Справа № 2-1542/08
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 вересня 2008 року Київський районний суд м. Полтави у складі:
Головуючого – судді Кузіної Ж.В.
При секретарі Федорченко О.В.
За участю представника позивача Філіп С.Ю.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Фермерського благодійного господарства «Васюта» до ОСОБА_1 про визнання договору недійсним ,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання договору недійсним посилаючись на те, що він є директором ФБГ «Васюта», на протязі деякого часу відповідач надавала йому допомогу в оформленні бухгалтерських документів, хоча не перебувала в трудових відносинах. На підприємстві мались чисті аркуші паперу з проставленими штампом, печаткою та підписом директора ФБГ «Васюта». У червні 2002 року відповідач звернулась до Полтавського районного суду з позовом про стягнення з позивача 25 000 грн. за нібито закуплені підщепи в кількості 50 000 штук, посилаючись на договір від 20 березня 1997 року. Вказаний договір позивач не укладав, доручення відповідачу на закупівлю підщеп не давав. Договір вважає підробленим, оскільки в цей день він знаходився в Кабінеті Міністрів України. Крім того, погодні умови вказаного періоду не дозволяли провести вказаних дій, оскільки 05.04.1997р на ґрунті були заморозки, вегетативний період підщеп у 1997 р. розпочався з 23 квітня. Крім того, договір не містить місце закупівлі підщеп, документи на супроводження підщеп, в договорі є посилання на закупівлю підщеп та на оплату саджанців, про те вказані назви посадкового матеріалу не тотожні. Підприємством у 1997 році було здійснено закупку підщеп, але за іншим договором. У зв»язку з тим, що позивачу не було відомо про укладення договору 20.03.1997р. , а стало відомо лише в 2002 році під час розгляду цивільної справи Полтавським райсудом, тому він не мав можливості звернутись до суду з вказаним позов, просив поновити строк позовної давності та визнати договір від 20.03.1997 року недійсним.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та додатково пояснив, що його довіритель при розгляді Полтавським райсудом цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ФБГ «Васюта» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми боргу по договору від 20.03.1997р., пені, моральної шкоди із зустрічною позовною заявою про визнання спірного договору недійсним не звертався. Була подана заява про притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності по факту шахрайства та підробки документів. Постановою прокурора Полтавського р-ну кримінальна справа закрита за ознаками відсутності злочину. Вказана постанова позивачем не оскаржувалась. Просив визнати договір від 20.03.1997 року недійсним, стягнути з відповідача на користь позивача 7 500 грн. за надання правової допомоги та 51 грн. сплаченого державного мита при подачі позову до суду.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з»явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належно, причина неявки невідома.
Враховуючи клопотання представника позивача, суд вважає за можливе розглядати справу у порядку ст.224,225 ЦПК України.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали цивільної справи № 2-1542/08, матеріали цивільної справи № 2-68/05 , суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню.
Так, в судовому засіданні встановлено, що правовідносини між сторонами виникли в 1997 році на час дії Цивільного Кодексу України в редакції 1963 року , то при вирішенні позовних вимог суд керується цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що рішенням Полтавського районного суду від 06 червня 2005 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського благодійного господарства «Васюта» про стягнення заборгованості по заробітній платі, суми боргу по договору , пені та моральної шкоди позовні вимоги задоволено повністю. Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 26.01.2006р. рішення Полтавського райсуду від 06.06.2005р. змінено, відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені та моральної шкоди в іншій частині рішення залишено без змін.
Вказаним рішенням встановлено, що відповідач перебувала у трудових відносинах з позивачем, відповідно до договору від 20.03.1997 року закупила за власні кошти 50 000 штук вегетативних підвоїв на загальну суму 25 000 грн.
Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили , не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, а тому судом не можуть бути прийняті до уваги посилання позивача на ту обставину, що відповідач не перебувала у трудових відносинах з ФБГ «Васюта».
Як з»ясовано із договору від 20 березня 1997 року позивач – ФБГ «Васюта» надалі замовник та відповідач ОСОБА_1 ( виконавець) уклали договір згідно якого замовник доручає провести закупку вегетативних підщеп для вирощування саджанців яблуні в кількості 50 000 штук, а виконавець закуповує їх за свій рахунок та передає замовнику згідно акту-передачі. Не пізніше 31 грудня 2000 року замовник виплачує виконавцю вартість садженців.
Представником позивача у судовому засіданні підтверджено, що підпис, який міститься в графі «Замовник» виконаний його довірителем – директором ФБГ «Васюта».
Частиною 1 статті 11 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних або юридичних осіб, поданими відповідно до вимог цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 статті 60, ч.1 ст. 131 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених законом. Сторони зобов»язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі.
Посилаючись на ту підставу, що спірний договір був надрукований на чистому аркуші, де вже містились печатка, штамп та підпис позивача, судом не може бути прийнятий до уваги, оскільки представником позивача не надано суду жодного доказу в підтвердження цього. У судовому засіданні представник позивача відмовився від клопотання про призначення по справі експертиз щодо підтвердження чи спростування вказаного факту.
Щодо того, що спірний договір повинен містити місце закупівлі підщеп, документи на супроводження підщеп, то договір доручення укладається у вільній формі з посиланням на обов»язки повіреного та довірителя.
Згідно ч.2 ст. 31 ЦПК України відповідач має право пред»явити зустрічний позов.
Позивач приймав участь у судовому засіданні при розгляді Полтавським райсудом справи за позовом ОСОБА_1 , але не скористався своїм правом пред»явити зустрічний позов про визнання договору від 20.03.1997 року недійсним відповідно до якого з нього стягнуто 25 000 грн.
Відповідно до ст. 76 ЦК ( 1963р.) перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня , коли особа дізналася я або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Позивач не був позбавлений права звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору з 2002 року , але звернувся до суду 30 січня 2006 року. Суд не може прийняти до уваги посилання позивача на поважність пропуску строку позовної давності, оскільки навіть враховуючи той факт , що відповідачу стало відомо про спірний договір в 2002 року, він мав звернутися до суду до 2005 року, але свого права на звернення до суду за захистом своїх прав не використав.
Згідно ст. 80 ЦК України закінчення строку позовної давності до пред»явлення позову є підставою для відмови в позову.
Судом не вбачаються підстави для поновлення строку позовної давності, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 76,80 ЦК ( 1963 року) , ст.ст. 10,11,60, 109, 210, 212-215,224,225 ЦПК України, суд,-
ВИРІШИВ:
У задоволенні позовних вимог Фермерського благодійного господарства «Васюта» відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом 10 днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за заявою відповідача, яка подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Головуючий Ж.В.Кузіна
Копія вірна:
Суддя Ж.В.Кузіна
Секретар І.Г.Абрамова