Апеляційний суд Житомирської області

м. Житомир, вул. 1-го Травня, 24, 10008, (0412) 47-26-44

УХВАЛА

Іменем України

29 червня 2010 року

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого Франовської К.С.,

суддів Широкової Л.В., Худякова А.М

при секретарі судового

засідання ОСОБА_1,

з участю

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області на постанову судді Олевського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2009 року

по справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту і населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, передбачених Законом України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми", -

встановила:

У серпні 2009 року ОСОБА_3 звернулась в суд з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації про визнання неправомірними дій щодо виплати їй допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі , меншому, ніж це передбачено Законом України „Про загальнообов"язкове державне страхування у зв"язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" та стягнення з відповідача заборгованості по невиплаченій допомозі в сумі 7130 грн.

Постановою судді Олевського районного суду від 1 вересня 2009 року позов ОСОБА_3 задоволено . Визнано дії Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації щодо виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку не у відповідності із ст. 15 Закону України „Про державну допомогу сім'ям з дітьми",, - неправомірними. Постановлено стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Олевської райдержадміністрації на користь ОСОБА_3 4663грн. недоплаченої допомоги по догляду за дитиною до трьох років за період з 1 серпня 208 року по 30 червня 2009 року.

У апеляційній скарзі Управління праці та соціального захисту населення ставить питання про скасування постанови у зв»язку з неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права, та ухвалення нового рішення - про відмову у позові.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме: ст. 95 Конституції України, ст. 23, 21, 22 Бюджетного кодексу України, приписів Законів України Про Державний бюджет України на 2007 рік, 2008 p.p. та Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми", що призвело до неправильного вирішення справи.

Перевіривши законність та обгрунтованість оскаржуваної постанови у межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Відповідно до ст..42 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа, яка фактично здійснює догляд за дитиною. Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованим особам у формі матеріального забезпечення у період відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і частково компенсує втрату заробітної плати (доходу) у період цієї відпустки.

У ст..43 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» визначено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом. Зазначена норма закону введена в дію з 1.01.2002 року Законом України від 11.01.2001 року № 2213-111.

Судом встановлено, що позивач є матір»ю ОСОБА_4, 20жовтня ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджено копією свідоцтва про народження дитини (а.с.3). Позивач проживає разом з дитиною і здійснює догляд за нею, що підтверджено довідкою (а.с.8).

Згідно довідки , виданої відповідачем (а.с.4 ) розмір виплачуваної позивачу у 2008-2009 роках допомоги становив 130 грн.

Проаналізувавши положення ст..43 Закону України « Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», колегія суддів приходить до висновку, що розмір допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку розраховується, виходячи зі встановленого законодавством розміру прожиткового мінімуму.

Згідно зі ст..58 Закону України від 28 грудня 2007 року « Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» на 2008 рік затверджений прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі з 1 січня- 592 гривні, з 1 квітня-605 грн., з 1 липня - 607 гривень, з 1 жовтня-626 гривень та для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення : -дітей віком до 6 років : з 1 січня - 526 грн., з 1 квітня-538 грн., з 1 липня-540 грн., з 1 жовтня- 557 грн.

Вирішуючи спір, суд дійшов правильного висновку, який саме вид прожиткового мінімуму необхідно застосувати для визначення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трьох років.

Такий висновок суду ґрунтується на положеннях ч.2 ст.42 Закону України « Про

загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»,згідно якої допомога частково компенсує втрату зарплати у період відпустки.

Суд першої інстанції встановив, що позивач одержувала допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі, який не відповідає ст..43 Закону «Про загальнообов»язкове державне соціальне страхування у зв»язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», ч.1 ст.58 Закону України « Про Державний бюджет України на 2008 рік» і тому дійшов обґрунтованого І висновку про те, що дії відповідача щодо виплати позивачу допомоги у розмірі, який не відповідає Закону, є неправомірними.

Пунктом 5 Рішення Конституційного Суду України від 9.07.2007 року № брп/2007 визначено, що „ Верховна Рада України не повноважна при прийнятті Закону про Державний бюджет України включати до нього положення про внесення змін до чинних законів України, зупиняти дію окремих законів України та/або будь-яким чином змінювати визначене іншими законами України правове регулювання суспільних відносин".

За умови відсутності у державному бюджетні коштів на виплату допомоги по догляду за дитиною громадянами України, в сім"ях, у яких проживають неповнолітні діти, це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має бути виплачена допомога. Однак, в той же час, на думку колегії суддів, це не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі і на отримання допомоги по • догляду за дитиною, яка прямо передбачена законом.

Колегія суддів також враховує те, що реалізація особою права, що пов"язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних і правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань не може бути прийнято до уваги.

Відповідно до ст.22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

За таких обставин прийнята у справі постанова грунтується на матеріалах справи і відповідає вимогам матеріального та процесуального права. Підстав для її скасування немає.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила:

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Олевської районної державної адміністрації Житомирської області відхилити.

Постанову судці Олевського районного суду Житомирської області від 01 вересня 2009 року залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.