КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
УХВАЛА
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
14.02.07 р. № 6/269
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Капацин Н.В.
Синиці О.Ф.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -
від відповідача -
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації
на рішення Господарського суду м.Києва від 01.11.2006
у справі № 6/269 (Блохiна Ж.В.)
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Автотранс"
до Управління праці та соціального захисту населення Чернігівської районної державної адміністрації
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 20520 грн. збитків
ВСТАНОВИВ:
Постановою господарського суду від 01.11.2006 № 6\269 позов ТОВ „Автотранс” до Управління праці та соцзахисту населення Чернігівської РДА про стягнення 20520 грн. задоволений.
Не погоджуючись з постановою суду відповідач звернувся з апеляційною скаргою в якій просить її скасувати та прийняті нову якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Представник позивача проти вимог, викладених у апеляційній скарзі заперечує, просить залишити постанову господарського суду без змін, скаргу без задоволення.
Переглядаючи справу згідно Прикінцевих та перехідних положень та за правилами розділу IV Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів дійшла наступного.
Як встановлено матеріалами справи, 01.07.2005р. між ТОВ "Автотранс", ("Перевізник"), та Управлінням праці та соціального захисту населення Чернігівської райдержадміністрації (головним розпорядником коштів) укладено Договір на розрахунки за пільговий проїзд пільгових категорій громадян в приміському транспорті на території Чернігівського району, предметом якого є безоплатне перевезення пільгових категорій населення в приміських маршрутах. Умовами договору передбачено, що щомісячно до 15 числа відповідач приймає від перевізника розрахунки втрат доходу в результаті безоплатного перевезення пільгових категорій населення в приміському транспорті та складає акти звіряння розрахунків за надані послуги; до 3 числа кожного місяця перевізник подає головному розпоряднику коштів оперативні дані про кількість безплатно перевезених пільгових категорій населення та суми втраченого доходу від цих перевезень; головний розпорядник коштів проводить розрахунки з перевізником за безоплатно перевезені пільгові категорії населення у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів на розрахункові рахунки "Перевізника" протягом 5 днів після надходження коштів із державного бюджету на рахунок управління.
Позивачем надані розрахунки втрат доходів в результаті перевезень пільгових категорій населення за липень-грудень 2005 року, акти звіряння розрахунків за надані населенню послуги, на які надаються пільги, між ТОВ "Автотранс" та головним розпорядником коштів місцевого бюджету за період з липня по грудень 2005 року заборгованість по відшкодуванню втрат позивача склала 20520 грн.
Згідно до ст.12 Закону України „Про автомобільний транспорт" соціальне значущими послугами автомобільного транспорту загального користування є послуги з перевезення пасажирів автобусними маршрутами загального користування за визначеними уповноваженими органами тарифами та на пільгових умовах відповідно до законодавства.
Розділом III Закону України „ Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" встановлено пільги ветеранам війни та гарантії їх соціального захисту. Зокрема, ст.12 цього Закону встановлено пільги учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, ст. 13- пільги інвалідам війни, ст. 14 - пільги для учасників війни, а ст. 15 - пільги особам, на яких поширюється чинність цього Закону. У зазначених статтях передбачено безплатний проїзд ветеранам війни всіма видами міського пасажирського транспорту, автомобільним транспортом загального користування в сільській місцевості, а також залізничним і водним транспортом приміського сполучення та автобусами приміських маршрутів в межах області (Автономної Республіки Крим) за місцем проживання.
Заперечуючи проти постанови суду відповідач вказує, що навпаки позивач повинен повернути кошті до бюджету, оскільки в зв’язку з проведеною перевіркою КРУ встановлено що, позивачем незаконно нараховано та відшкодовано за рахунок субвенцій з Державного бюджету кошти в сумі: за 2004 рік 38318,64 грн.; за І квартал 2005р. 10672,56 грн., тому повернення незаконно отриманих коштів ТОВ "Автоекспрес" проводилось шляхом зменшення заборгованості за рахунок виконання робіт по безоплатному перевезенню пільгових категорій населення в приміських маршрутах, які працюють на території Чернігівського району, про що записувалося в актах звіряння починаючи з липня 2005р. Крім того, в зв’язку з закінченням бюджетного періоду у позивача відсутня можливість отримати кошті, незважаючи на постанову господарського суду Чернігівської області від 19.01.06 у справі № 9\125\16 в якій вказано, що позивач хоча і має право на відшкодування витрат, але у стягненні відмовлено в зв’язку з закінченням бюджетного періоду, а віднесення цієї суми на збитки неправомірне.
Колегія суддів не погоджується з доводами відповідача оскільки, відповідно до п. 7 Постанови КМУ № 256 від 04.03.02 зі змінами та доповненнями відповідно до Постанови КМУ № 323 від 17.03.04 Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, фінансові органи обласних держадміністрацій протягом двох операційних днів після отримання коштів субвенцій надають органам Державного казначейства платіжні доручення щодо перерахування цих коштів на рахунки районних бюджетів, бюджетів міст республіканського Автономної Республіки Крим та обласного значення пропорційно фактичній кредиторській заборгованості відповідних бюджетів з пільг, субсидій, допомоги та компенсаційних виплат за пільговий проїзд окремих категорій громадян на дату проведення платежів з їх оплати. Пунктом 12 Постанови КМУ № 256 від 04.03.2002 передбачено, що суми субвенцій, не використані головним розпорядником коштів за призначенням протягом бюджетного року, перераховуються органами державного казначейства до державного бюджету в останній робочий день бюджетного року; погашення кредиторської заборгованості за зазначеними державними програмами соціального захисту населення, яка утворилася станом на початок року, провадиться першочергово.
Але, п.7 ст.23 Бюджетного Кодексу України вказано, що усі бюджетні призначення втрачають чинність після закінчення бюджетного періоду, за винятком тих випадків, коли окремим законом передбачені багаторічні бюджетні призначення.
Враховуючи положення ст.72 КАС України , обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи.
Постановою господарського суду Чернігівської області від 19.01.06 № 9\125\16 за позивачем визнано право на отримання компенсаційних виплат на виконання п.2.2 договору від 01.07.05 на розрахунки за пільговий проїзд пільгових категорій громадян в приміському транспорті на території Чернігівського району. В частині стягнення 20520 грн. відмовлено в зв’язку з закінченням бюджетного періоду.
Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Отже, компенсаційні виплати за пільговий проїзд, які вин мав отримати але не отримав є збитками позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо, посилання відповідача на акт перевірки КРУ на думку колегії суддів не може бути доказом по даній справі, так як позивачем заявлені вимоги на відшкодування збитків, що висловилися з не отриманих у другому півріччі 2005 субвенцій, тоді як яка перевірки КРУ стосується періоду 2004-першій квартал 2005 року
Також, колегія суддів погоджується з доводами господарського суду що посилання відповідача про відсутність у позивача права на відшкодування втрат за перевезення пасажирів пільгових категорій у межах маршруту їх слідування до 50км. автобусами, що мають маршрут слідування між двома кінцевими станціями понад 50 км. є безпідставними, оскільки компенсаційні витрати здійснюються за кількістю перевезених пільговиків, дане положення міститься у Законі України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, а також для категорії осіб що визначені у п. 1 Порядку фінансування видатків місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення за рахунок субвенцій з державного бюджету, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 4 березня 2002 р. N 256
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, про те, що господарським судом здійснена в повному обсязі належна юридична оцінка обставин справи, а тому постанова не підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст.198-199,202, 205,207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
УХВАЛИВ:
. Апеляційну скаргу Управління праці та соцзахисту населення Чернігівської РДА залишити без задоволення, постанову господарського суду Чернігівської області від 01.11.2006 р. № 6\269 без змін.
2. Матеріали справи повернути , доручити господарському суду Чернігівської області видати відповідний наказ .
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді
Капацин Н.В.
Синиця О.Ф.