Справа № 2-618/10

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 листопада 2010 року Золочівський районний суд Львівської області

в складі судді Гуляка В.В.

при секретарі Захарчук Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Золочівського районного суду Львівської області справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

Позивачка ОСОБА_1 у заявленому позові просить розірвати шлюб із відповідачем ОСОБА_2, який було зареєстровано 12 березня 2005 року у відділі РАЦС Золочівського районного управління юстиції Львівської області, за актовим записом № 29. Покликається позивачка у позовній заяві та у судовому засіданні на те, що від спільного сімейного життя у них є одна дитина, а саме дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. У неї, тобто позивачки, це повторний шлюб. Від першого шлюбу у неї є двоє дітей, а саме син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Усі діти проживають разом із нею і перебувають на її утриманні. До укладення цього шлюбу вона була на заробітках в Італії, придбала двохкімнатну квартиру в м. Золочеві, в якій вони стали проживати. Пізніше вона продала цю квартиру і за виручені від продажу квартири кошти та за інші власні кошти придбала житловий будинок в м. Золочеві по вул. Партизанській, 24, де вони і проживають на даний час. Спільне життя із відповідачем не склалось. Відповідач не міг знайти порозуміння із її старшими дітьми від першого шлюбу та із її мамою ОСОБА_6, які були змушені піти жити окремо і винаймати житло. Діти бояться відповідача. її, тобто позивачки, відносини із відповідачем суттєво погіршились. Між ними часто виникають сварки та конфлікти, між ними склались неприязні відносини один до одного. Вони не зійшлися характерами, мають різні погляди на життя. Вони хоча і проживають в одному будинку, однак уже більше року спільного господарства не ведуть, не мають спільного сімейного бюджету, близьких подружніх відносин не підтримують уже біля 3 років, живуть практично як чужі люди, кожен своїм окремим самостійним життям. Сім’я їхня розпалась остаточно, шлюб існує лише формально. Примирення між ними неможливе і кожен із них немає бажання вчиняти будь-які ції для примирення. Подальше перебування у шлюбі із відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам та інтересам дітей.

Відповідач ОСОБА_2 позову не визнав і пояснив, що не згідний на розірвання шлюбу, оскільки немає дійсних і конкретних причин для розірвання шлюбу. Наведені позивачкою доводи і підстави для розірвання шлюбу є надуманими і не відповідають дійсності. У нього це також другий шлюб. Від першого шлюбу у нього є 3 дітей, які проживають окремо в с. Тідлисся Золочівського району Львівської області. У грудні 2009 року у нього істотно іогіршився стан здоров’я. Позивачка часто їздить на заробітки в Італію, залишаючи його із дитиною вдома. У нього відносини із позивачкою погані через поведінку позивачки, яка давіть не бажає із ним розмовляти. Проживають вони в одному житловому будинку, однак спільного господарства і сімейного бюджету вони не ведуть. Кожен працює на себе. Він бажає деребувати у шлюбі із позивачкою, однак поведінка позивачки свідчить про її небажання до дримирення, і тому сім’я їхня розпалась. Збереження їхньої сім’ї є необхідним в інтересах хньої спільної дитини. Перед зверненням до суду позивачка жодного разу не зверталась до дього з приводу розірвання шлюбу, не намагалась спільно обговорити це питання.

Представник відповідача адвокат ОСОБА_7 підтримав заперечення проти позову йдповідача і їхні обґрунтування.

Оцінивши докази по справі суд вважає, що позов слід задоволити з таких підстав.

Судом встановлено, що шлюб між сторонами ОСОБА_1 і ОСОБА_2 було укладено 12 березня 2005 p., що підтверджується свідоцтвом про шлюб.

Від спільного шлюбу у них є одна дитина, а саме дочка ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, що підтверджується копією свідоцтва про народження дитини.

У обох сторін це другий шлюб, що підтверджується їхніми поясненнями у судовому засіданні.

Від першого шлюбу у позивачки є двоє дітей, а саме син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 і син ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується копіями свідоцтв про народження цих дітей.

Із довідки Золочівського МВЖКП № 2499 від 13.09.2010 року та із копії будинкової книги вбачається, що сторони і усі вищевказані діти позивачки проживають разом у будинку по вул. Партизанській, 24 в м. Золочеві Львівської області.

Судом встановлено, що сторони по справі більше року не підтримують близьких подружніх відносин, спільного господарства не ведуть, не мають спільного сімейного бюджету, живуть кожен своїм самостійним життям.

Позивачка наполягає на розірванні шлюбу, її поведінка свідчить про небажання примирення і спільного подальшого перебування у шлюбі із відповідачем.

За період судового розгляду справи, в тому числі і у наданий судом строк, примирення між сторонами не досягнуто і поведінка сторін дає підстави вважати про неможливість такого примирення.

Таким чином, суд приходить до висновків, що сім’я між позивачкою і відповідачем розпалась остаточно і шлюб існує лише формально. Подальше перебування позивачки у шлюбі із відповідачем суперечить її інтересам, що має істотне значення.

Відповідно до ст. 24 СК України, шлюб грунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин і до їх збереження є порушення права дружини чи чоловіка на свободу та особисту недоторканість.

Тому, суд вважає необгрунтованими доводи відповідача про те, що позивачка повинна змінити свою поведінку і надалі перебувати із ним у шлюбі.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212, 213, 214 ЦПК України, ст.ст. 24, 56, 110, 112 СК

України, суд-

вирішив:

позов задоволити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 і ОСОБА_2, який було зареєстровано 12 березня 2005 р. у відділі РАЦС Золочівського районного управління юстиції Львівської області, за актовим записом № 29.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Львівської області через Золочівський районний суд Львівської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення.

Суддя