АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД   ПОЛТАВСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

       

Справа №  22 ц - 1258/2009 року		Головуючий по 1-й інстанції:  Хіль Л.М.
		Суддя-доповідач:  Пікуль В.П.

 

Р І Ш Е Н Н Я

 

І М Е Н Е М      У К Р А Ї Н И

 

                19 травня 2009 року                                                       м. Полтава

 

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:

 

головуючого: судді Антонова В.М.,   

суддів: Пікуля В.П., Петренка В.М.,

при секретарі: Сулимка С.В.,

 

розглянувши у відкритому судовому засіданні  цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Октябрського районного суду м. Полтави  від 17 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2до ОСОБА_1про відшкодування вартості безпідставно набутого майна та відшкодування моральної шкоди,

 

В С Т А Н О В И Л А :

 

У жовтні 2008 року ОСОБА_2. звернулася у суд із позовом до ОСОБА_1посилаючись на те, що вона придбала у кредит пральну машину ZANUSSI ZWQ 5130 вартістю 2 663 грн. 38 коп., цифрову камеру SAMSUNG  STC - 185 B  вартістю 1423 грн. 11 коп. та карту пам'яті SANDICK SD 2 GD вартістю 132 грн. 61 коп. Вказане майно вона придбала на той час коли фактично шлюбних відносин між нею та відповідачем не було.  5 вересня 2008 року, після сварки із відповідачем, вона хотіла забрати своє майно, але відповідач не дав змоги це зробити, вказане майно залишилося у відповідача, неодноразові звернення до нього про повернення майна результатів не дали.

 

Просила витребувати від відповідача на її користь вищевказане майно та стягнути на її користь судові витрати.

 

У подальшому ОСОБА_2. подала до суду заяву про зміну та доповнення до позовної заяви, у якій просила стягнути із ОСОБА_1на її користь вартість безпідставно набутого майна: пральної машини вартістю 2663 грн. 38 коп., цифрової камери вартістю 1423 грн. 11 коп., картки пам'яті вартістю 132 грн. 61 коп., а також моральну шкоду в сумі 4 000 грн.

Обґрунтовуючи заяву тим, що відповідно до ст. 1213 ЦК України у разі неможливості повернути у натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

 

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2009 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1на користь ОСОБА_2. 2293 грн. 80 коп. в рахунок відшкодування шкоди та 81 грн. судових витрат, а всього 2374 грн. 80 коп.

 

Не погодившись із рішенням суду ОСОБА_1. його оскаржив, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Просить рішення суду скасувати, а справу повернути на новий розгляд у іншому складі суддів.

 

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.

 

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

 

Згідно пунктів 2, 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи.

 

Судом встановлено, що сторони із 22.04.2005 року по 09.10.2008 року перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірваний рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 9 жовтня 2008 року. Перебуваючи у шлюбі ОСОБА_1. та ОСОБА_2. проживали у квартиріАДРЕСА_1, яка була власністю матері відповідача - ОСОБА_3

10 березня 2008 року ОСОБА_2. уклала з ТОВ «Банк Ренесанс Капітал» договір про отримання споживчого кредиту. За отримані нею кошти було придбане майно: пральна машина ZANUSSI ZWQ 5130 вартістю 2 663 грн. 38 коп., цифрова камера SAMSUNG  STC - 185 B  вартістю 1423 грн. 11 коп. та карта пам'яті SANDICK SD 2 GD вартістю 132 грн. 61 коп.

 

Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову до ОСОБА_1суд першої інстанції керувався положеннями ст. 316, 317, 321, 1166 ЦК України та  виходив із того, що встановлено факт порушення права власності позивачки на майно, внаслідок чого їй завдана майнова шкода в розмірі сплачених грошових коштів в рахунок погашення кредиту.

 

Проте, погодитися з рішенням суду не можна з наступних підстав.

 

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього кодексу.

 

Як вбачається із матеріалів справи, позивачка спочатку просила витребувати вищевказане майно від ОСОБА_1відповідно до ст. 387 ЦК України, а  під час розгляду справи змінила позовні вимоги і просила стягнути вартість належного їй майна на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України.

 

Аналізуючи матеріали справи, колегія суддів приходить до переконання, що ОСОБА_2. доказів на підтвердження того, що належне їй майно було безпідставно набуте чи збережене відповідачем, чи він ним розпорядився не надала, а тому підстави задоволення позову на підставі ч. 2 ст. 1213 ЦК України відсутні.

 

Задоволення позову відповідно до ст. 1166 ЦК України також відсутні, оскільки умовами відшкодування за цією статтею є: наявність шкоди, протиправність дій, вина винної особи та причинний зв'язок між протиправністю дій та матеріальною шкодою.

Позивачка  не надала доказів та не обґрунтувала наявність підстав відшкодування, які передбачені ст. 1166 ЦК України, зокрема не обґрунтувала, якими саме протиправними діями відповідача  їй була заподіяна матеріальна шкода (знищення майна, розпорядження майном та інші дії).  

 

Сама по собі відсутність майна за місцем попереднього проживання сторін, за відсутності передбачених чинним законодавством підстав, не може бути підставою для стягнення вартості майна чи відшкодування шкоди за рахунок відповідача.

Із матеріалів справи також вбачається, що жодних зобов'язань щодо збереження майна позивачки ОСОБА_1. на себе не брав.

 

Показання свідків ОСОБА_4. та ОСОБА_5. про те, що 5 вересня 2008 року позивачка забирала свої особисті речі та речі дитини із квартириАДРЕСА_1, але спірне майно не забирала, не доводить факту, що  саме відповідач заподіяв їй майнову шкоду.

 

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду слід скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позову.

 

Підстави для передачі справи на новий розгляд, відповідно до ст. 311 ЦПК України, відсутні.

 

У зв'язку із відмовою у задоволенні позову із ОСОБА_1. слід стягнути на користь держави 25 грн. 50 коп. судового збору, від сплати якого, згідно ст. 4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»,  звільнений апелянт при подачі апеляційної скарги, як інвалід 2 групи, а також на користь ОСОБА_1витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн..  

 

 

Керуючись ст. 303, п.2 ч.1 ст. 307, ст. 309, ст.ст. 314, 319 ЦПК України, колегія суддів,

 

В И Р І Ш И Л А:

 

Апеляційну скаргу ОСОБА_1задовольнити частково.

 

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 17 лютого 2009 року - скасувати та ухвалити нове.

 

У задоволенні позову ОСОБА_1до ОСОБА_1- відмовити.

 

Стягнути із ОСОБА_1на користь держави 25 грн. 50 коп. судового збору та на користь ОСОБА_130 грн. понесених витрат на інформаційно-технічне забезпечення.

 

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено протягом двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

 

 

Головуючий суддя                                                                  

                                 

 

Судді:                                                                                      

 

З оригіналом вірно

суддя                                                                                       В.П. Пікуль