Справа № 22-546

Категорія: 34

Головуючий у І інстанції: Маліновський О.А.

Суддя-доповідач:  Нікушин В.П.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

3 квітня 2008 року                                                            м. Вінниця

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого: Нікушина В.П.

Суддів: Матківської М.В, Гуцола П,П.

При секретарі: Шевчук Л. В.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2на рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 17 червня 2005 року, ухвалене по даній справі,

ВСТАНОВИЛА:

В квітні 2004 року ОСОБА_1. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про відшкодування шкоди, заподіяної при дорожньо-транспортній пригоді, що сталась з вини відповідача 24 серпня 2001 року в с. Джулинка, Бершадського району, Вінницької області. В результаті керований ОСОБА_2автомобіль ГАЗ-24 зітнувся з автомобілем "Тойота-Камрі" під управлінням ОСОБА_1.. В наслідок ДТП автомобіль, керований ОСОБА_1. зазнав значних пошкоджень на ремонт якого необхідно витратити 81142 грн.14 коп.. Окрім цього ОСОБА_1. заявив вимоги про відшкодування моральної шкоди у розмірі 50000 гри..

Суд першої інстанції позовні вимоги ОСОБА_1. задовольнив частково, ухваливши рішення про стягнення з ОСОБА_2. 81142 грн.14 коп. витрат на відновлювальний ремонт, 2000 грн. моральної шкоди та судові витрати по справі.

З таким рішенням не погодився ОСОБА_2., оскарживши його в апеляційному порядку. В апеляційній скарзі він поставив питання про скасування цього рішення, як такого що є незаконним та необгрунтованим і направлення справи на новий судовий розгляд. Окрім цього він посилався на те, що рішення суду першої інстанції за формою і змістом не відповідає вимогам ст.ст. 202, 203 ЦПК України в редакції 1966 року.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, ОСОБА_2. вважає себе невинним у ДТП, що сталась за його участі та участі ОСОБА_1.. Його вина, наявними у справі доказами, яким судом першої інстанції не дана оцінка, доведена.

Він також стверджує, що рішення не може залишатись в законній силі і тому, що справу було розглянуто у його відсутність при цьому про час та місце її розгляду його належним чином не було повідомлено. При цьому суд першої інстанції, розглянувши справу без його участі, не розраховував переконливими доказами того, що йому було відомо про слухання справи.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, ОСОБА_2., який підтримав апеляційну скаргу, представника ОСОБА_1., який навпаки заперечував апеляційну скаргу, перевіривши обґрунтованість доводів, апеляційної скарги, законність оскаржуваного рішення, дійшла наступного висновку.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє часткове підтвердження в ході апеляційного розгляду справи. В зв'язку з цим рішення суду першої інстанції не може залишатись в законній силі і підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

Як вбачається із матеріалів справи, а саме із протоколу судового засідання (а.с.152 ), справу 17 червня 2005 року було розглянуто у відсутність відповідача ОСОБА_2..

Наявне у справі повідомлення про вручення повістки ОСОБА_2. (а.с. 150) не могло слугувати переконливим доказом того, що її було вручено саме йому, з наступних підстав. Дане повідомлення викликає сумнів тому, що відповідно до поштового штампу воно надійшло до м. Бершаді лише 15 червня 2005 року в той час в цьому ж повідомленні відмічено про доставку повістки адресату 14 червня 2005 року, що є неможливим . Окрім цього в ньому відсутня відмітка про вручення повістки ОСОБА_2., факт отримання якої він заперечує. Підпис отримувача на повідомленні істотно різниться з підписом ОСОБА_2. вчиненим на заяві (а.с.58, 59) та апеляційній скарзі (а.с. 158) факт особистого підпису яких він підтвердив в апеляційному суді.

Разом з тим, якщо суд першої інстанції дійшов переконання про повідомлення відповідача про    день слухання справи, мав би дотриматись вимог ст. 91  ЦПК  України в редакції 1963 року щодо строків вручення судових повісток. В даному випадку ці строки не дотримані і тому суд першої інстанції не має підстав вважати, що адресат належним чином повідомлений про день слухання справи . Наведені обставини вказують на те, що відповідача по даній справі не було належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 336 ЦПК України в редакції 1963 року, яка діяла на час розгляду справи судом першої інстанції та відповідно до п.3 ч.1 ст.311 ЦПК України в редакції 2004 року, що діє на час апеляційного розгляду, за обставин встановлених судом при розгляді апеляційної скарги ОСОБА_2., рішення підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд.

В ході нового судового розгляду слід звернути увагу на з'ясування питання про приналежність пошкодженого автомобіля "Тойота-Камрі", оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які докази з цього приводу.

Крім цього дослідити питання про межі заявлених позовних вимог та про розміри шкоди заподіяної в наслідок ДТП.

Керуючись ст.ст. 307, 311, 313, 315 ЦПК України, колегія судів палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2задовольнити частково.

Рішення Томашпільського районного суду Вінницької області від 17 червня 2005 року , ухвалене по справі за позовом ОСОБА_1до ОСОБА_2про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди скасувати.

Справу направити в той же суд для розгляду по суті іншим складом суду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.