КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
04.10.06 р. № 16/3039
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Швець В.О
Судді
Зеленіна Н.І.
Фаловська І.М.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-тракторна станція «Поляна»на рішення господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 року
у справі № 16/3039 (суддя Спаських Н.М.)
за позовом Закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління»ЗАТ «Приватбанк», м. Черкаси
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-тракторна станція «Поляна», смт. Цибулів
третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Дім шпалер», м. Київ
про звернення стягнення на заставлене майно
в с т а н о в и в:
Рішенням господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р. у справі № 16/3039 позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з СТОВ «Машинно-тракторна станція «Поляна»на користь закритого акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» в особі філії «Черкаське головне регіональне управління»ЗАТ «Приватбанк»913 551,77 грн. заборгованості по кредиту, 69379,87 грн. боргу по процентах, 37094,45 грн. пені, 10200,26 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу –шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за договором іпотеки № Дз 2-170мн/05 від 17.03.2005 р., на предмет застави за договором застави транспортних засобів № Дз 3-170мн/05 від 17.03.2005 р. та на предмет застави згідно договору застави майна № Дз 4-170мн/05 від 16.03.2003 року. Вказані договори є невід’ємною частиною даного рішення.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Машинно-тракторна станція «Поляна»подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р., як таке, що не відповідає вимогам чинного законодавства України і фактичним обставинам справи та постановлене з грубим порушенням норм матеріального та процесуального права.
За апеляційною скаргою сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-тракторна станція «Поляна»на рішення господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р. згідно ст. 98 ГПК України Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 21.07.06 р. порушено апеляційне провадження у справі № 16/3039.
Згідно розпорядження Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 03.10.2006 р. справа розглядається колегією суддів, в такому складі: головуючий суддя –Швець В. О., судді –Зеленіна Н.І., Фаловська І.М.
Закрите акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк»в особі філії «Черкаське головне регіональне управління»ЗАТ «Приватбанк», згідно ст. 96 ГПК України надіслало відзив на апеляційну скаргу, в якому проти вимог апеляційної скарги заперечує, просить рішення господарського суду Черкаської області залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.
Представник заявника апеляційної скарги вимоги, викладені в ній підтримав, вважає що вони законні та підлягають задоволенню. Представник позивача просить рішення місцевого господарського суду залишити без змін, як таке, що винесене на законних підставах. Представник третьої особи подав письмові пояснення б/н від 03.10.2006 року, в яких просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення місцевого господарського суду без змін.
Відповідно до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апеляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення залишається без змін з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини між сторонами врегульовано кредитним договором №170 мн/05 від 16.03.2005 року. Відповідно умов вказаного договору, позивач відкрив відповідачу кредит у вигляді поновлювальної кредитної лінії з лімітом 1 900 000 грн. та з кінцевим строком повернення сум кредиту 16.03.2006 року зі сплатою 21% річних за користування кредитом.
На виконанні умов договору, позивач відкрив відповідачу позичковий рахунок № 20622051500343. Кредитні кошти у сумі 1 900 000 грн. відповідач одержав шляхом оплати мінеральних добрив на користь ДП «Райз-Агросервіс»зі свого позичкового рахунку, що підтверджується платіжним дорученням № 1723 від 17.03.2005 року.
На забезпечення виконання відповідачем зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, між сторонами були укладені договори іпотеки № ДЗ 2-170мн/05 від 17.03.2005 р., договір застави майна № ДЗ 4-170 мн/05 від 16.03.2005 р. та договір застави транспортних засобів № ДЗ 3-170 мн/05 від 17.03.2005 р.
Відповідно умов вказаних договорів, відповідач передав в заставу позивачу нежитлове приміщення магазин № 1, магазин № 2, магазин № 3, їдальню, швейний цех по вул. Леніна, 16 в смт. Цибулів Монастирищенського району Черкаської області, а також сільськогосподарське обладнання та транспортні засоби згідно переліків, вказаних у договорах.
Також умовами вищевказаних договорів було передбачено, що застава та іпотека забезпечує виконання відповідачем по справі умов кредитного договору від 16.03.2005 року № 170мн/05 про повернення 1 900 000 грн. кредитних коштів, сплату процентів за користування кредитними коштами, санкцій та інших платежів за договором. Позивач має право звернути стягнення на предмет іпотеки та застави у випадку невиконання відповідачем своїх кредитних зобов'язань.
Відповідач звернувся до позивача з листом №308 від 12.09.2005 року, у якому просив позивача розглянути можливість погашення отриманого ним кредиту та сплати процентів за користування кредитом третьою особою по справі –товариством з обмеженою відповідальністю «Дім Шпалер».
14.09.2005 року між позивачем та ТОВ «Дім шпалер»було укладено договір уступки права вимоги, на підставі якого ТОВ «Дім шпалер»прийняв на себе зобов’язання до 16.03.2006 року погасити позивачу суму кредиту та нараховані проценти за зобов’язаннями відповідача по кредитному договору № 170 мн/05 від 16.03.2005 року.
Умовами вказаного договору (п.3) сторонами було передбачено, що право вимоги у ТОВ «Дім шпалер»до відповідача виникає лише після повної сплати боргу стосовно погашення кредиту та процентів за користування кредитом, нарахованих на дату їх погашення.
ТОВ «Дім шпалер»свої зобов’язання по договору уступки права вимоги не виконав, заборгованість відповідача за кредитним договором від 16.03.2005 року позивачу не сплатив.
У відповідності до ст. 212 ЦК України, сторони при вчиненні правочину мають право обумовити настання прав та обов’язків обставиною, щодо якої не відомо, настане вона чи ні.
З цих підстав, договір уступки права вимоги не суперечить чинному законодавству і в зв’язку з невиконанням ТОВ «Дім шпалер»по сплаті кредиту та процентів, останній не набув права вимоги до відповідача.
Підтвердженням цього, є те, що в реєстрі обтяжень рухомого та нерухомого майна не відбулося змін щодо обтяжувань, яким залишився ЗАТ Комерційний банк «Приватбанк»в особі філії «Черкаське головне регіональне управління»ЗАТ «Приватбанк».
Таким чином, фактично договір про уступку права вимоги не було виконано, а тому права та обов’язки позивача та відповідача, як кредитора та боржника, залишилися незмінними. І тому, позивачем було правильно визначено відповідача по справі, а саме СТОВ «Поляна», з якого і повинна бути стягнута заборгованість по кредитному договору.
У відповідності до ст. 526 Цивільного Кодексу України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений договором строк.
Клопотання відповідача про тлумачення договору уступки права вимоги місцевий господарський суд правомірно відхилив, оскільки відповідач не є стороною даного договору і не має права заявляти таку вимогу в порядку ст. 213 ЦК України.
Згідно вірного розрахунку позивача, станом на 05.06.2006 року заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 020 026,09 грн., з них сума непогашеного кредиту –913 551,77 грн.
У відповідності до умов розділу 4 кредитного договору, за користування кредитом в період списання коштів з позичкового рахунку до дати повного погашення боргу по кредиту відповідач сплачує позивачу 21% річних. За порушення умов кредитного договору відповідач сплачує позивачу 42% річних за користування кредитними коштами. Нарахування відсотків здійснюється з дати списання коштів з позичкового рахунку до дати повного погашення заборгованості по кредиту. Датою сплати відсотків є 26-те число кожного місяця. Несплачені у цей день проценти вважаються простроченими.
Таким чином, заборгованість відповідача по процентах за користуванням кредитом за період з 18.03.2005 року по 04.06.2006 року становить 69 379,87 грн.
Відповідно п.5.1. кредитного договору, за порушення умов договору про повернення кредиту і сплату процентів, відповідач на користь позивача сплачує пеню в розмірі 0,2 % від простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який виплачується пеня.
Таким чином, відповідачу правомірно нархована пеня у розмірі 37 094,45 грн. за період з 18.03.2005 року по 04.06.2006 року.
Окрім того, відповідно до статті 19 Закону України «Про заставу»за рахунок вартості заставленого майна позивач має право задовольнити свої вимоги стосовно стягнення боргу, процентів, санкцій та інших платежів у повному обсязі. Право звернення стягнення на предмет застави виникає якщо в момент настання терміну виконання зобов’язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано. Доказів виконання зобов’язання відповідачем не надано.
Враховуючи викладене, судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд з’ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення по справі, судовою колегією не встановлено.
Керуючись ст. ст. 99, 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
П О С Т А Н О В И В:
1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Машинно-тракторна станція «Поляна»на рішення господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р. у справі № 16/3039 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Черкаської області від 22.06.2006 р. у справі № 16/3039 –без змін.
2. Справу № 16/3039 повернути господарському суду Черкаської області.
Головуючий Швець В.О
Судді
Зеленіна Н.І.
Фаловська І.М.