КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 15.11.2006                                                                                           № 17/346

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Кошіля В.В.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Менюк С. А. – по довіреності.

 від відповідача 1 - Андрійчук О. В. – по довіреності.

від відповідача 2 – Бондар А. В. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 26.09.2006

 у справі № 17/346 (Кролевець О.А.)

 за позовом                               Спільного Українсько-Американського підприємства "Віннер Форд Запоріжжя"/ "Інтрейд Груп"

 до                                                   ДП "Укрінвестбуд" Державного управління справами Президента України

                                                  ЗАТ "Авіакомпанія "Аеросвіт"

 про                                                  визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 26.09.2006 р. у справі              № 17/346 позов СУАП “Віннер Форд Запоріжжя”/ “Інтрейд Груп” до ДП “Укрінвестбуд” Державного управління справами та ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” про визнання недійсним договору був задоволений. Зокрема, було визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлової будівлі літ. “Ч”, розташованої за адресою: смт. Форос, Фороський узвіз, 1, укладений між Державним підприємством “Укрінвестбуд” та Закритим акціонерним товариством ”Авіакомпанія “Аеросвіт” 29.04.2004 року, посвідчений Єпіфановим Ю. О., приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу, Автономної Республіки Крим, зареєстрованим в реєстрі № 3087.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідачі звернулися з апеляційними скаргами, в яких просять його скасувати, оскільки вважають, що воно було прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.10.2006 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 17/346, розгляд справи був призначений на 15.11.2006 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційні скарги, відзив СУАП “Віннер Форд Запоріжжя”/ “Інтрейд Груп” на апеляційні скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, колегію встановлено наступне.   

Як вбачається з матеріалів справи, 09.03.2000 року між Управлінням справами Верховної Ради Автономної Республіки Крим та СП “Віннер Форд Запоріжжя” / “Інтрейд Груп” був укладений договір № 22 оренди нерухомого майна, яке належить АР Крим. Згідно п. 1.1 договору позивачу було передано в строкове платне використання нерухоме майно – корпус № 6 санаторно-медичного підприємства “Санаторно-курортний комплекс “Форос” для використання в цілях організації відпочинку громадян. До складу переданого в оренду майна входить окремий триповерховий будинок, а також незавершена будівництвом прибудова. Загальна площа об’єкта оренди – 2 201,4 кв. м. Відповідно до п. 8.1 договору строк дії цього договору – 25 років.

Рішенням Фороської селищної Ради м. Ялта АР Крим від 22.03.2001 року № 15 СУАП “Віннер Форд Запоріжжя” / “Інтрейд Груп” була надана в оренду строком на 25 років земельна ділянка в смт. Форос СКК “Форос”, загальною площею 0,3960 га для реконструкції та експлуатації 6-го корпусу СКК “Форос” під туристичний готель в тому числі по угіддям – землі  оздоровчого призначення, які використовуються для охорони здоров’я (графа 43, ф-6-зем.), із земель Фороської селищної Ради – для комерційного використання (графа 42, ф-6-зем.).

Рішенням Виконавчого комітету Фороської селищної Ради від         18.04.2001 року № 39 позивачу був наданий дозвіл на проектування та реконструкцію 6-го корпусу СМП СКК “Форос”.

Розпорядженням № 405 від 06.09.2002 року корпус № 6 СКК “Форос” передано з балансу Державного підприємства “Санаторій “Форос” на баланс ДП “Укрінвестбуд”.

Рішенням Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 121(3) від 11.04.2003 року було дозволено ДП “Укрінвестбуд” ДУС виконання проектно-дослідних робіт по будівництву спального корпусу на місці корпусу № 6 СКК “Форос” та зобов’язано відповідача-1 здійснювати роботи по зносу зазначеного корпусу у відповідності до встановленого порядку. Ухвалою Господарського суду Автономної Республіки Крим від 15.05.2003 року у справі № 2-1/8394-2003 було заборонено ДП “Укрінвестбуд”, а також іншим особам вчиняти дії по демонтажу корпусу № 6 СКК “Форос” та видано відповідний наказ. Вказаним наказом було зобов’язано Відділ державної виконавчої служби м. Ялта виконати наказ шляхом виїзду державного виконавця на місце виконання робіт, складання опису стану корпусу № 6 СКК “Форос” на дату виконання наказу.

16.05.2003 року старшим державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби м. Ялта був складений Акт, зі змісту якого вбачається, що корпус № 6 СКК “Форос” складається з трьох   поверхів,  демонтовано  покрівлю, віконні та дверні  блоки, збита  штукатурка  з внутрішньої сторони будинку, демонтовано перегородки. Цілісність будинку по периметру не порушена.

16.04.2004 року Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації був виготовлений Технічний паспорт на виробничу будівлю літ. “Ч” в смт. Форос, Фороський узвіз, 1. Цей Технічний паспорт складено відповідно до вимог Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 року. Технічний паспорт містить план будівлі літера “Ч”, а також журнал зовнішніх обмірів. У журналі зовнішніх обмірів зазначено види об’єктів, що складають будівлю літера “Ч”, зокрема: 1) основна частина площею 771 кв. м.; 2) відкрита веранда площею 121,3 кв. м.; 3) відкрита веранда площею 26,3 кв. м.; 4) відкрита веранда площею 25,8 кв. м.; 5) сходи площею 54,5 кв. м.; 6) ґанок площею 54,5 кв. м. Технічний паспорт свідчить, що із наявних елементів та обладнання зазначено наявність фундаменту. Також наявні сходи та ґанок.

Відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна, затвердженої Наказом Держбуду України № 127 від 24.05.2001 року, фундаментом, в тому числі бутовим, визнається підземна частина будинку, через яку передається навантаження від його надземної частини на ґрунт, тобто це є лише конструктивний елемент будинків.

20.04.2004 року Головою Фороської селищної Ради Хабло В.М. в присутності інших осіб був складений Акт огляду земельної ділянки, яким встановлено, що будівлю літера “Ч” розібрано до фундаменту, будівельних матеріалів на ділянці немає, конструкції будинку відсутні повністю (копія акту знаходиться в матеріалах справи). Факти, встановлені зазначеним актом відповідають даним Технічного паспорту на виробничу будівлю літ. “Ч” в смт. Форос, Фороський узвіз, 1.

29.04.2004 року між ДП “Укрінвестбуд” та ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” був укладений договір купівлі-продажу, згідно умов якого відповідач-1 продав, а відповідач-2 купив нежитлову будівлю літ. “Ч” загальною площею 944,4 кв. м., що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, Фороський узвіз, 1 (далі по тексту – об’єкт продажу). Продаж було здійснено за 241 970,00 грн. (п. 1.4).

Об’єкт продажу належить відповідачу-1 (продавцю) на підставі Свідоцтва про право власності на нежитлову будівлю, виданого 27.04.2004 року Державним управлінням справами Президента України на підставі розпорядження керівника ДУС Президента України від 27.04.2004 року № 245, зареєстрованого Ялтинським БТІ в реєстрі прав власності на нерухоме майно 28.04.2004 року за реєстровим № 5658767.

Право власності на об’єкт продажу відповідно до п. 1.2 договору від 29.04.2004 року переходить до відповідача-2 після державної реєстрації цього договору. Передача об’єкту продажу здійснюється протягом трьох днів після повного розрахунку між сторонами та оформлюється Актом прийому-передачі (п. 3.1).

Згаданий вище договір був посвідчений приватним нотаріусом Ялтинського міського нотаріального округу АР Крим Єпіфановим Ю. О. 29.04.2004 р.

Право приватної власності ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” на придбаний об’єкт було зареєстровано Ялтинським бюро технічної інвентаризації 30.04.2004 року.

Постановою Алупкінського МВВС ЯГУ МВС України в АР Крим від 22.07.2005 року про відмову у порушенні кримінальної справи встановлено, що позивач отримав в оренду будівлю літ. “Ч” в смт. Форос, Фороський узвіз, 1 та землю, призначену для обслуговування цього корпусу, підготував проект реконструкції зазначеної будівлі, який був схвалений Ялтинською міською Радою, та здійснив значні матеріальні затрати. Також зазначеною постановою було встановлено, що будівля літ. “Ч” була зруйнована в 2003 році.

На думку колегії, місцевий господарський суд помилково дійшов висновку про те, що позовні вимоги СУАП “Віннер Форд Запоріжжя”/ “Інтрейд Груп” про визнання договору купівлі-продажу від 29.04.2004 року недійсним є обґрунтованими, а тому помилково задовольнив позов. При цьому колегією береться до уваги наступне.

На сьогоднішній день умови оскаржуваного договору виконані повністю, ДП “Укрінвестбуд” продав, а ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” купив нежитлову будівлю літ. “Ч”, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, Фороський узвіз, 1.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

Згідно ст. 6 та ст. 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України.

Відповідно до ст. 656 ЦК України предметом договору купівлі продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

У своїй позовній заяві позивач вказує на те, що договір купівлі-продажу від 29.04.2004 року не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки в ньому не дотримано усіх істотних умов, а саме не визначено предмету договору.

Таке твердження позивача є безпідставним, оскільки у пункті 1.1 оскаржуваного договору чітко визначено предмет договору – купівля-продаж нежитлової будівлі літ. “Ч”, що знаходиться за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Форос, Фороський узвіз, 1.

На думку колегії, посилання позивача на те, що договір є недійсним у зв’язку з тим, що майно, що було об’єктом купівлі-продажу, не існувало, не може бути взято до уваги, оскільки докази, на які посилається позивач, а саме вже згаданий вище Акт державного виконавця Ялтинського міського відділу БТІ від 16.05.2003 р., Акт огляду земельної ділянки від 20.04.2004 р., рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської Ради № 121(3) від 11.04.2003 р., не підтверджують наявність чи відсутність спірної будівлі на момент її продажу –              29.04.2004 року.

Так, Акт огляду земельної ділянки від 20.04.2004 року підписаний          Хабло В. Н., посадове чи службове становище якого не зазначено, Начешніковою Н. К. – депутатом Фороської селищної Ради, Меншиковою І. С. та Марьясовою А. Д. – мешканців с. Форос.

Перераховані вище особи, згідно чинного законодавства України, не мали відповідних повноважень на здійснення огляду земельної ділянки, що знаходиться в оренді СП “Віннер – Форд”, та на складання за результатами огляду відповідного Акту.

Державний контроль за використанням та охороною земель відповідно до ст. 188 Земельного Кодексу України здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади по земельних ресурсах, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель – спеціально  уповноваженими органами з питань екології та природних ресурсів.

Статтею 189 Земельного Кодексу України встановлено, що самоврядний контроль за використанням та охороною земель здійснюється сільськими, селищними, міськими, районними та обласними радами.

Самоврядний контроль у сфері використання та охорони земель здійснюється відповідно до Конституції України, Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, Відповідно до ст. 33 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, що визначає повноваження у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища виконавчих органів сільських, селищних, міських рад, саме до відання цих органів належить здійснення контролю за додержанням земельного та природоохоронного законодавства, використанням і охороною земель тощо. Оскільки ці повноваження є делегованими, то депутат Фороської селищної Ради повинен був мати рішення орендодавця (Фороської селищної Ради), про надання йому повноваження щодо здійснення перевірки цільового використання земельної ділянки, наданої в оренду СП “Віннер – Форд”. Здійснюючи огляд земельної ділянки та підписуючи Акт огляду земельної ділянки від 20.04.2004 року, депутат Фороської селищної Ради Начешнікова Н. К. відповідних повноважень не мала, що свідчить про відсутність самоврядного контролю за використанням земель.

Щодо громадського контролю за використанням та охороною земель, то згідно ст. 190 Земельного Кодексу України останній здійснюється громадськими інспекторами, які призначаються відповідними органами місцевого самоврядування і діють на підставі положення, затвердженого центральним органом виконавчої влади по земельних ресурсах. Отже, повноваження в окремих мешканців селища Форос на здійснення огляду земельної ділянки відсутні.

Що стосується Акту від 16.05.2003 року, складеного старшим державним виконавцем Ялтинської ДВС, то відповідно до Закону України “Про виконавче провадження”, основним обов’язком державної виконавчої служби є примусове виконання рішень в Україні. Обов’язки і права державних виконавців викладено в ст. 5 Закону України “Про виконавче провадження” і в їх перелік не входить складання актів про наявність чи відсутність майна в натурі. Крім того, позивачем не надано постанови про відкриття виконавчого провадження та постанови про закінчення виконавчого провадження, що свідчить про відсутність у державного виконавця підстав для складання акта взагалі, який був прийнятий судом першої інстанції як доказ по справі.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона належними і достатніми доказами повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 656 ЦК України, не містить в собі імперативної вимоги щодо обов’язкової наявності об’єкта купівлі-продажу на момент укладення договору.

Крім того, виготовлений 16.04.2004 року Комунальним підприємством Ялтинське бюро технічної інвентаризації Технічний паспорт на виробничу будівлю літ. “Ч” в смт. Форос, Фороський узвіз, 1 свідчить про те, що на час укладення спірного договору існувала частина будівлі літ. “Ч”, яка була продана відповідачем-1 відповідачу-2. Відсутність окремих частин будівлі літ. “Ч” не позбавляє права власника продати майно.

Право власності на продане нерухоме майно за договором купівлі-продажу від  29.04.2004 р. зареєстровано за ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт" на підставі Технічного паспорту від 16.04.2004 р. та інших документів, оскільки відповідно до п. 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 реєстрації підлягають права власності тільки на об’єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об’єкти.

Отже, уповноважені державні органи через державну реєстрацію спірного договору купівлі-продажу від 29.04.2004 р. визнали право власності ЗАТ “Авіакомпанія “Аеросвіт” на придбане майно на підставі технічного паспорту від 16.04.2004 р., складеного у встановлену порядку.

Враховуючи викладене вище, колегія прийшла до висновку про те, що апеляційні скарги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню, а рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2006 р. у справі № 17/346 підлягає скасуванню, в позові Спільного українсько-американського підприємства “Віннер Форд Запоріжжя”/ “ Інтрейд Груп” – відмовити.

Керуючись ст. ст. 101, 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного підприємства “Укрінвестбуд” Державного управління справами на рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2006 р. у справі № 17/346 – задовольнити.

2. Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” на рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2006 р. у справі № 17/346 – задовольнити.

3.  Рішення Господарського суду м. Києва від 26.09.2006 р. у справі              № 17/346 – скасувати.

В позові Спільного українсько-американського підприємства “Віннер Форд Запоріжжя”/ “ Інтрейд Груп” – відмовити.

4. Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства “Віннер Форд Запоріжжя”/ “Інтрейд Груп” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; р/р № 26009926801 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 22115910) на користь Державного підприємства “Укрінвестбуд” Державного управління справами  (01024, м. Київ, вул. Банкова, 3; р/р № 26004001722001 в Шевченківській філії ВАТ КБ “Надра”, МФО 320973, код ЄДРПОУ 31405158) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

5. Стягнути з Спільного українсько-американського підприємства “Віннер Форд Запоріжжя”/ “ Інтрейд Груп” (69050, м. Запоріжжя, вул. Космічна, 119; р/р № 26009926801 в АБ “Металург”, МФО 313582, код ЄДРПОУ 22115910) на користь Закритого акціонерного товариства “Авіакомпанія “Аеросвіт” (01032, м. Київ, бул. Шевченка, 58а; код ЄДРПОУ 20048090) 42,50 грн. витрат по сплаті державного мита за подану апеляційну скаргу. Видати наказ.

6.   Справу № 17/346 повернути Господарському суду м. Києва для видачі наказів.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Кошіль В.В.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

17.11.06 (відправлено)