Справа № 2-307

                                                         2009 р.

Рішення

Іменем України

« 07» квітня 2009 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва

               у складі: головуючого у справі судді - Шкірай М.І.  

                                     при секретарі – Ляшенко М.М.

                            за участю прокурора –  Добрікової І.В.

                            за участю позивача – ОСОБА_1

  за участю представника третьої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до ОСОБА_3  про позбавлення батьківських прав.

Встановив

Позивач звернулась до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні, в обґрунтовування своїх позовних вимог вказувала, що відповідач своєю неповнолітньою донькою – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н. не займається, байдуже відноситься до життя, здоров’я, душевного стану дитини. Після того як відповідач покинула свою неповнолітню дитину ОСОБА_4 ., рішенням Новоодеської міської ради позивач була призначена опікуном дитини. В судовому засіданні позивач позов підтримала та просила суд позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Відповідач в судове засідання не з’явилась, не представив доказів проти задоволення позову. Про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином і своєчасно.

Представник третьої особи – Служби у справах дітей Корабельної районної державної адміністрації виконавчого комітету Миколаївської міської ради – в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню по наступних підставах.

Своїми діями, відповідач порушує свої зобов’язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»

Згідно статті 12 цього є закону вказано, що «Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що « Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею». При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов’язків по вихованню дитини - неповнолітньої ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2  р.н., не спілкується з ним і перешкод в спілкуванні йому з ним, ні хто не чинив і не чинить.

Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов’язку -виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що останній має задовільний стан здоров’я, перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить, і у тривалому відрядженні не знаходився.

Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_3  батьківських прав відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Суд роз’яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».

Судом встановлено, що позивач є опікуном неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження, що підтверджується рішенням Новоодеської міської ради № 305 від 13.10.2004 року.  Мати дитини не виявляє стосовно дитини турботи та уваги, проживає окремо, не цікавиться долею дитини, не надає дитині ні моральної ні матеріальної допомоги, що встановлено висновком про доцільність позбавлення батьківських прав головою Новоодеської райдержадміністрації від 17 жовтня 2008 р., а також поясненнями позивача та сусідів.

Вказані обставини об'єктивно підтверджуються перевіреними судом матеріалами справи: характеристиками, висновком, актом, довідками, заявами (а.с. 10-13, 15, 18-22).

 Таким чином, відповідач, не виконуючи вимоги сімейного законодавства, що стосується виховання неповнолітніх дітей, ведучи аморальний, антигромадський спосіб життя, підлягає позбавленню батьківських прав.

З відповідача підлягають стягненню судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України.

Крім того суд вважає за необхідне на підставі ст. 180-182; 184 СК України стягнути з відповідача на користь опікуна аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 ., ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд –

                                              Вирішив

    Позов ОСОБА_1  до ОСОБА_3  про позбавлення батьківських прав – задовольнити.

  ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3  р.н. позбавити батьківських прав відносно неповнолітньої доньки – ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  р.н.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3  р.н. аліменти на користь ОСОБА_3  на утримання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1  року народження у розмірі ј частини всіх видів заробітку /прибутку/, щомісячно, починаючи з 29.10.2008 року до її повноліття.

Стягнути з ОСОБА_3  на користь ОСОБА_1  судові витрати у сумі 7,50 грн.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до апеляційного суду Миколаївської області.

                       

Суддя