Судове рішення #50103965

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.11.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-6449/11/1470


           м.Миколаїв

10:00


Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: не з’явився (клопотання про розгляд справи без участі представника позивача)

представника відповідача: не з’явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу


за позовомУправління ПФУ у Березанському районі, вул. Леніна, 31,Березанка,Березанський район, Миколаївська область,57400


доСПД ОСОБА_1, вул. Леніна, 7,Красне,Березанський район, Миколаївська область,57412


простягнення 1722,60 грн., з яких: 1543,32 грн. заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та 179,28 грн. фінансових санкцій,

в с т а н о в и в:


          Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості по внесках на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік в сумі 1722,60 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що відповідачем самостійно відображена прострочена заборгованість у розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, що підлягають сплаті за 2010 рік.

Відповідач про судове засідання був повідомлений належним чином відповідно до ч.5 ст.107 КАС України, телефонограмою (арк.спр.22), але своїх заперечень проти позову та відповідних доказів, запропонованих в ухвалі суду від 05.09.2011, не надав, представник в судове засідання не з’явився, причин неявки не повідомив.

У судовому засіданні 15.11.2011 судом було оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.


Відповідно до пп.7 п.5 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001р. №121/2001 та ч.3 ст.106 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування ” №1058 (надалі Закон № 1058) передбачено право органу ПФУ на звернення до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Відповідно до п. 3 ст. 11 Закону № 1058 особами, що підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню (застрахованими особами) визначені фізичні особи - суб’єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Пунктом 5 статті 14 Закону № 1058 застраховані особи, зазначені в п. 3 та 4 ст. 11 цього Закону є страхувальниками, а згідно з ч. 1 ст. 15 Закону № 1058 –платниками страхових внесків.

Приватний підприємець ОСОБА_1 зареєстрована в Управлінні Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області, як платник збору на обов’язкове державне пенсійне страхування та інших платежів 25.01.2002 за № НОМЕР_1 (арк.спр.12).

Відповідно до п.6 ч.2 ст.17 Закону №1058 страхувальники зобов’язані нараховувати, обчислювати та в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Пунктом 8 Прикінцевих положень Закону № 1058 встановлено, що особи, зазначені в пунктах 3 і 4 статті 11 сплачують страхові внески, що перераховуються до солідарної системи на умовах і в порядку, визначених цим Законом та в розмірах, передбачених для платників збору (юридичних та фізичних осіб) Законом України “Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування” від 26.06.1997 № 400/97-ВР (далі –Закон № 400), але не менше мінімального страхового внеску.

Фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок), та члени сімей зазначених осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності, на період дії законодавчих актів з питань особливого способу оподаткування сплачують страхові внески в порядку, визначеному цим Законом. Сума страхового внеску встановлюється зазначеними особами самостійно для себе та членів їх сімей, які беруть участь у провадженні такими особами підприємницької діяльності та не перебувають з ними у трудових відносинах. При цьому сума страхового внеску з урахуванням частини фіксованого або єдиного податку, що перерахована до Пенсійного фонду України, повинна становити не менше мінімального розміру страхового внеску за кожну особу та не більше розміру страхового внеску, обчисленого від максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, оподатковуваного доходу (прибутку), загального оподатковуваного доходу, з якої сплачуються страхові внески.

Статтею 4 Закону № 400 для суб`єктів підприємницької діяльності незалежно від форм власності, встановлена ставка внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування у розмірі 33,2 відсотки від фактичних витрат на оплату праці.

Страхові внески до солідарної системи для суб’єктів підприємницької діяльності, відповідно до п.7 ч.1 ст.19 Закону №1058 нараховуються на суми доходу (прибутку), отриманого від відповідної діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб у розмірі 33,2% згідно п.2 ст.4 Закону України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування»від 26.06.1997 №400/97-ВР.

Згідно з п.5.3.1, п.5.3.2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до ПФУ, затвердженої Постановою правління ПФУ від 19.12.2003 №21-1, визначення сум страхових внесків здійснюється на підставі даних у річних розрахунках. Остаточний розрахунок за базовий звітний період здійснюється платником страхових внесків не пізніше 1 квітня року, наступного за звітним роком, на підставі даних річної податкової декларації.

Станом на 01.04.2011 за відповідачем рахується заборгованість в сумі 1722,60 грн., з яких: 1543,32 грн. заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та 179,28 грн. фінансових санкцій (арк.спр.18).

Згідно звіту відповідача за 2010 рік (арк.спр.8-9) загальна сума внесків склала 1792,80 грн. Відповідач внески сплатив частково в сумі 249,48 грн., в зв’язку з чим заборгованість по недоїмці складає 1543,32 грн.

Відповідно до вимог п.11.11 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України»затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та п.п. 4 п.2 ст. 17 Закону №1058 фізичні особи-суб’єкти підприємницької діяльності, які використовують найману працю, повинні подавати звіт до Пенсійного фонду не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення базового звітного періоду.

Згідно з п.5 ч.9 ст.106 Закону №1058 за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку до територіальних органів Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Оскільки відповідач звіт за 2010 рік подав лише 17.05.2011, чим порушив вищезазначену норму закону, що підтверджується актом від 17.05.2011 (арк.спр.19) щодо своєчасної здачі розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування, позивач рішенням №105 від 17.05.2011 (арк.спр.20) нарахував відповідачу штрафну санкцію на суму 179,28 грн. Зазначене рішення було одержано відповідачем 17.05.2011, про що свідчить підпис на самому рішенні. Між тим відповідач штраф не оплатив.

У відповідності до ст.106 Закону №1058, позивачем була виставлена вимога №Ф-285 від 01.06.2011 (арк.спр.13), яка отримана відповідачем 07.06.2011, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, але залишилась непогашеною.

Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідач своїм правом не скористався, позов не заперечив, доказів погашення заборгованості станом на час розгляду справи не надав.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню в повному обсязі.

          Керуючись ч.4 ст.94, ст.ст. 98, 158-163 КАСУ, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.          

2. Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, вул.Леніна, 7, с.Красне, Березанський район, Миколаївська область, 57412 (відомості про банківські рахунки відсутні, код ЄДРПОУ НОМЕР_2) на користь в Управління Пенсійного фонду України в Березанському районі Миколаївської області, вул.Леніна, 31, смт.Березанка, Миколаївська область, 57400 (р/р 256093016119 в ОПЕРВ ОУ Ощадбанку України, МФО 326461, код ЄДРПОУ 20886862) 1722,60 грн., з яких: 1543,32 грн. заборгованість по страховим внескам на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік та 179,28 грн. фінансових санкцій.


У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.




Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва



Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 15 листопада 2011 року



Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація