Справа № 1-73/2009 р.          

В  И  Р  О  К

І  М  Е  Н  Е  М            У  К  Р  А  Ї  Н  И

  29 квітня 2009 року Чернігівський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючої - судді  -                          Майбороди С.М.,

при секретарі          -                           Дмітрієвой Ж.В.,

за участю прокурора -                        Бабуніной О.В.,  

підсудного                -                          ОСОБА_1,

    розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові кримінальну справу по обвинуваченню  

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 та області, українця, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого, не працюючого , що мешкає по вул. Радянській, 32, с. Антоновичі, Чернігівського району, раніше   не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В:

    26 грудня 2008 року, близько 23 години 30 хвилин, ОСОБА_1,перебуваючи в стані алкогольного сп»яніння,  знаходячись в клубі с.Антоновичі по вул.Першотравнева,7 Чернігівськго району, таємно заволодів мобільним телефоном «NOKIA  6233”, вартістю 1511,51 грн., в якому знаходився стартовий пакет мобільного оператора «Діджус» вартістю 25 грн. та карта пам»яті на 1 Гб вартістю 75 грн., а всього на загальну суму 1611, 51 грн., що належить ОСОБА_2.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину винним себе визнав повністю і  пояснив, що  26 грудня 2008 року багато випив спиртного  та прийшов до клубу разом з братом, де побачивши на підвіконні мобільний телефон та впевнившись, що ніхто його не бачить, поклав останній до кишені своїх штанів, після чого вийшов на вулицю і поклав телефон під ялинку. Коли до них додому прийшли ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 і розповіли про пропажу телефону, то він не зізнався. Наступного дня він повідомив брату про телефон і той порадив його повернути, але він не послухався  і через декілька днів продав телефон за 300 грн., а гроші потратив на свої потреби. Про вчинене шкодує, щиро кається у скоєному і просить його суворо не карати.    

Допитавши підсудного, суд вважає недоцільним дослідження зібраних стосовно нього доказів, оскільки учасниками судового розгляду фактичні обставини даної справи не оспорюються.

    Дії ОСОБА_1 вірно кваліфіковані органами досудового слідства за ч. 1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна.

    Обставиною, що пом’якшує покарання ОСОБА_1 , суд вважає щире каяття.

    Обставиною, що обтяжує покарання підсудному є вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Підсудний є раніше не судимим, до адміністративної відповідальності не притягувався, за місцем проживання  характеризується формально позитивно. (а.с. 54)

    Згідно, наданих Чернігівським обласним наркологічним диспансером, Чернігівською обласною психоневрологічною та Чернігівською центральною районною лікарнями довідок, на обліку у лікаря нарколога та психіатра ОСОБА_1 не перебуває. (а.с. 55-57)      

      Вирішуючи питання про призначення покарання ОСОБА_1, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного,  обставини, що пом’якшують та обтяжують покарання , дані, що характеризують особу, і вважає, що підсудному має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, – у межах санкції ч. 1 ст. 185 Кримінального кодексу України у вигляді позбавлення волі.

    Враховуючи щире каяття підсудного, відсутність претензій з боку потерпілого, а також те, що раніше він до кримінальної відповідальності не притягувався, суд вважає, що ОСОБА_8 на підставі ст.ст. 75 КК України слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, оскільки він як особа не становить небезпеки, а отже його виправлення і перевиховання можливе без ізоляції від суспільства протягом іспитового строку.

    Цивільний позов у справі не заявлено.  

    В справі маються судові витрати за проведення товарознавчих експертиз на суму 219  грн. 10 коп. (а.с. 14, 25), які підлягають стягненню з підсудного на користь держави .

    Речові докази у справі відсутні.

    На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323-324 КПК України, суд

З А С У Д И В :

      ОСОБА_9 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого
 ч. 1 ст. 125 КК України,  і призначити йому за даний злочин покарання у вигляді  штрафу в сумі 510 ( п»ятьсот десять гривень

    Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу  ОСОБА_1 залишити підписку про невиїзд.

    На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Чернігівський районний суд протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

     Суддя                                                                                                           С.М.Майборода