Справа № 2-71/11

Провадження № 2-1323/71/2011

РІШЕННЯ

іменем України

07 квітня 2011 року

Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Андрейківа Ю. Я.

при секретарі Смиковській Г.Р.

за участю адвоката ОСОБА_1

представників ОСОБА_2

ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Стрию справу за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 , третя особа ОСОБА_9 про усунення перешкод по встановленню огорожі та визнання сервітутом на земельну ділянку відповідача, суд

Встановив:

ОСОБА_4 22.01.2009р. звернувся до суду з позовною заявою про усунення перешкод по встановленню огорожі та визнання сервітутом на земельну ділянку відповідача по ширині 2 метра, довжиною 15 метрів з боку північної сторони гаражу побудованого на межі з відповідачем.

Даному спладу суду справу передано в вересні 2010р.. За клопотанням сторін розгляд справи неодноразово відкладався. ОСОБА_5 просила суд визнати її належним позивачем по справі так як позивач ОСОБА_4 її батько подарував її спірне майно, що підтверджується договором дарування від 20.01.2009р., а належними відповідачами по справі просила визнати ОСОБА_7, ОСОБА_8 так як вони на даний час є належні власники суміжного землеволодіння. Судом було визнано належним позивачем по справі ОСОБА_5 , а належними відповідачами ОСОБА_7, ОСОБА_8.

В позові позивач ОСОБА_4 вказує, що в 1995р. за згодою з своїм братом ОСОБА_10 йому було надано дозвіл на будівництво господарської будівлі - літньої кухні і сараю які згідно дозволу – рішення № 97 від 28.10.2004р. переобладнано під гараж. Позивач вказує, що по межі між їхніми з відповідачем господарствами встановлено на бетонному цоколі металеву огорожу яку хоче замінити тепер на нову так як немає належного вигляду. Відповідачі в свою чергу чинять перешкоди в заміні старої огорожі на нову та недають можливості поштукатурити стіну з боку їх присадибної ділянки , що зумовило їх звернутись до суду..

В суді позивачка та представник позивача позовні вимоги підтримали, при цьому позивач вказав, що володіє на законних підставах своєю земельною ділянкою, має державний акт на право власності на земельну ділянку та договір дарування житлового будинку разом з належними господарськими спорудами який знаходиться в селі Дуліби по вулиці Стрийська,13.

Відповідачі безпідставно недають змоги замінити стару огорожу яка немає жодного естетичного вигляду, поржавіла та через яку вони після збору урожаю на присадибній ділянці кидають різного роду сільськогосподарські відходи на сторону позивача, а тому просить позов задоволити та усунути перешкоди у встановленні нової огорожі на місці старої. При цьому позивач покликається і на акт обстеження від 30.10.2008р. комісії Дулібської сільської ради відповідно до якого межі їх з відповідачами земельних ділянок відповідають межам згідно плану в державних актах. Позивач володіючи своїм майном , а саме реконструйованим гаражем неможе поштукатурити стіну зі сторони відповідачів так як вона знаходиться на межі з відповідачами , а на свою землю для облаштування риштовки вони непускають, а тому просить встановити сервітут при цьому вважає що сервітут потрібно встановити безоплатно, а межі визначила в таких розмірах бо вважає, що для влаштування будівельного обладнання будуть необхідні саме такі розміри. Представник позивача ОСОБА_1 на запитання суду стосовно кола осіб для яких цей сервітут встановлюється зазначив що це повинні бути ОСОБА_5 та ОСОБА_9 , а стосовно терміну то вказав, що сервітут повинно встановити в весняний термін на тижневий строк при цьому не аргументував чітко час та термін з урахуванням того що ділянка стосовно якої встановлюється сервітут використовується відповідачами для сільськогосподарських потреб.

Відповідачі та представник відповідача проти позову заперечили та вказали, що даний позов подано без будь яких підстав оскільки вони невизнають межі які визначені відповідно до плану встановлення меж, хоча визнали, що при приватизації своєї частини земельної ділянки погоджували дані межі з позивачкою. При цьому вказали , що реконструйована літня кухня під гараж затінює землю відповідачів, постійно позивачі пересувають паркан між їхніми землеволодіннями, хоча визнали, що даний паркан стоїть понад 50 років та має бетоновану основу. Стосовно встановлення сервітуту вказала, що позивачі безпідставно просять встановити безоплатний сервітут по довжині яка невідповідає довжині їхньої стіни гаражу зі сторони відповідачів так як довжина стіни гаражу 10,5 метра, а не 15 метрів. Відповідачі зазначили, що встановлення такого сервітуту приведе до неможливості використання земельної ділянки щодо якої встановлено земельний сервітут так як позивач не вказує конкретно на який період є необхідність його встановлення та з тих міркувань , що на даній земельній ділянці вирощується сільськогосподарський урожай для власного споживання.

Третя особа ОСОБА_9 вказав, що являється чоловіком позивачки та безпосередньо здійснював заміну їхніх воріт з в»їздом на їхню земельну ділянку при цьому зазначив , що ворота замінив по довжині попередніх і жодним чином не порушував меж про, що можна побачити з фотографій доданих до справи так як паркан має фундаментну основу і щоб рухати його потрібно копати новий фундамент. При цьому вказав , що даний фундамент з старим парканом є і по сьогоднішній день, нового фундаменту та паркану він неставив.

Дослідивши усі наявні матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, суд встановив , що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних причин:

Відповідно до договору дарування будинку та земельної ділянки посвідчено 26.12.2008року державним нотаріусом реєстровий № 553 серії ВМВ № 223414 ОСОБА_4 подарував, а ОСОБА_5 прийняла в дар житловий будинок разом з належними до нього господарськими спорудами який знаходиться в селі Дуліби по вулиці Стрийська,13. Вказаний будинок належить дарувальникові на підставі свідоцтва про право власності виданого Дулібською сільською радою 27.10.2000р. зареєстрованого Стрийським бюро технічної інвентаризації за № 553 в книзі № 2 . Земельна ділянка яка відчужувалась за даним договором належала дарувальнику на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ-1 № 002424 виданого Дулібською сільською радою 27.02.1998р..

Згідно витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 21613977 від 20.01.2009р. ОСОБА_5 на праві власності належить будинок , що знаходиться в в селі Дуліби по вулиці Стрийська,13. Згідно плану меж земельної ділянки кадастровий номер 4625382000:01:018:0025 затвердженого Управлінням Держкомзему у Стрийському районі земельна ділянка якою володіє ОСОБА_5 має наступні виміри 23/62,70/21,50/62,70. Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ЯД № 466628 від 19.03.2009р. засвідчується дане право з визначеними межами. Відповідачі не представили жодного доказу того, що даний акт визнано недійсним , а тому даний акт є належним доказом по справі. Відповідно до плану встановлення меж розробленим землевпорядним центром «Надія» визначені межі земельної ділянки співпадають з межами визначеними Управлінням Держкомзему у Стрийському районі. Відповідно до державного акту на право приватної власності на землю серії ЯА № 335972 виданого Дулібською сільською радою 24.02.2005р. ОСОБА_7 має право власності на земельну ділянку площею 0,2121га. в селі Дуліби вулиця Шевченка,3а. Згідно договору купівлі – продажу 12.01.1993р. ОСОБА_7 подарував ОСОБА_848/100 частини житлового будинку розміщеного на землі Дулібської сільської ради площею 0,05га..

Як встановлено в судовому засіданні між позивачами та відповідачами по межі їхніх землеволодінь понад 50 років стоїть металевий паркан що має бетоновану основу та дана огорожа немає естетичного вигляду та має великий знос так як значний час незамінювалась (а.с. 126-127). Відповідачі не бажають замінювати огорожу так як вважають , що вона порушує межі землеволодінь. Суд задовольняючи позов стосовно усунення перешкод по встановленню нової огорожі бере до уваги те, що позивач ОСОБА_5 на праві власності згідно акту серії ЯД № 496628 від 19.03.2009р. володіє земельною ділянкою в селі Дуліби по вулиці Стрийська,13 площею 0,1386га. яка має наступні виміри 23/62,70/21,50/62,70. та спірна огорожа з бетонованою основою встановлена понад 50 років тому і посилання відповідачів, що позивачі її час від часу переносять не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні з огляду на доводи відповідачів які підтвердили, що дана огорожа встановлена понад 50 років. При цьому відповідачі належним чином не підтвердили порушення меж зі сторони позивачів та неставили вимогу про визначення меж між їхнім землеволодінням та землеволодінням позивачів. Суд враховує і те, що огорожа яка встановлена між землеволодінням позивачів та відповідачів існує значний час та має як неналежний вигляд так і значний знос, а тому потребує заміні. Неможе суд при вирішенні даної справи виходити за межі позовних вимог та досліджувати правильність визначення меж. При цьому актом Дулібської сільської ради від 30.10.2008р. підтверджено, що межі земельних ділянок позивачів та відповідачів відповідають межам згідно планам державних актів (а.с. 9).

Вимоги позивача стосовно встановлення безоплатного сервітуту на полосу земельної ділянки відповідачів з північної сторони його гаражу довжиною 15 метрів та шириною 2 метри не підлягають до задоволення з тих підстав, що позивач просить встановити сервітут на полосу земельної ділянки відповідача в весняний період, а дана полоса земельної ділянки використовується відповідачами для вирощування сільськогосподарської продукції (овочі) , а тому втрати відповідачів від встановлення сервітуту будуть очевидні так як в весняний період здійснюється обробка землі та засівання. Суд вважає, що вимога про встановлення сервітуту на полосу земельної ділянки відповідачів є неналежним чином обгрунтована з огляду на відсутність конкретного періоду встановлення сервітуту його безоплатність та беручи до уваги те, що встановлення такого сервітуту в весняний період унеможливить використання земельної ділянки за цільовим призначенням, а тому не підлягає до задоволення.

З огляду на досліджені обставини та матеріали справи , керуючись ст.ст. 3,10,60,212-215ЦПК України, ст.ст. 316-319, 373,375, ЦК України, ст.ст. 39,78,79,90,91,98- 101 Земельного кодексу України,

Вирішив:

1) Позов задоволити частково.

2) Зобов»язати ОСОБА_7, ОСОБА_8 не чинити перешкоди в заміні старої огорожі по межі між прибудинковими земельними ділянками ОСОБА_5 та ОСОБА_7, ОСОБА_8 на нову огорожу.

3) В решті позовних вимог відмовити .

4) Судові витрати залишити за сторонами.

5) Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту рішення шляхом подачі апеляційної скарги до Апеляційного суду Львівської області .

6) 

7) 

8) 

Головуючий-суддя ОСОБА_11