Справа № 2-352
2009 р.
Рішення
Іменем України
«12» травня 2009 р. Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі: головуючого у справі судді - Шкірай М.І.
при секретарі – Кукумань В.С.
за участю прокурора – Добрікової І.С.
за участю представника – ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав.
Встановив
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, підтримавши який в судовому засіданні, в обґрунтовування своїх позовних вимог вказував, що ОСОБА_4 є матір’ю неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження. Мати дитини характеризується з негативної сторони, веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, бродяжить, перебуває на обліку як особа, що вживає наркотичні засоби. Неповнолітня дитина знаходиться на утриманні і вихованні своєї бабусі – ОСОБА_5 .
Прокурор в судовому засіданні просив позбавити відповідача батьківських прав відносно її дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Відповідач в судове засідання не з’явилась, не представила доказів проти задоволення позову. Причини неявки суду не повідомила, про час та місце слухання справи повідомлялась належним чином і своєчасно.
Третя особа – Служба у справах дітей адміністрації Корабельного району виконавчого комітету Миколаївської міської ради - в судовому засіданні представник заяву підтримала, просила позов задовольнити.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення позивача, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню по наступних підставах.
Згідно ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо він або вона, ухиляються від своїх обов'язків по вихованню дитини.
Своїми діями, відповідач порушує свої зобов’язання закріплені в статті 51 Конституції України від 28 червня 1996 року, а саме: Батьки зобов’язані утримувати своїх дітей до досягнення ними повноліття. Аналогічне твердження закріплене і в ст. 180 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» від 26 квітня 2001 року зазначено, що «Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Статтею 11 цього ж Закону вказано, що «Сім’я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім’ї разом з батьками або в сім’ї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обов’язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.»
Згідно статті 12 цього є закону вказано, що «Виховання в сім’ї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов’язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров’я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».
Відповідно до статті 15 цього ж Закону встановлено, що « Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов’язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею». При розгляді даної цивільної справи достовірно було встановленою що відповідач, свідомо не виконує своїх обов’язків по вихованню дитини - неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження, не спілкується з нею і перешкод в спілкуванні відповідачу з нею, ніхто не чинив і не чинить.
Статтею 164 Сімейного Кодексу України встановлено підстави позбавлення батьківських прав, а саме п.2 ч.1 - ухиляння від виконання своїх обов’язків по вихованню дитини. Необхідно зазначити, що ухилення від виконання юридичного обов’язку -виконання батьківських обов’язків по вихованню дитини - це завжди акт свідомої поведінки, оскільки особа має реальну можливість виконати його, але не вчиняє відповідних дій, що в судовому засіданні було судом достовірно встановлено виходячи з поведінки відповідача, не дивлячись на те, що останній має задовільний стан здоров’я, перешкод у спілкуванні з дитиною йому ні хто не чинив і не чинить, і у тривалому відрядженні не знаходився.
Виходячи з вищевикладеного, діючи в інтересах дитини, суд вважає можливим задовольнити позов позивача і позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Суд роз’яснює відповідачу, що відповідно до ст. 168 СК України «Мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав».
Судом встановлено, що відповідач не виявляє стосовно дитини турботи та уваги, проживає окремо, веде асоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, що встановлено висновком про доцільність позбавлення батьківських прав (а.с. 21).
Таким чином, відповідач, не виконуючи вимоги сімейного законодавства, що стосується виховання неповнолітніх дітей, ведучи аморальний, антигромадський спосіб життя, підлягає позбавленню батьківських прав.
З відповідача підлягають стягненню судові витрати на підставі ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 10-11; 28-29; 57-60; 158; 179; 185; 208-209; 212; 214-215 ЦПК України, суд –
Вирішив
Позов прокурора Корабельного району м. Миколаєва в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про позбавлення батьківських прав – задовольнити.
Позбавити ОСОБА_4 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 р.н., уродженки м. Миколаєва, на користь опікуна призначеного органом опіки та піклування або державній дитячій установі, в яку буде поміщена дитина, аліменти на утримання неповнолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку /прибутку/, щомісячно, починаючи з моменту визначення дітей та до їх повноліття.
Стягнути з ОСОБА_3 держмито на користь держави у сумі 51 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справиІТЗ у сумі 30 грн.
Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана протягом десяти днів. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються апеляційному суду Миколаївської області через Корабельній районний суд м. Миколаєва.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала до апеляційного суду Миколаївської області.
Суддя
- Номер: 2-во/697/10/19
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-352/2009
- Суд: Канівський міськрайонний суд Черкаської області
- Суддя: Шкірай М.І.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 19.04.2019
- Дата етапу: 24.04.2019