Справа № 2-283

                                                                   2009 р.                                                        

              Рішення

          Іменем України

«02» квітня 2009 р. Корабельний районний суд  м. Миколаєва

             в складі: головуючого у справі судді – Шкірай М.І.

                              при секретарі – Кукумань В.С.

                        за участю позивача –   ОСОБА_1

за участю представника відповідача –   ОСОБА_2

за участю представника третьої особи –   ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1  до Миколаївської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом -

Встановив

У жовтні 2008 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні, в обґрунтовування якого вказував, що ІНФОРМАЦІЯ_1 року помер його батько – ОСОБА_4  та після його смерті відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, площею 600 кв.м., розташовану в АДРЕСА_1 , що була відведена померлому на підставі рішення виконкому Миколаївської міської ради народних депутатів № 272 від 23.08.1989 року. 04.10.1991 року між померлим ОСОБА_4  та відділом комунального господарства виконкому Корабельної районної ради народних депутатів був укладений договір про надання у безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності з числом  кімнат від одного до п’яти включно, але нотаріально посвідчений не був. Посилаючись на відсутність правовстановлюючого документу позивач вказував, що не має іншого порядку, окрім судового, визнання права власності на спірну земельну ділянку в порядку спадкування після смерті його батька – ОСОБА_4 .

В судовому засіданні позивач позов підтримав, просив задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, вказував, що позивач не звертався до них із питанням переоформлення права власності на спірну земельну ділянку та не позбавлений такого права, а тому підстав для задоволення позову не має.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримала доводи представника відповідача, не визнавши позов, просила в задоволенні позову відмовити.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши письмові докази по справі суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з огляду на наступне.

Судом встановлено, що рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради народних депутатів від 23.08.1989 року № 272 «Про відведення земельних ділянок для будівництва індивідуальних житлових будинків, закріплення територій за домоволодіннями, надання земельних ділянок в тимчасове користування», громадянину ОСОБА_4  було надано в тимчасове користування земельну ділянку по АДРЕСА_1 , площею 600 кв. м (а.с. 9). На підставі даного рішення між ОСОБА_4  та відділом комунального господарства Корабельної районної ради було укладено договір про надання в безстрокове користування ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку. (а.с. 11-12). Прийняття рішення про надання фізичній особі ОСОБА_4  у постійне користування земельну ділянку відповідало діючому на той час земельному законодавству.

Проте, ст. 92 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (об'єднання), установи та організації; релігійні організації України, статути (положення) яких зареєстровано у встановленому законом порядку, виключно для будівництва і обслуговування культових та інших будівель, необхідних для забезпечення їх діяльності.

Таким чином, громадяни позбавлені права постійного користування земельними ділянками.

Відповідно до пункту 6 розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але згідно з статтею 92 цього Кодексу не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Переоформлення права постійного користування на право власності має здійснюватися шляхом викупу відповідно до положень ст. 128 ЗК України або шляхом безоплатної приватизації відповідно до ст.ст. 118, 121 ЗК України у випадках, коли особа має таке право.

Однак, спірна земельна ділянка не була належно переоформлена.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку виникає після одержання її власником документа, що посвідчує право власності земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу, право власності на земельну ділянку посвідчується державним актам, форма якого затверджена Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, право власності позивача на спірну земельну ділянку, в порядку спадкування за законом не виникає, оскільки після смерті громадянина, якому вона була надана у постійне користування, земельна ділянка повертається у власність територіальної громади міста, тобто є комунальною власністю.

Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд

Вирішив

В задоволенні позову ОСОБА_1  до Миколаївської міської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом – відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва.

Суддя