КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.03.07 р. № 32/560-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі: Солонець К.В.
За участю представників:
від позивача - Ніколаєнко Д.О.
від відповідача - Стецька А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Єврокар Сервіс"
на постанову Господарського суду м.Києва від 09.11.2006
у справі № 32/560-А (Хрипун О.О.)
за позовом ТОВ "Єврокар Сервіс"
до Київської регіональної митниці
третя особа Державна податкова інспекція у Святошинському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Єврокар сервіс» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовною заявою про скасування податкового повідомлення Київської регіональної митниці № 25/1.1-7/552 від 18.01.2005.
Постановою Господарського суду м. Києва від 09.11.2006 р. в позові відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, позивач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову скасувати та задовольнити позовні вимоги.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального права.
Зокрема позивач стверджує про те, що відповідач не мав права визначати податкові зобов'язання після митного оформлення товару та вказує на правильність визначення ним коду товару УКТ ЗЕД 4016910000.
Відповідач просив суд залишити постанову Господарського суду міста Києва від 09.11.2006 р. без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.
18.01.2005 Київською регіональною митницею винесене податкове повідомлення № 25/1.1-7/552, яким Товариству з обмеженою відповідальністю "КІА Моторс України", правонаступником якого є позивач, визначено податкове зобов'язання по сплаті ввізного мита, податку на додану вартість разом с пенею та штрафом в розмірі 931,45 грн.
В обгрунтування донарахування відповідач послався на виявлення методологічної помилки декларанта під час камеральної перевірки вантажної митної декларацій на предмет правильності декларування вантажу "гумові автомобільні килимки (ковбики) з незатверділої вулканізованої гуми для автомобілів". Вказаний товар слід класифікувати в товарній під категорії 4016995800 УКТ ЗЕД (пільгова ставка мита 15%, повна 30%).
Камеральна перевірка здійснювалася на виконання листа Державної митної служби України від 03.12.2004 № 144/2 про проведення перевірок правильності класифікації товару "інші вироби з незатверділої вулканізованої гуми для автомобілів товарних позицій 8701-8705", митне оформлення якого проводилося протягом грудня 2001 р. - жовтня 2004 р.
Статтею 11 Митного кодексу України встановлено, що митні органи, реалізуючи митну політику України, виконують, зокрема, завдання щодо здійснення митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до ст. 70 Митного кодексу України метою митного оформлення є засвідчення відомостей, одержаних під час митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, та оформлення результатів такого контролю.
Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню.
Відповідно до ст. 313 Митного кодексу України обов'язок по класифікації товарів при їх митному оформленні покладений на митні органи. Митні органи класифікують товари, тобто відносять їх до класифікаційних угрупувань, зазначеним в УКТЗЕД. Рішення митних органів відносно класифікації товарів для митних цілей є обов'язковими для підприємств та громадян.
Крім того, відповідно до п. 2.1 Порядку роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України, затвердженого наказом Державної митної служби від 01.10.2003 № 646, рішення про визначення коду при митному оформленні та контроль правильності класифікації товарів здійснюється посадовою особою Відділу номенклатури та контролю.
У підрозділах митних органів, у яких у зв'язку з незначними обсягами митного оформлення не передбачено присутність представника ВНК на постійній основі, контроль за правильністю класифікації товару та прийняття Рішення про визначення коду товару
здійснюється посадовою особою, уповноваженою ВНК, яка пройшла відповідну підготовку та/або стажування у ВНК та має доступ до необхідних баз даних та інформації, що використовується для виконання покладених на ВНК завдань (п. 2.2 Порядку).
При цьому п. 2.11 Порядку визначає, що в разі якщо приймається рішення про визначення коду товару, що не відповідає інформації, заявленій у вантажній митній декларації, то ВМД не може використовуватись для митного оформлення класифікованого товару.
Відповідно до ст. 42 Митного кодексу України під час проведення митного контролю митні органи самостійно визначають форму та обсяг контролю, достатні для забезпечення додержання законодавства України з питань митної справи та міжнародних договорів України, укладених в установленому законом порядку, контроль за дотриманням яких покладено на митні органи.
Відповідно до п. 3.2 Наказу Державної митної служби України від 14.10.2002 № 561 "Про затвердження Порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів і транспортних засобів із застосуванням вантажної митної декларації" в редакції Порядку, яка діяла на час митного оформлення товару, уповноважена посадова особа відповідає за перевірку відомостей граф 31, 32, 33 (код товару), 41 ВМД в обсязі, передбаченому для цього етапу. На цьому етапі вповноваженою посадовою особою здійснюються перевірка правильності класифікації та кодування товарів; ініціювання проведення митного огляду, якщо документів, поданих декларантом, недостатньо для прийняття рішення про повноту та/або достовірність відомостей, що перевіряються.
Згідно з ст. 81 Митного кодексу України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.
Статтею 88 цього ж Кодексу на декларанта покладаються обов'язки: здійснити декларування товарів і транспортних засобів відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; на вимогу митного органу пред'явити товари і транспортні засоби для митного контролю і митного оформлення; надати митному органу передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних процедур; сплатити податки і збори.
Таким чином, декларант не визначає код товару, а тільки заявляє (декларує) його у ВМД, а митний орган зобов'язаний самостійно класифікувати товар (проконтролювати класифікацію), визначити (нарахувати) суму мита (ст. 17 Закону України "Про Єдиний митний тариф") та податку на додану вартість, що підлягають сплаті.
Згідно з п.п. 2.1.1 п. 2.1 ст. 2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" митні органи є контролюючими органами стосовно акцизного збору та податку на додану вартість, ввізного та вивізного мита, інших податків і зборів, які відповідно до законів справляються при ввезенні (пересиланні) товарів на митну територію України.
Відповідно до п. 1.9 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" податкове повідомлення - це письмове повідомлення контролюючого органу про обов'язок платника податків сплатити суму податкового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Законом.
Згідно з п. 6.1 ст. 6 цього ж Закону у разі коли сума податкового зобов'язання розраховується контролюючим органом відповідно до статті 4 цього Закону, такий контролюючий орган надсилає платнику податків податкове повідомлення, в якому зазначаються підстава для такого нарахування, посилання на норму податкового закону, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок податкових зобов'язань, сума податку чи збору (обов'язкового платежу), належного до сплати, та штрафних санкцій за їх наявності, граничні строки їх погашення, а також попередження про наслідки їх несплати в установлений строк та граничні строки, передбачені законом для оскарження нарахованого податкового зобов'язання (штрафних санкцій за їх наявності).
Таким чином, твердження позивача про відсутність повноважень у відповідача на проведення камеральних перевірок та донарахування податкових зобов'язань суперечить чинному законодавству.
Київською регіональною митницею як контролюючим органом за результатами камеральної перевірки позивачу було визначене податкове зобов'язання у розмірі 931,45 грн.
Відповідно до ст. 69 Митного кодексу України митні органи здійснюють митний контроль і після митного оформлення товарів, які ввозилися на митну територію України, в тому числі шляхом проведення перевірок суб'єктів ЗЕД. Повноваження митних органів при здійсненні перевірок визначені в постанові Кабінету Міністрів України від 23.12.2004 № 1730 "Про затвердження Порядку проведення митними органами на підприємствах перевірок системи звітності та обліку товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України".
Судом встановлено, що товар гумові автомобільні килимки відповідає текстовому опису товарної підкатегорії 4016995800 згідно УКТ ЗЕД.
Доказів на підтвердження обгрунтованості визначення ним коду товару позивач не надав.
За таких обставин у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог про скасування податкового повідомлення Київської регіональної митниці № 25/1.1-7/552 від 18.01.2005.
Таким чином постанова Господарського суду м. Києва від 09.11.2006 року у справі № 32/560-А прийнята з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, підстави для її скасування відсутні.
У зв`язку з цим, підстав для зміни або скасування прийнятої постанови Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар сервіс» підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 55, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Постанову Господарського суду міста Києва від 09.11.2006 року у справі № 32/560-А залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Єврокар сервіс» – без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.
3. Ухвалу в повному обсязі складено 19.03.2007 р.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді
Малетич М.М.
Студенець В.І.