки до пенсії в 2008 році в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком,частково не відповідають дійсності,бо як було зазначено вище,
з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року позивачу виплачувалася щомісячна надбавка до пенсії в розмірі 10% від прожиткового мінімуму для осіб,які втратили праце- здатність,а тому суд визнає,що позивач має право на отримання недоплати щомісяч-ної надбавки до пенсії в розмірі 20% мінімальної пенсії за віком,за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.Так як в 2008 році зміни до ЗУ "Про Державний бюджет України на 2008рік" у видаткову частину не внесені,тому кошти на виплату даних підвищень в 2008 були році відсутні,то на відповідача слід покласти обо-в»язок нарахувати позивачу недоплачену щомісячну надбавку до пенсії в розмірі
20% від мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
Суд розглядає як неспроможні заперечення відповідача проти позову з покли-канням на те,що »рішення про відновлення дії ст.6 закону-2195 у редакції,чинній до внесення змін до неї,Верховною радою України не приймалося».Для суду є оче-видним,що оскільки текст статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» в редакції З» № 107-У1/107-17/ від 28.12.2007 року-визнано неконституцій-ним,то в період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року чинними розглядаються поло-ження ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни» в редакції від 18.11.2004 року.
Оскільки в період з 01.01.2006 року по 31.12.2006 року включно дія ст.6 ЗУ»Про соціальний статус дітей війни» була зупинена ЗУ № 3235-1У(3235-15) від 20.12.2005 р і ЗУ № 3367-1У(3367-15) від 19.01.2006 року»Про внесення змін до ЗУ «Про державний бюджет України на 2006 рік» було внесено зміни до ЗУ від 20.12. 2005 р № 3235-1У та ст.110 ЗУ № 3235-1У було викладено в новій редакції,якою було встановлено,що пільги дітям війни,передбачені ст.6 запроваджуються у 2006 році поетапно,за результатами виконання бюджету у першому півріччі,у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету»,то з врахуванням: пункту 3 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 03.10.1997 р № 4-зп у справі про набу-
ття чинності Конституцією України,в якому зазначено:»Конкретна сфера суспільних відносин не може бути водночас врегульована однопредметними нормативними актами однакової сили,які за змістом суперечать один одному.Звичайною є практика,коли
наступний в часі акт містить пряме застереження щодо повного або часткового ска-сування попереднього.Загальновизнаним є й те,що з прийняттям нового акта, якщо інше не передбачено самим цим актом,автоматично скасовується однопредметний акт,
який діяв у часі раніше»-
в задоволенні позовних вимог в частині стягнення підвищення/надбавки/ до
пенсії за 2006 рік слід відмовити за безпідставністю.
Оскільки положення пункту 12 статті 71 ЗУ»Про державний бюджет України на
2007 рік»,якими була зупинена на 2007 рік дія ст.6 ЗУ »Про соціальний захист
дітей війни» і які Рішенням Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року визнані неконституційними,втратили чинність з дня ухвалення вищезгаданого Рішен-ня,а ухвалою суду відмовлено позивачу в поновленні процесуального річного стро-ку звернення до суду за 2007 рік,то в задоволенні позовних вимог,що стосуються періоду з 01.01.2007 року по 09.07.2007 року слід відмовити за безпідставністю,а в задоволенні позовних вимог що стосуються періоду з 09.07.2007 року по 31.12. 2007 року слід відмовити за пропуском річного процесуального строку звернення до адміністративного суду.
Зважаючи на те,що положення пункту 41 розділу 11»Внесення змін до деяких законодавчих актів України» Закону України»Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України від 28 грудня 2007 року № 107-У1,які Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року визнані неконституційними,втратили чинність з дня ухвалення вищезгаданого Рішен-ня,то в задоволенні позовних вимог,що стосуються періоду з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року слід відмовити за безпідставністю.
Так як,суд захищає порушене право і не наділений правом зобов»язувати державні органи виконувати Закони на майбутнє,тому позовні вимоги про зобов»я-зання відповідача » надалі нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу при нарахуванні пенсії відповідно до вимог ЗУ № 2195-1У від 18 листопада 2004 року»Про соціальний захист дітей війни», - до задоволення не підлягають за безпідставністю.
Судові витрати,здійснені позивачем і документально підтверджені,підлягають присудженню на користь позивача з Державного бюджету.
На підставі ст.6 ЗУ»Про соціальний захист дітей війни»,керуючись ст.ст.7- 11,94 ч.1,100 ч.1,160,161,163 КАС України,суд,-
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити частково.
Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України у Бродівському районі Львівської області нарахувати ОСОБА_1 Дем»янівні недоплачену їй,як дитині війни,щомісячну надбавку до пенсії в розмірі 20% від мінімальної пенсії за віком за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.
В задоволенні позовних вимог про зобов»язання нарахувати,як дитині війни,
недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 01.01.2006 року по 09.07.2007 року і за період з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року та про зобов»я-зння надалі нараховувати щомісячну державну соціальну допомогу при нарахуванні пенсії відповідно до вимог ЗУ № 2195-1У від 18 листопада 2004 року »Про соціаль-ний захист дітей війни» відмовити за безпідставністю.
В задоволенні позовних вимог про зобов»язання нарахувати як дитині війни недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року включно відмовити за пропуском річного процесуального строку звернення до адміністративного суду.
Присудити з Державного бюджету судовий збір на користь:
ОСОБА_1 Дем»янівни в сумі 3 грн 40 коп.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністратив-
ного суду через Бродівський районний суд Львівської області,шляхом подачі зая-ви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження,якщо скарга подається у строк,встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя О.Тропак