КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
13.03.07 р. № 33/136-А
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі: Солонець К.В.
За участю представників:
від позивача - Греба Р.В.
від відповідача - Бірюкова Н.В., Українець Т.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
на постанову Господарського суду м.Києва від 17.11.2006
у справі № 33/136-А (Шабунін С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ельдорадо-Україна"
до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва
про визнання недійсним рішення
ВСТАНОВИВ:
ТОВ «Ельдорадо Україна» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовною заявою про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва № 3/23-6/0 від 17.02.2005 року, якими позивачу було визначено до сплати суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 17040830 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 8520415 грн. у зв’язку з тим, що товариством було порушено порядок сплати податку на додану вартість в період з серпня 2003 року по лютий 2004 року, а саме занижено обсяг його сплати, а також податкового повідомлення-рішення № 7717300/0 від 17.02.2006 року по сплаті прибуткового податку у сумі 3 2940,00 грн. (1 098,00 основний платіж та 2 196,00 грн. штрафні санкції).
Під час розгляду справи у місцевому господарському суді від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої останній просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 3/23-6/0 від 17.02.2005 року.
Постановою Господарського суду м. Києва від 17.11.2006 р. позовні вимоги задоволені повінстю.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить постанову скасувати та відмовити у позові.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що постанова місцевого господарського суду прийнята з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального права.
Зокрема відповідач стверджує про те, що оскаржуване позивачем рішення прийнято законно.
Позивач просив суд залишити постанову Господарського суду міста Києва від 17.11.2006 р. без змін з огляду на її законність та обґрунтованість.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено планову комплексну документальну перевірку дотримання вимог податкового та валютного законодавства Товариством з обмеженою відповідальністю “Ельдорадо-Україна”за період з 17.04.2002 року по 31.03.2004 року, за результатами якої було складено акт перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838.
На підставі акта перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838 ДПІ у Печерському районі міста Києва прийнято податкове повідомлення-рішення № 3/23-6/0 від 17.02.2005 року, яким позивачу згідно з пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” та відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” визначено суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість: на загальну суму 25561245,00 грн., в т.ч. 17040830,00 грн. –основний платіж та 8520415,00 грн. –штрафні (фінансові) санкції.
У акті перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838 зокрема зазначено про порушення позивачем пп. 7.2.3, пп. 7.2.4, п.п.7.4.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, внаслідок безпідставного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ, не підтверджених первинними документами, сплачених у складі вартості придбаних за договорами у контрагентів товарів, а саме у ТОВ “Стек Імпекс”, ТОВ “АТ Агропромінвест”, ПП “Продсервіс”, ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”, ТОВ “Інтер Призма”, ПП “Інтер-Техніка”, ПП “Техно сервіс-2002”, ТОВ “Універсалсервіс компанія”, ТОВ “Білд Хауз”, ТОВ “Інтелкомсервіс”, ТОВ “Алко-Лайн”.
Згідно з пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість” датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій : або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); або дата дотримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податків товарів.
Відповідно до п.п.7.2.3. п.7 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов’язань продавця (платника податку) у двох примірниках. Податкова накладна є звітним податковим і одночасно розрахунковим документом і повинна відповідати вимогам п.7.2.1. п.7.2. ст..7 Закону.
Пунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено: платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну.
Відповідність виписаних ТОВ “Укрстартеко” на користь позивача податкових накладних вимогам підпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” відповідачем не заперечується.
Підпунктом 7.2.4 п. 7.2 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” право складання податкових накладних надано виключно особам, зареєстрованим як платники податку на додану вартість в порядку, передбаченому ст.9 цього Закону.
Згідно з п. 5 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом ДПА України № 165 від 30.05.1997 –податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Пункт 2 вказаного порядку встановлює, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Судом встановлено, що позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, 14.11.2003 року було укладено з ТОВ “Стек-Імпекс”, в якості продавця, договір купівлі-продажу № 11/14 на придбання побутової, аудіо- та відеотехніки, згідно умов якого продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору купівлі-продажу № 11/14 від 14.11.2003 року, ТОВ “Стек-Імпекс” виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна” видаткові накладні, копії яких залучено до матеріалів справи, відповідно до яких ТОВ “Стек-Імпекс”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Стек-Імпекс” виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна” податкові накладні на загальну суму 3 177 333,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість –529555,56 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “Стек-Імпекс”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Стек-Імпекс”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму 3 177 333,40 грн., в т.ч. податок на додану вартість –529555,56 грн.
Загальна сума ПДВ у розмірі 529555,56 грн., зазначенна у податкових накладних, були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ТОВ “Стек-Імпекс”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 35613744.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 11/14 від 14.11.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за грудень 2003 року та січень 2004 року на загальну суму 3 177 333,40 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2006 року № 32/115-А, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року, у позові ДПІ у Печерському районі міста Києва до ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Стек - Імпекс”про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 11/14 від 14.11.2003 року та стягнення 3 177 333,40 грн. –відмовлено повністю.
Таким чином, договір купівлі-продажу № 11/14 від 14.11.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Стек - Імпекс” є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 3 177 333,40 грн. по укладеному між сторонами договору на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 529555,56 грн.
Судом встановлено, що позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, 31.07.2003 року було укладено з ТОВ “АТ Агропромінвест”, в якості продавця, договір на придбання товару, згідно умов якого продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору на придбання товару від 31.07.2003 року, ТОВ “АТ Агропромінвест” виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна” видаткові накладні на загальну суму 2 736 635,97 грн., відповідно до яких ТОВ “АТ Агропромінвест”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “АТ Агропромінвест”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 2 736 635,97 грн., в т.ч. податок на додану вартість –456105,99 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “АТ Агропромінвест”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ ТОВ “АТ Агропромінвест”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у томі 5 справи, на загальну суму 2 736 635,97 грн., в т.ч. податок на додану вартість –456105,99 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 456105,99 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ТОВ “АТ Агропромінвест”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 37603412.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 11/14 від 14.11.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за серпень, жовтень 2003 року на загальну суму 2 736 635,97 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Таким чином, договір купівлі-продажу товару від 31.07.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “АТ Агропромінвест”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 2 736 635,97 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 456105,99 грн.
Судом встановлено, що 18.09.2003 року між ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, було укладено з ПП “Продсервіс”, в якості продавця, договір купівлі-продажу № 1809/1 на придбання побутової, аудіо- та відеотехніки, згідно умов якого продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору купівлі-продажу № 1809/1 від 18.09.2003 року, ПП “Продсервіс” виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна” видаткові накладні на загальну суму 4529859 грн. 46 коп., відповідно до яких ТОВ “Стек-Імпекс”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ПП “Продсервіс” виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна” податкові накладні на загальну суму 4 529 859,46 грн., в т.ч. податок на додану вартість –754976,58 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ПП “Продсервіс” виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ПП “Продсервіс”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у томі 5 справи, на загальну суму 4 529 859,46 грн., в т.ч. податок на додану вартість –754976,58 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 754976,58 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ПП “Продсервіс”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 37589568.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 1809/1 від 18.09.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за жовтень-грудень 2003 року на загальну суму 4 529 859,46грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2006 року № 32/116-А, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року, у позові ДПІ у Печерському районі міста Києва до ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ПП “Продсервіс”про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 1809/1 від 18.09.2003 року та стягнення 4 529 859,46 грн. –відмовлено повністю.
Таким чином, договір купівлі-продажу № 1809/1 від 18.09.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ПП “Продсервіс”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 4 529 859,46 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 754976,58 грн.
Судом встановлено, що 16.01.2004 та 04.11.2003 року між ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, було укладено з ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”, в якості продавця, договори № 52 та № 40 на придбання товару, згідно умов яких продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання умов договору № 40 від 04.11.2003 року та № 52 від 16.01.2004 року, ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 6 930 520 грн. 95 коп. в тому числі ПДВ 1155086 грн. 83 коп., відповідно до яких ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на товар, придбаний позивачем за договорами № 40 від 04.11.2003 року та № 52 від 16.01.2004 року на загальну суму 6930520,95 грн., в т.ч. податок на додану вартість –1155086,83 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які виписало ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”за договорами № 40 від 04.11.2003 року та № 52 від 16.01.2004 року здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у томі 5 справи, на загальну суму 6930520,95 грн., в т.ч. податок на додану вартість –1155086,83 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 1155086,83 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 36367315.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 52 від 16.01.2004 року та за договором № 40 від 04.11.2003 року, відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за відповідний період листопад-грудень 2003 року, січень 2004 року на загальну суму 6930520,95 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2006 року № 32/113-А, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року, у позові ДПІ у Печерському районі міста Києва до ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”про визнання недійсними договору купівлі-продажу № 40 від 04.11.2003 року та стягнення 5 445 640,04 грн. –відмовлено повністю.
Таким чином, договір купівлі-продажу № 40 від 04.11.2003 року так і договір № 52 від 16.01.2004 року, укладені між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”, на даний час є дійсними та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму6 930 520,95 грн. за укладеними між сторонами договорами –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 1155086,83 грн.
Судом встановлено, що 10.12.2003 року між ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, було укладено з ТОВ “Інтер-Призма”, в якості продавця, договір №1 на придбання побутової, аудіо- та відеотехніки, згідно умов якого продавець зобовязався поставити покупцю відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору № 1 від 10.12.2003 року, ТОВ “Інтер-Призма”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 2 335 335 грн. 20 коп., відповідно до яких ТОВ “Інтер-Призма”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Ітер-Призма”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 2 335 335,20 грн., в т.ч. податок на додану вартість –389222,54 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “Інтер-Призма”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Інтер-Призма”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у томі 5 справи, на загальну суму 2 335 335,20 грн., в т.ч. податок на додану вартість –389222,54 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 389222,54 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ТОВ “Інтер-Призма”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 36368586.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 1 від 10.12.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за грудень 2003 року на загальну суму 2 335 335,20 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 22.05.2006 року № 32/114-А, залишеним без змін ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2006 року, у позові ДПІ у Печерському районі міста Києва до ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Інтер-Призма”про визнання недійсними договору № 1 від 10.12.2003 року та стягнення 2 335 335,20 грн. –відмовлено повністю.
Таким чином, договір № 1 від 10.12.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Інтер-Призма”на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 2 335 335,20 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 389222,54 грн.
Судом встановлено, 02.02.2004 року між позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, та ПП “Інтер-Техніка”, в якості продавця, було укладено договір поставки № 0202/01, відповідно до умов якого продавець зобовязався поставити покупцю відповідний товар, зазначений у видаткових накладних, а покупець –прийняти його та оплатити. 02.02.2004 року між сторонами було укладено додаткову угоду до договору поставки № 0202/01 від 02.02.2004 року.
На виконання договору поставки № 0202/01 від 02.02.2004 року, ПП “Інтер-Техніка”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 1 424 678,92 грн., відповідно до яких ПП “Інтер-Техніка”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”було отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ПП “Інтер-Техніка”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 1 424 678,92 грн., в т.ч. податок на додану вартість –237446,49 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ПП “Інтер-Техніка”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ПП “Інтер-Техніка” здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у томі 5 справи, на загальну суму 1 424 678,92 грн., в т.ч. податок на додану вартість –237446,49 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 237446,49 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ПП “Інтер-Техніка”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 326588026508.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 0202/01 від 02.02.2004 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за жовтень 2004 року на загальну суму 1 424 678,92 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.07.2004 року № 21/286 було скасовано державну реєстрацію ПП “Інтер-Техніка”за несвоєчасне повідомлення про зміну місцезнаходження.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.
Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової Адміністрації України № 79 від 01.03.2000р. (далі - Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Згідно п.п. 25.2 Положення № 79 датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва, яке відбуваються у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі ПП “Інтер-Техніка” позивачу податкових накладних , ПП “Інтер-Техніка”було зареєстровано та взято на облік органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку, про що свідоцтво платника ПДВ № 37072188, а отже, мало право складати податкові накладні.
Таким чином, посилання відповідача на рішення господарського суду міста Києва від 16.07.2004 року № 21/286 не приймається, оскільки, як передбачено пп. 25.3 п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 датою виключення платника податку на додану вартість з реєстру та анулювання свідоцтва є відповідна дата прийняття рішення суду. Рішення суду про скасування державної реєстрації ПП “Інтер-Техніка”було прийнято 16.07.2004 року.
Таким чином, на дату складання ПП “Інтер-Техніка”податкових накладних та видачі їх позивачу (16.02.2004 року та 20.02.2004 року), ПП “Інтер-Техніка”було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, а відтак мало право складати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав право включати ПДВ по таким податковим накладним до складу податкового кредиту по факту їх отримання від продавця на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір поставки № 0202/1 від 02.02.2004 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ПП “Інтер-Техніка”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 1 424 678,92 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 237446,49 грн.
Судом встановлено, 03.11.2003 року між ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, та ПП “Техносервіс-2002”, в якості продавця, було укладено договір № 0111/03, відповідно до умов якого продавець зобовязався поставити покупцю відповідний товар, зазначений у видаткових накладних, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору № 0111/03 від 03.11.2003 року, ПП “Техносервіс-2002”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 23 235 601,74 грн., відповідно до яких ПП “Техносервіс-2002”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”було отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ПП “Техносервіс-2002”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 23 235 601,74 грн., в т.ч. податок на додану вартість –3 872 600,29 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ПП “Інтер-Техніка”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ПП “Техносервіс-2002”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у томі 5 справи, на загальну суму 23 235 601,74 грн., в т.ч. податок на додану вартість –3 872 600,29 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 3 872 600,29 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ПП “Техно сервіс-2002”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 37037677.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 0111/03 від 03.11.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів за грудень 2003 року на загальну суму 23 235 601,74 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням господарського суду міста Києва № 24/821 від 24.12.2003 року було скасовано державну реєстрацію ПП “Техносервіс-2002” та зобовязано Київське міське управління статистики виключити ПП “Техносервіс-2002” з державного реєстру.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.
Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової Адміністрації України № 79 від 01.03.2000р. (далі - Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Згідно п.п. 25.2 Положення № 79 датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва, яке відбуваються у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі ПП “Техносервіс-2002”позивачу податкових накладних, ПП “Техносервіс-2002”було зареєстровано та взято на облік органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку, про що свідчить довідка ДПІ у Голосіївському районі міста Києва від 22.05.2002 року № 15129/09/28, зокрема і свідоцтво платника ПДВ № 37037677, а отже, мало право складати податкові накладні.
Таким чином, посилання відповідача на рішення господарського суду міста Києва № 24/821 від 24.12.2003 не приймається, оскільки, як передбачено пп. 25.3 п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 датою виключення платника податку на додану вартість з реєстру та анулювання свідоцтва є відповідна дата прийняття рішення суду. Рішення суду про скасування державної реєстрації ПП “Техносервіс-2002”було прийнято 24.12.2003 року.
На дату складання ПП “Техносервіс-2002”податкових накладних та видачі їх позивачу (01.12.2003 року), ПП “Техносервіс-2002”було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, а відтак мало право складати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав право включати ПДВ по таким податковим накладним до складу податкового кредиту по факту їх отримання від продавця на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір поставки № 0111/03 від 03.11.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна” та ПП “Техносервіс-2002”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 23 235 601,74 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 3 872 600,29 грн.
Судом встановлено, що 25.09.2003 року між позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, та ТОВ “Компанія Універсалсервіс”, в якості продавця, було укладено договір № 03-0925-02 на придбання товару, згідно умов якого продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору на придбання товару № 03-0925-02 від 25.09.2003 року, ТОВ “Компанія Універсалсервіс”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 1 778 165,53 грн., відповідно до яких ТОВ “Компанія Універсалсервіс”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Компанія Універсалсервіс”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 1 778 165,53 грн., в т.ч. податок на додану вартість –296360,93 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “Компанія Універсалсервіс”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
На момент їх виписання ТОВ “Компанія Універсалсервіс”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 39038081.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Компанія Універсалсервіс”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму 1 778 165,53 грн., в т.ч. податок на додану вартість –296360,93 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових у загальному розмірі 296360,93 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором № 03-0925-02 від 25.09.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів на загальну суму 1 778 165,53 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період- за жовтень 2003 року.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір № 03-0925-02 від 25.09.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Компанія Універсалсервіс”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 1 778 165,53 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 296360,93 грн.
Судом встановлено, що 20.09.2003 року між позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, та ТОВ “Білд Хауз”, в якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу б/н на придбання товару- побутової аудіо-, відеотехніки, згідно умов якого продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору купівлі-продажу б/н від 20.09.2003 року, ТОВ “Білд Хауз” виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 1 920 069,41 грн., відповідно до яких ТОВ “Білд Хауз”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Білд Хауз”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 1 920 069,41 грн., в т.ч. податок на додану вартість –320011,57 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “Білд Хауз”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
На момент їх виписання ТОВ “Білд Хауз”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 39039058.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Білд Хауз”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму 1 920 069,41 грн., в т.ч. податок на додану вартість –320011,57 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 320011,57 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором купівлі-продажу б/н від 20.09.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів на загальну суму 1 920 069,41 грн. та в декларації з податку на додану вартість за відповідний період- за жовтень 2003 року.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що договір купівлі-продажу б/н від 20.09.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Білд Хауз”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 1 920 069,41 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту у 320011,57 грн.
Судом встановлено, що 20.08.2003 року між позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, та ТОВ “Інтелкомсервіс”, в якості продавця, було укладено договір купівлі-продажу б/н на придбання товару- побутової аудіо-, відеотехніки, згідно умов якого продавець зобовязався поставити відповідний товар, а покупець –прийняти його та оплатити.
На виконання договору купівлі-продажу б/н від 20.08.2003 року, ТОВ “Інтелкомсервіс” виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 20 438 236,87 грн., відповідно до яких ТОВ “Інтелкомсервіс”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Інтелкомсервіс”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”податкові накладні на загальну суму 20 458 236,87 грн., в т.ч. податок на додану вартість –3 426 372,81 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “Інтелкомсервіс”виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
На момент їх виписання ТОВ “Інтелкомсервіс”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 39025866.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Інтелкомсервіс”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму 20 458 236,87 грн., в т.ч. податок на додану вартість –3 426 372,81 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 3 426 372,81 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договором купівлі-продажу б/н від 20.08.2003 року відповідно до зазначених вище податкових накладних відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів на загальну суму 20 458 236,87 грн. та в деклараціях з податку на додану вартість за відповідні періоди.
Таким чином, договір купівлі-продажу б/н від 20.08.2003 року, укладений між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Інтелкомсервіс”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 20 458 236,87 грн. по укладеному між сторонами договору –на час їх виписання була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 3 426 372,81 грн.
Судом встановлено, 27.10.2003 року та 27.07.2004 року між позивачем –ТОВ “Ельдорадо - Україна”, в якості покупця, та ТОВ “Алко-Лайн”, в якості продавця, було укладено договір поставки № 1/03-С (до якого 28.10.2003 року було укладено додаткову угоду) та договір № 27/01/01, згідно умов яких продавець зобовязався поставити покупцю відповідний товар - зазначений у видаткових накладних (аудіо-, відеопродукцію), а покупець - прийняти його та оплатити.
На виконання договорів від 27.10.2003 року № 1/03-С та від 27.07.2004 року № 27/01/01, ТОВ “Алко-Лайн”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна”видаткові накладні на загальну суму 33 616 544,58 грн., відповідно до яких ТОВ “Алко-Лайн”було відпущено, а ТОВ “Ельдорадо-Україна”було отримано зазначений у накладних товар.
Також, згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, ТОВ “Алко-Лайн”виписало на адресу ТОВ “Ельдорадо-Україна” на загальну суму 33 616 544,58 грн., в т.ч. податок на додану вартість –5 603 090,75 грн.
Як встановлено судом, зазначені податкові накладні, які ТОВ “Алко-Лайн” виписало ТОВ “Ельдорадо-Україна”, відповідають вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.
Оплату оприбуткованих позивачем товарів від ТОВ “Алко-Лайн”здійснено у повному обсязі, що підтверджується наявними у справі банківськими виписками, які знаходяться у матеріалах справи, на загальну суму на загальну суму 33 616 544,58 грн., в т.ч. податок на додану вартість –5 603 090,75 грн.
Суми ПДВ, зазначенні у податкових накладних у загальному розмірі 5 603 090,75 грн. були віднесені позивачем до складу податкового кредиту за відповідний податковий період.
На момент їх виписання ТОВ “Алко-Лайн”було зареєстроване у встановленому законодавством порядку як платник ПДВ, про що свідчить свідоцтво платника ПДВ № 37592120.
Згідно Акту перевірки від 15.02.2005 № 2-23-615-31991838, операції по придбанню товару за договорами від 27.10.2003 року № 1/03-С та від 27.07.2004 року № 27/01/01, відповідно до зазначених вище податкових накладних, відображено позивачем в книзі обліку придбання товарів та в деклараціях з податку на додану вартість за відповідний період.
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2-4572/2004 від 26.04.2004 року за позовом Головченка В.А. до Глушника О.В., ТОВ “Алко-Лайн”та ДПА у місті Києві про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів ТОВ “Алко-Лайн”, було визнано недійсними установчі документи: Статут та Установчий договір ТОВ “Алко-Лайн”від 26.03.2002 року, зареєстрований Печерською районною державною адміністрацією м.Києва 27.03.2002 року з моменту внесення в державний реєстр; свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ № 37592120, виданого 11.04.2002 року –з моменту внесення в реєстр платника ПДВ.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 16.09.2004 року в справі № 2-4572/2004, Рішення Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2-4572/2004 від 26.04.2004 року про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів ТОВ “Алко-Лайн”було скасовано за ново виявленими обставинами.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 15.11.2004 року в справі № 2-4572/2004, провадження по справі за позовом Головченка В.А. до Глушника О.В., ТОВ “Алко-Лайн”та ДПА у місті Києві про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів ТОВ “Алко-Лайн”було закрито у звязку з ліквідацією ТОВ “Алко-Лайн”.
Відповідно до п.п. 7.2.4 п. 7.2 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Відповідно до п.9.6 ст. 9 Закону України “Про податок на додану вартість” свідоцтво про реєстрацію особи в якості платника ПДВ діє до дати його анулювання.
Пунктом 25 Положення про Реєстр платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової Адміністрації України № 79 від 01.03.2000р. (далі - Положення № 79) передбачено, що Свідоцтво про реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності платником податку на додану вартість діє до дати його анулювання, яке відбувається у випадках, передбачених законодавством. Одночасно з анулюванням Свідоцтва органи державної податкової служби здійснюють виключення платника податку на додану вартість з Реєстру.
Згідно п.п. 25.2 Положення № 79 датою виключення платника податку на додану вартість з Реєстру та анулювання Свідоцтва, яке відбуваються у випадку прийняття судом (господарським судом) рішення про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, про що є відповідне рішення суду (господарського суду), є відповідна дата прийняття рішення.
Як вбачається з матеріалів справи, на момент видачі ТОВ “Алко-Лайн”позивачу податкових накладних, ТОВ “Алко-Лайн”мало правоскладати зазначені податкові накладні, оскільки Рішення Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2-4572/2004 від 26.04.2004 року було скасовано ухвалою даного суду від 16.09.2004 року, таким чином ТОВ “Алко-Лайн”здійснював підприємницьку діяльність у відповідності з вимогами в якості платника ПДВ, відповідно, ТОВ “Алко-Лайн”мало право складати податкові накладні, які є дійсними.
Таким чином, посилання відповідача на рішення Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2-4572/2004 від 26.04.2004 року, судом не приймається, оскільки, як передбачено пп. 25.3 п. 25 Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України № 79 від 01.03.2000 датою виключення платника податку на додану вартість з реєстру та анулювання свідоцтва є відповідна дата прийняття рішення суду. А оскільки рішення Шевченківського районного суду міста Києва по справі № 2-4572/2004 від 26.04.2004 року про визнання недійсними установчих та первинних бухгалтерських документів ТОВ “Алко-Лайн”було скасовано ухвалою від 16.09.2004 року, таким чином, на дату складання ТОВ “Ало-Лайн”податкових накладних та видачі їх позивачу, ТОВ “Алко-Лайн”мало статус юридичної особи, було зареєстровано органами державної податкової служби у встановленому законодавством порядку в якості платника податку на додану вартість, про що мало відповідне свідоцтво, а відтак мало право складати податкові накладні. В свою чергу, позивач мав право включати ПДВ по таким податковим накладним до складу податкового кредиту по факту їх отримання від продавця на підставі пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”.
Таким чином, договір від 27.10.2003 року № 1/03-С та договір від 27.07.2004 року № 27/01/01, укладені між ТОВ “Ельдорадо-Україна”та ТОВ “Алко-Лайн”, на даний час є дійсним та виконаним сторонами у повному обсязі, особа, яка виписала позивачу податкові накладні на загальну суму 33616 544,58 грн. по укладеним між сторонами договорів –на час їх виписання мала статус юридичної особи та була зареєстрована як платник ПДВ, а тому позивач правомірно включив в суму податкового кредиту 5 603 090,75 грн.
Відповідно до п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Таким чином, Закон України “Про податок на додану вартість” визначає лише один випадок невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку - відсутність податкової накладної. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку зазначений Закон України не передбачає.
Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав усі податкові накладні на підтвердження сум податкового кредиту. Цей факт відповідачем не заперечується.
Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі коли на момент перевірки платника податку податковим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, непідтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Зі змісту пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” випливає, що лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права на включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачає.
Як свідчать матеріали справи, на момент проведення перевірки позивач мав усі необхідні податкові накладні, оформлені належним чином, на підтвердження сум податкового кредиту, і цей факт відповідачем не заперечується.
Відповідач не надав належних та допустимих доказів на підтвердження того, що податкові накладні складені з порушенням законодавства України. Доказів анулювання свідоцтва платника податку на додану вартість юридичних осіб –контрагентів позивача, а саме: ТОВ “Стек Імпекс”, ТОВ “АТ Агропромінвест”, ПП “Продсервіс”, ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”, ТОВ “Інтер Призма”, ПП “Інтер-Техніка”, ПП “Техно сервіс-2002”, ТОВ “Універсалсервіс компанія”, ТОВ “Білд Хауз”, ТОВ “Інтелкомсервіс”, ТОВ “Алко-Лайн” станом на час видачі позивачу кожним з контрагентів у відповідні періоди податкових накладних до суду не надано.
Судом відхиляються посилання відповідача щодо правомірності донарахування позивачу спірним повідомленням-рішенням суму податкового зобов’язання з податку на додану вартість у розмірі 17040830 грн. та застосування штрафних санкцій в розмірі 8520415 грн. з огляду на те, що пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” визначає, що лише у випадку відсутності податкової накладної покупець позбавлений права на включення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку. Інших підстав для невключення до складу податкового кредиту витрат по сплаті податку п.п.7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” не передбачає.
Таким чином незнаходження контрагентів позивача за юридичною адресою не було підставою для позивача, згідно законодавства, для не включення до суми податкового кредиту з відшкодування ПДВ грошових коштів в сумі 17040830 грн., а також зазначена обставина не була підставою для відповідача для застосування щодо позивача штрафних санкцій в розмірі 8520415 грн.
Згідно з п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” штрафні санкції накладаються на платника податків за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пп. 17.1.3 п. 17.1 цієї статті у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
За таких обставин, судом встановлено, що суми податкового кредиту з податку на додану вартість у перевіряємий період позивачем сформовані на підставі належним чином оформлених податкових накладних отриманих від ТОВ “Стек Імпекс”, ТОВ “АТ Агропромінвест”, ПП “Продсервіс”, ТОВ “Український транспортно-промисловий альянс”, ТОВ “Інтер Призма”, ПП “Інтер-Техніка”, ПП “Техно сервіс-2002”, ТОВ “Універсалсервіс компанія”, ТОВ “Білд Хауз”, ТОВ “Інтелкомсервіс”, ТОВ “Алко-Лайн”. Наявність вказаних податкових накладних у позивача відповідачем в акті перевірки під сумнів не ставиться.
За таких обставин, включення позивачем суму податку на додану вартість у розмірі 17 040 830 грн., до складу податкового кредиту не суперечить пп. 7.4.1., 7.4.4. п. 7.4. ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”, а за таких обставин, відповідач податковим повідомленням-рішенням № 3/23-6/0 від 17.02.2005 року неправомірно зменшив суму податкового кредиту на цю суму.
Таким чином, суд приходить до висновку, що факт порушення позивачем податкового законодавства відсутній, а тому і застосування до нього штрафних санкцій оспорюваним повідомленням-рішенням № 3/23-6/0 від 17.02.2005 року у розмірі 8520415 грн. є необґрунтованим.
Акт державного або іншого органу – це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов’язковий характер для суб’єктів цих відносин.
Підставами для задоволення позовних вимог, якими оскаржується акт індивідуальної дії є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, а крім того —порушення, у зв’язку з прийняттям відповідного акта, прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірності прийнятого ним спірного податкового повідомлення-рішення у повному обсязі з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин та вимог законодавства.
При цьому судова колегія вважає за необхідне зазначити те, що у випадку визнання недійсними зазначених вище договрів на підставі яких позивачем було отримано товар за відповідними накладними, матиме право звернутись до місцевого господарського суду із заявою про перегляд постанови суду у справі № 33/136-А за ново виявленими обставинами.
Враховуючи викладене, вимога ТОВ “Ельдорадо-Україна” до Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва та № 3/23-6/0 від 17.02.2005 року, є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
У зв`язку з цим, підстав для зміни або скасування прийнятої постанови Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 55, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський апеляційний господарський суд, -
УХВАЛИВ:
1. Постанову Господарського суду міста Києва від 17.11.2006 року у справі № 33/136-А залишити без змін, а апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва – без задоволення.
2. Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена протягом одного місяця до Вищого адміністративного суду України з дня складення ухвали в повному обсязі.
3. Ухвалу в повному обсязі складено 15.03.2007 р.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді
Малетич М.М.
Студенець В.І.