КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05.12.2006 № 8/718-14/367
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Лисенко І.А., Піддубко Д.Є., Лещенко О.В.
від відповідача - Жицький О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства науково - виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації"
на рішення Господарського суду м.Києва від 02.10.2006
у справі № 8/718-14/367 (Палій В.В.)
за позовом Відкритого акціонерного товариства науково - виробниче підприємство "Інтернет технології та електронні комунікації"
до Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком"
про стягнення 55282921,05 грн.
за зустрічним позовом про розірвання договору
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» звернулось в Господарський суд м. Києва з позовом про спонукання ВАТ «Укртелеком» до виконання зобов’язань за договором № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003 р., стягнення неустойки в сумі 35562120,00 грн., збитків в сумі 19 720 801,05 грн.
Під час розгляду справи ВАТ «Укртелеком» подав зустрічний позов про розірвання договору № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003 р.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 02.10.2006 року в задоволенні первісного позову відмовлено повністю, зустрічний позов залишено без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині відмови у задоволенні первісного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» у повному обсязі.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» стверджує, що ВАТ «Укртелеком» неналежним чином виконав свої обов’язки по договору № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003 р., а тому стягненню з нього підлягає неустойка в сумі 35562120,00 грн. та збитки в сумі 19 720 801,05 грн. Також ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» зазначає про те, що оскільки ВАТ «Укртелеком» не приступив до виконання своїх зобов’язань за договором № 71/УМ/510/9-931 від 20.11.2003 р., які є необхідною умовою для виконання обов’язків іншою стороною, тим самим він унеможливив виконання всього договору, чим порушив права та охоронювані законом інтереси ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації».
Також не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «Укртелеком» звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати в частині залишення без розгляду зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ «Укртелеком» у повному обсязі.
При цьому апелянт стверджує, що підставою для розірвання договору в судовому порядку є та обставина, що виконання договору ВАТ «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» порушило б співвідношення інтересів сторін і позбавило б ВАТ «Укртелеком» того, на що воно розраховувало при укладенні договору.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила наступне.
Указом Президента України від 23.08.2001р. №731 «Про рішення ради національної 5езпеки і оброни України від 19.07.2001року «Про заходи щодо захисту національних нтересів у галузі зв'язку та телекомунікацій» Кабінету Міністрів України було доручено забезпечити використання вітчизняних технічний і програмних засобів при впровадженні новітніх інформаційних технологій у галузі телекомунікацій.
На засіданні Комісії з організації діяльності технологічних парків та інноваційних структур інших типів Кабінету Міністрів України 17.06.2003р. інноваційний проект «Побудова мережі високошвидкісного Інтернет-доступу на базі телефонної мережі загального користування» було затверджено протоколом від 17.06.2003р., а також видане свідоцтво про реєстрацію інноваційного проекту серії Інноваційний 1 №103 від 17.06.2003 року.
20.11.2003року на між ВАТ "Укртелеком" та ВАТ "НВП "ІТЕК" було укладено договір №71/УМ/510/9- «На виконання інноваційного проекту «Побудова мережі високошвидкісного Інтернет-доступу на базі телефонної мережі загального користування», предметом якого є створення мережі загальною ємністю 89 856 портів xDSL, що складає 1404 вузла.
За умовами договору ВАТ „Укртелеком" (за договором замовник) планує замовити та сплатити, а ВАТ „НВП „ІТЕК" (за договором підрядник) планує виконати протягом 2003-2007 років власними та/або залученими силами проектні роботи, монтажні та пусконалагоджувальні роботи, роботи з інсталяції та конфігурування та введення в експлуатацію вузлів, а також виробити та поставити необхідне обладнання.
Термін дії договору визначений з моменту його підписання і до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Загальна вартість договору разом з ПДВ складає 81 752 000,00 грн.
У п. 2.1. договору сторони визначили поетапний порядок та послідовність його виконання.
У п. 1.3. договору визначено, що склад, кількість обладнання та технологія xDSL цифрового абонентського доступу визначається по кожному Вузлу/вузлах окремо, узгодженим Сторонами Робочим проектом, який розроблено Підрядником, відповідно до затвердженого Сторонами технічного завдання на підставі проведених Замовником маркетингових досліджень та стратегії розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ „Укртелеком".
За умовами цього пункту розробка стратегії розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ „Укртелеком" та проведення маркетингових досліджень здійснює замовник, а Підрядник, на підставі технічного завдання, розробляє Робочий проект. Разом з тим, договором не визначено на кого із сторін покладається побудова дослідної зони.
Пунктом 1.4. Договору визначено, що поставка обладнання, виконання відповідних робіт та послуг, а також здійснення розрахунків виконується сторонами на умовах Додаткової угоди - замовлення до цього Договору.
Обгрутовуючи позовні вимоги, ВАТ "НВП "ІТЕК" стверджує, що ВАТ "Укртелеком" не виконано зобов'язання згідно п. п. 1.1., 1.2., п. 1.3 договору та не надано для розробки Робочих проектів наступні документи: результати маркетингових досліджень для 1404 міських телефонних станцій щодо платоспроможного попиту на послуги xDSL доступу до Інтернет та технологічних обмежень по абонентській розподільчій мережі; по кожній міській АТС (Всього 1404); затверджений стандарт підприємства „Стратегію розвитку нових послуг на базі мультисервісної мережі ВАТ „Укртелеком"; стандарт підприємства „Послуги xDSL доступу ВАТ „Укртелеком"; технічне завдання на проектування по кожному об'єкту будівництва/вузлу. Крім цього, згідно п. 6.2.1 договору ВАТ „Укртелеком" зобов'язаний проінформувати ВАТ „НВП „ІТЕК" про призначення компетентних працівників, відповідальних за виконання умов договору.
На думку позивача за первісним позовом, оскільки ВАТ „Укртелеком" не виконало зазначені вище зобов'язання, тим самим позивач за первісним позовом був позбавлений можливості виконати передбачені договором роботи.
Такі твердження є необгрунтованими з огляду на таке.
Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Проведення маркетингових, передпроектних досліджень та розробка стратегії розвитку нових послуг ВАТ "Укртелеком" здійснює з метою виявлення потреби конкретних
споживачів та визначення економічної ефективності від застосування певного обладнання, тому вони потрібні, власне, ВАТ „Укртелеком", а не ВАТ „НВП „ІТЕК", здійснюються ВАТ «Укртелеком» за власний рахунок, тому вартість таких робіт спірним договором не визначалась і не повинна була визначатись.
У п. 6.2. договору визначено зобов'язання Замовника. Як вбачається з його змісту, проведення маркетингових досліджень, розроблення стандартів підприємства не віднесено ним до зобов'язання Замовника. Жодна інша умова договору також не визначає ці роботи зобов'язанням ВАТ „Укртелеком".
Отже, проведення робіт, зазначених у п.п. 1.2., 1.3. та 2.1.2 договору, не є прямим обов'язком ВАТ „Укртелеком" перед ВАТ "НВП "ІТЕК".
Окрім цього, роботи, що визначені пп. 2.1.2. договору здійснюються після виконання робіт визначених пп. 2.1.1., тобто після побудови відповідної дослідної зони. Оскільки дослідну зону не було побудовано, сторонами не визначено, на кого саме покладається побудова зазначеної зони, суд вважає, що необхідність проведення наступного етапу робіт визначається Замовником.
Відповідно пп. 2.1.2. договору проведення маркетингових та передпроектних досліджень здійснюється по кожному Вузлу, що включає основне та додаткове обладнання, програмне забезпечення та інше, тому ці дослідження Замовник міг провести на підставі інформації запропонованого обладнання.
З метою виконання договору, ВАТ "Укртелеком" було надіслано на адресу ВАТ "НВП "ІТЕК" листи з проханням надати необхідну технічну та комерційну інформацію на постачання обладнання широкосмугового доступу, що підтримує стандарт ADSL2+ (п. 2 Додатку 1 до договору, яким визначено склад та ціни обладнання Вузлів високошвидкісного цифрового абонентського доступу до мережі Інтернет виробництва ВАТ „НВП „ІТЕК"), проте такі дані підрядником не було надано.
Твердження ВАТ "НВП "ІТЕК", що дані на запити ВАТ „Укртелеком" ним не надавались, оскільки така інформація була у ВАТ „Укртелеком" на момент укладення договору, не беруться до уваги судом, так як в матеріалах справи відсутні докази надання підрядником таких даних замовнику.
Таким чином, позовні вимоги щодо зобов'язання виконати роботи, передбачені у п.п. 1.2., 1.3. та 2.1.2 безпідставні та не підлягають задоволенню.
Щодо вимоги позивача за первісним позовом стосовно перерахування авансового платежу у сумі 15 092 280,00 грн. з ПДВ, згідно рахунку фактури № 14 від 06.03.2006р. судом встановлено таке.
У п. 4.1.1. договору сторони визначали, що авансовий платіж 30% від загальної вартості обладнання, робіт послуг, згідно додаткової угоди-замовлення, Замовник сплачує протягом 10 банківських з дати отримання ним оригіналу рахунку-фактури.
Оскільки позивач за первісним позовом не надав суду докази укладення додаткової угоди-замовлення на виробництво та поставку обладнання, що передувала виставленню рахунку фактури, відповідно відсутні підстави для задоволення вимог позивача щодо перерахування авансового платежу.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом пеню в сумі 361 387,75 грн. на підставі п. 13.2 договору за невиконання своїх зобов'язань, передбачених пп. 4.1.1. договору.
Проаналізувавши умови п. 13 договору, яким визначено відповідальність сторін, суд дійшов висновку, що пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка передбачена пп. 13.2 Замовник сплачує Підряднику за порушення термінів оплати за пп. 4.1.2 договору, тобто за порушення сплати 70 % вартості додаткової угоди-замовлення.
При цьому, необхідною умовою такої оплати є після підписання обома сторонами Акту Державної приймальної комісії, отримання Замовником оригіналу рахунку фактури тощо.
Проте, сторонами договору додаткова угода-замовлення не укладалась, Акт не складався, в матеріалах справи відсутні будь-які докази, що б підтверджували зворотне, а
тому застосовувати санкції передбачені пп. 13.2. договору у позивача за первісним позовом підстав нема.
Посилання ВАТ „НВП „ІТЕК" на рахунок фактуру №14 від 06.03.2006р. судом не приймається до уваги, оскільки даний рахунок виставлено на виконання п. 4.1.1 договору, а не на виконання п. 4.1.2 договору.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача за первісним позовом неустойку в сумі 35 562 120,00 грн., в т.ч. пені в сумі 29 839 480,00 грн. та штрафу у сумі 5 722 640,00 грн. за невиконання відповідачем за первісним позовом зобов'язань, передбачених п.п. 1.1,1.2, 1.3, 6.2.1 Договору
Частиною 2 ст. 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Тобто, санкції, що передбачені ч. 2 ст. 231 ГК України застосовуються у разі, якщо інше не передбачено законом чи договором.
П.п. 13.1-13.3. договору передбачено відповідальність сторін за невиконання зобов'язань та коло зобов'язань за порушення яких настає така відповідальність. Відповідальності за невиконання п.п. 1.1, 1.2, 1.3, 6.2.1 Договору, зазначеним договором не передбачено.
Крім того, матеріали справи не містять доказів того, що відповідачем за первісним позовом прострочено виконання зобов'язання за договором.
Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з ВАТ "Укртелеком" збитки у сумі 36 168 920 грн., в т. ч. 12 661 500,00 грн. - сума залучених коштів у вигляді кредитів, 14 179 000,00 грн. - сума витрат за інноваційним проектом, 9 328 420,00 грн. - упущена вигода.
Вказані збитки ВАТ „НВП „ІТЕК" обґрунтовує тим, що з метою виготовлення обладнання ним отримано кредити банків, створено та належним чином обладнано додатково 30 робочих місць, виготовлено частину цього обладнання, яка внаслідок невиконання зобов'язань ВАТ "Укртелеком" залишилася у незавершеному вигляді та знаходиться на складі, оскільки за відсутності фінансування виробництва замовником йому не вистачило коштів для дозакупки необхідних комплектуючих, виплати заробітної плати та інших виробничих витрат. Крім того, банки стягнули відсотки по кредитам та не погодилися надати нові кредити.
В підтвердження своїх вимог позивач за первісним позовом посилається, зокрема, на Акт перевірки КРУ від 29.04.2005 року № 25-03-21.
Відповідно до ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.
Згідно ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення
господарської діяльності другою стороною.
Таким чином підставою для відшкодування збитків кредитора є порушення зобов'язання боржником.
Суд дійшов висновку, що на даному етапі правовідносин між сторонами договору, ВАТ „Укртелеком" не має порушення зобов'язань за договором. Оскільки відсутня одна із складових відповідальності, а саме, неналежне виконання зобов'язання з боку ВАТ «Укртелеком», відповідно відсутні підстави для стягнення збитків.
За умовами договору виробництво та введення в експлуатацію вузлів (п. 2.1.4. договору) проводиться тільки після побудови відповідної дослідної зони (2.1.1. договору); проведення маркетингових та передпроектних досліджень по кожному вузлу, розробки та узгодження технічного завдання на проектування об'єкта будівництва, розробки та узгодження Робочого проекту на кожний вузол (2.1.2 договору); укладання додаткової угоди-замовлення на постачання обладнання та будівництва „об'єкта будівництва" (2.1.3. договору).
Як свідчать матеріали справи, дослідна зона не була побудована, технічне завдання, Робочий проект не були розроблені та узгоджені сторонами договору, додаткова угода-замовлення, в якій встановлюються умови поставки обладнання, виконання відповідних робіт та послуг, здійснення розрахунків між сторонами не укладалась.
Таким чином, обов'язок ВАТ „НВП „ІТЕК" виготовляти обладнання до розроблення та узгодження сторонами технічного завдання, Робочого проекту та укладення додаткової угоди-замовлення з договору на даному етапі на настав.
Крім того, за загальними правилами настання цивільно-правової відповідальності, матеріальна шкода підлягає відшкодуванню за умови безпосереднього причинного зв'язку між неправомірними діями особи, яка заподіяла шкоду, і самою шкодою, наявності вини.
Оскільки відсутність хоча б одної складової частини виключає настання відповідальності, суд дійшов висновку про відсутність неправомірних дій з боку відповідача, а тому й відсутні підстави для стягнення збитків.
За таких обставин суд дійшов до висновку про необґрунтованість первісних позовних вимог та відсутність правових підстав для їх задоволення.
Щодо зустрічних позовних вимог про дострокове розірвання договору суд дійшов такого висновку.
Цивільний кодекс України при регулюванні інституту розірвання договору містить норми, які стосуються різних питань, як то: підстави розірвання договору, порядок розірвання (за домовленістю сторін, одностороння відмова, за рішенням суду), наслідки розірвання договору тощо.
Господарський кодекс України в силу положень Преамбули, статей 1 та 4, є спеціальним законом порівняно з Цивільним кодексом України, а тому норми цього кодексу мають пріоритет перед аналогічними нормами Цивільного кодексу України. Аналогічна позиція міститься у постанові Вищого господарського суду України від 06.07.2006р. по справі №17/543, копія якої залучена судом до матеріалів справи №8/718-14/367.
Порядок розірвання договору визначений ст. 188 Господарського кодексу України. Відповідно до даної статті зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Посилання позивача за зустрічним позовом про направлення на адресу ВАТ „НВП ІТЕК" пропозиції листом від 14.06.2005 року № 3778-252-1 про розірвання договору не
приймаються судом до уваги, оскільки у матеріалах справи відсутні докази направлення такого листа. Крім того, у судовому засіданні 20.09.2006р. представник ВАТ „НВП ІТЕК" заперечив проти одержання від ВАТ «Укртелеком» такого листа.
Щодо листа від 26.05.2006 № 5661-16-1, який був направлений на адресу ВАТ „НВП ІТЕК" з пропозицією про розірвання спірного договору (докази такого надіслання містяться в матеріалах справи), то зазначений лист не може бути прийнятий судом до уваги, оскільки в силу ст. 188 ГК України пропозиція про розірвання договору має бути надіслана до звернення з позовом до суду, і лише якщо сторони не досягнуть згоди щодо розірвання договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Оскільки позивачем за зустрічним позовом без поважних причин не подано суду доказів звернення до ВАТ «Укртелеком» з пропозицією про розірвання договору до пред'явлення позову до суду, відповідно зустрічний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2006 року у справі № 8/718-14/367 прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» і Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» підлягають залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 02.10.2006 року у справі № 8/718-14/367 залишити без змін, а апеляційні скарги Відкритого акціонерного товариства «Науково-виробниче підприємство «Інтернет технології та електронні комунікації» і Відкритого акціонерного товариства «Укртелеком» - без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
08.12.06 (відправлено)