Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"28" травня 2009 р. Справа № АС-41/77-06
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Токар М.В., судді Івакіна В.О. , Фоміна В. О.
при секретарі Боровій О.В.
за участю представників сторін:
позивача –ОСОБА_1 (довіреність у справі), після перерви не з’явився
відповідача –Головко А.І. (довіреність у справі)
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1701 Х/1-11) на постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06
за позовом Суб’єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3, м. Харків
до Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області, м. Красноград
про визнання недійсними рішень, -
встановила:
Постановою господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06 (суддя Мінаєва О.М.) позов задоволено частково. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. та № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. та рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з державного бюджету України на користь СПД-ФО ОСОБА_3 1,70 грн. судового збору.
Відповідач, Красноградська МДПІ Харківської області з постановою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_3, посилаючись на порушення місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права.
Позивач надав заперечення на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що вважає постанову господарського суду законною та обґрунтованою, в зв’язку з чим просить залишити її без змін, а апеляційну скаргу відповідача - без задоволення.
Справа слухалась на умовах оголошення в судовому засіданні перерви для виготовлення повного тексту постанови по справі з 19.05.2009 р. до 28.05.2009 р.
Колегія суддів розглянула апеляційну скаргу відповідача, перевірила матеріали справи, заслухала присутніх у судовому засіданні представників позивача та відповідача і встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, представниками Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області було здійснено планову виїздну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов’язкових платежів) суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3, про що було складено акт № 363/17-206 від 30.09.2005 р. (т. 1 а. с. 19-49).
При перевірці було встановлено порушення СПД-ФО ОСОБА_3 податкового законодавства та донараховано податку на додану вартість на загальну суму 1 187 037,00 грн. та прийняте податкове повідомлення-рішення від 04.10.2005 р. № 0007621700/0, яким визначено суму податкового зобов’язання в розмірі 1 483 818,25 грн., із яких 1 187 037,00 грн. основний платіж та 296 781,25 грн. штрафних санкцій (т. 1 а. с. 53).
СПД-ФО ОСОБА_3 звернувся зі скаргою до Начальника Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області (т. 1 а. с. 54-62), в якій просив визнати недійсним податкове повідомлення-рішення № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. прийняте на підставі акту документальної перевірки № 363/17-206 від 30.09.2005 р. посилаючись на те, що вказане податкове повідомлення-рішення прийняте з порушенням податкового законодавства.
Рішенням Начальника Красноградської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області № 3856/10/-010 від 03.11.2005 р. (т. 1 а. с. 63) термін розгляду скарги було продовжено до 02.12.2005 р.
Рішенням № 4249/25-029 від 29.11.2005 р. Начальника Красноградської МДПІ Харківської області Прижимірського С.М. за результатами розгляду скарги (т. 1 а. с. 64-67) скарга СПД-ФО ОСОБА_3 від 19.10.2005 р. № 54 залишена без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 04.10.2005 р. № 0007621700/0 залишено без змін та донараховано податок з доходів фізичних осіб у розмірі 155323,00 грн. та прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. про визначення суми податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб у розмірі 155 323,00 грн.
Не погодившись із діями та рішеннями Красноградської МДПІ Харківської області СПД-ФО ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просив суд визнати нечинними податкові повідомлення-рішення № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. та № 0008431700/1 від 01.12.2005 р., прийняті Красноградською МДПІ Харківської області на підставі акту документальної перевірки № 363/17-206 від 30.09.2005 р. та рішення про продовження строку розгляду скарги № 3856/10/-010 від 03.11.2005 р., а також рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р.
Постановою господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06 позов задоволено частково та визнано нечинними податкові повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. та № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. і рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р. В іншій частині в позові відмовлено. Стягнуто з державного бюджету України на користь СПД-ФО ОСОБА_3 1,70 грн. судового збору.
Відповідач, Красноградська МДПІ Харківської області з постановою місцевого господарського суду не погодився, звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_3, посилаючись на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскільки висновок суду про відсутність в діяльності позивача порушень закону про податок на додану вартість не ґрунтується на акті перевірки, який підписаний позивачем.
Колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Документальною перевіркою своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів (обов’язкових платежів) суб’єктом підприємницької діяльності –фізичною особою ОСОБА_3 за період з 07.06.2004 р. по 30.06.2005 р. встановлено порушення ОСОБА_3 п. 2.1 ст. 1 "Положення про форму та зміст розрахункових документів", Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), який затверджено Наказом Державної податкової адміністрації України від 1 грудня 2000 р. № 614, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298, абз. 14 ст. 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" від 06.07.1995 р. № 265/95-ВР (із змінами і доповненнями), ч. З п. 4.7 ст. 4. пп. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок па додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (із змінами і доповненнями) та п. 3.4 ст. 3, пп. 5.3. п. 5.3 ст. 5 "Порядку заповнення та надання податкової декларації по податку на додану вартість", затвердженого наказом ДПА України від 30.05.1997 р. №166, в результаті чого ФОП ОСОБА_3 донараховано податку на додану вартість на загальну суму 1 187 037,00 грн.
Факт порушення СПД-ФО ОСОБА_3 вимог податкового законодавства в частині донарахування податку на додану вартість на загальну суму 1 187 037,00 грн. підтверджується актом перевірки № 363/17-206 від 30.09.2005 р., підписаним самим позивачем без будь-яких зауважень, а також висновком судово-економічної експертизи № 10405 від 23.12.2005 р. (т. 1 а. с. 100-119), в якому зазначено, що висновки акту Красноградської МДПІ Харківської області № 363/17-206 від 30.09.2005 р. за період фінансово-господарської діяльності з 07.06.2004 р. по 30.06.2005 р. про донарахування податку на додану вартість СПД-ФО ОСОБА_3 в сумі 1 187 037,00 грн. документально підтверджуються (т. 1 а. с. 118), а також у висновку судово-економічної експертизи № 10405 від 23.12.2005 р. зазначено, що сума податку на додану вартість, яка не надійшла до бюджету складає 1 186 983,83 грн. (т. 1 а. с. 119).
Відповідно до ч. 5 ст. 82 Кодексу адміністративного судочинства України висновок експерта для суду не є обов’язковим, однак незгода суду з ним повинна бути вмотивована в постанові або ухвалі.
Колегія суддів дійшла висновку, що господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваної постанови не надано належного мотивування незгоди з висновком експерта, оскільки судом довільно розтлумачена фраза експерта у висновку експертизи, а саме "… В об’ємі наданих на дослідження документів, не беручи до уваги при розрахунку податкового кредиту СПД-ФО ОСОБА_3, чеків РРО виписаних ТОВ "Промпродукт", ТОВ "Джо-корд"…"
Чому саме чеки РРО не можуть бути враховані при проведенні судово-економічної експертизи експертом детально та чітко зазначено в описовій частині висновку судово-економічної експертизи № 10405 від 23.12.2005 р. на аркушах 9, 10, 11, 12 висновку (т. 1 а. с. 108-111) на підставі чого і зроблено висновок, що зазначені чеки не можуть братись до уваги.
Посилання позивача в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу на те, що чеки РРО є належними документами, які підтверджують проведення розрахунків за отримані товари, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки чеки РРО видані від імені ТОВ "Промпродукт" та ТОВ "Джо-корд" та надані СПД-ФО ОСОБА_3 в підтвердження сплати вартості отриманих товарів напечатані на касовому апараті, який не зареєстрований в установленому порядку в ДПІ, мають інші невідповідності, про що детально описано в описовій частині висновку судово-економічної експертизи № 10405 від 23.12.2005 р., а тому не можуть бути прийняті в якості належних розрахункових документів, оскільки їх оформлення не відповідає вимогам чинного законодавства та підзаконних актів, які регулюють проведення розрахунків шляхом застосування реєстраторів розрахункових операцій.
Так відповідно абзацу 14 статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрований у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.
Як зазначено в пункті 2.1. Положення про форму та зміст розрахункових документів", затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 105/5296, установлені в даному Положенні вимоги до змісту розрахункових документів визначають обов'язкові реквізити розрахункових документів. У разі відсутності хоча б одного з обов'язкових реквізитів, а також недотримання сфери призначення, документ не є розрахунковим.
Крім того, відповідно до пункту 3.1. вищевказаного Положення фіскальний касовий чек на товари (послуги) - це розрахунковий документ, надрукований реєстратором розрахункових операцій при проведенні розрахунків за продані товари (надані послуги).
Вимоги до касового чеку визначені пунктом 3.2. вищезазначеного Положення.
Як вбачається з копій чеків, наданих Державною податковою адміністрацію Харківської області (т. 3 а. с. 41-48) в зазначених чеках відсутні такі обов’язкові реквізити, передбачені п. 3.2. Положення, як кількість придбаного товару, одиниця виміру, вартість одиниці виміру товару.
Також відповідно до пунктів 2.3.-2.9. розділу 2 Порядку реєстрації, опломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України 01.12.2000 р. № 614 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 р. за № 107/5298 та який розроблено на виконання Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" встановлений порядок реєстрації реєстраторів розрахункових операцій.
Як вбачається із матеріалів справи, реєстратори розрахункових операцій, на яких роздруковані розрахункові документи, надані позивачем в підтвердження оплати за отримані товари, не зареєстровані в установленому порядку в податкових органах та мають невідповідності реквізитів, а тому не можуть вважатися розрахунковими документами в розумінні абзацу 14 статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" і відповідно до абзацу 3 пункту 4.7. Закону України "Про податок на додану вартість" не можуть бути належним доказом перерахування коштів, а отже і підставою в підтвердження дати збільшення податкового кредиту позивача.
Відповідно до абзацу 3 пункту 4. 7. Закону України "Про податок на додану вартість" у разі коли платник податку (далі - повірений) здійснює діяльність з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи (далі - довіритель), датою збільшення податкового кредиту такого повіреного є дата перерахування коштів (поставки в управління цінних паперів, інших документів, що засвідчують відносини боргу) на користь продавця таких товарів (робіт, послуг) або поставки інших видів компенсацій вартості таких товарів (робіт, послуг), а датою збільшення податкових зобов'язань є дата передання таких товарів (результатів робіт, послуг) довірителю.
Оскільки зазначена норма закону є спеціальною нормою стосовно оподаткування операцій повіреного з придбання товарів (робіт, послуг) за дорученням та за рахунок іншої особи, то позивачем повинен використовуватись саме зазначений порядок щодо дати збільшення податкового кредиту.
Як уже було зазначено вище, позивачем в підтвердження правомірності збільшення податкового кредиту надані чеки РРО видані з порушенням встановлених вимог, у зв’язку з чим колегія суддів вважає, що у позивача відсутні належні докази перерахування коштів на користь продавця товарів.
З урахуванням викладеного колегія суддів дійшла висновку, що факт порушення СПД-ФО ОСОБА_3 вимог податкового законодавства та донарахування йому податкових зобов’язань встановлений актом перевірки №363/17-206 від 30.09.2005 р. та підтверджений висновком судово-економічної експертизи № 10405 від 23.12.2005 р.
Посилання позивача в позовній заяві та відзиві на апеляційну скаргу щодо відсутності його вини у видачі його контрагентами по договорах чеків РРО які як встановлено перевіркою та експертизою не відповідають встановленим вимогам, не є підставою для звільнення позивача від обов’язку дотримання ним вимог податкового законодавства.
Що стосується податкового повідомлення-рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 0008431700/1 від 01.12.2005 р., прийнятого на підставі рішення відповідача № 4249/25-029 від 29.11.2005 р., то колегія суддів дійшла висновку, що рішення Красноградської МДПІ Харківської області № 4249/25-029 від 29.11.2005 р. (т. 1 а. с. 64-67) та прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. про визначення СПД-ФО ОСОБА_3 податкового зобов’язання по податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в розмірі 155 323,00 грн. прийняті у відповідності до чинного законодавства і підстави для їх визнання нечинними відсутні, виходячи з вищевикладеного.
Як встановлено при перевірці та рішенням про результати розгляду скарги №4249/25-029 від 29.11.2005 р. за І кв. 2005 р. обсяги придбання товару без врахування ПДВ зменшується на суму 1 196 972,60 грн., у зв’язку з чим також зменшено суму витрат 1 272 372,38 грн. (без врахування ПДВ), які відображені СПД-ФО ОСОБА_3 в декларації про доходи за І кв. 2005 р. на суму 1 196 972,60 грн., у зв’язку з чим фактичні витрати, які пов’язані з отриманням чистого доходу складають в сумі 75 399,78 грн. Відповідно сума чистого оподаткованого доходу за результатами перевірки складає 1 196 973,00 грн. Сума податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності становить 155 765,00 грн., фактично СПД-ФО ОСОБА_3 сплачено податку з доходів фізичних осіб отриманих від підприємницької діяльності за І кв. 2005 р. 442,00 грн., а тому донараховано податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 155 323,00 грн. відповідно до п. 12 ст. 9 Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Господарським судом Харківської області при прийнятті оскаржуваної постанови від 11.04.2006 р. про визнання нечинними рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р. та податкового повідомлення-рішення № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. не зазначено які ж саме норми чинного законодавства були порушені відповідачем при прийнятті вищевказаних рішень та порушення відповідачем яких норм податкового законодавства є підставою для визнання нечинними податкового повідомлення-рішення № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. та рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р.
На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Красноградської МДПІ Харківської області №0007621700/0 від 04.10.2005 р. та № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. і рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р. прийнята при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального і процесуального права, в зв’язку з чим підлягає скасуванню в цій частині, а апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.
Позовні вимоги СПД-ФО ОСОБА_3 про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. та № 0008431700/1 від 01.12.2005 р. та рішення про результати розгляду скарги № 4249/25-029 від 29.11.2005 р., прийнятих Красноградською МДПІ Харківської області не підлягають задоволенню з вищевикладених підстав, а саме в зв’язку з відсутністю порушень відповідачем податкового законодавства при прийнятті вищезазначених податкових повідомлень-рішень та рішення про результати розгляду скарги.
Що стосується відмови в задоволенні позовних вимог СПД-ФО ОСОБА_3 про визнання нечинним рішення Красноградської МДПІ Харківської області про продовження строку розгляду скарги № 3856/10/-010 від 03.11.2005 р., то колегія суддів дійшла висновку, що постанова господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. прийнята в зазначеній частині у відповідності до діючого законодавства, при належному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, та не оскаржується сторонами, а тому підлягає залишенню без змін.
Керуючись статтями 86, 195, п. 3 ч. 1 ст. 198, п. п. 1, 4 ч. 1 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача задовольнити частково.
Постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06 в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Красноградської МДПІ Харківської області № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. та №0008431700/1 від 01.12.2005 р. та рішення про результати розгляду скарги №4249/25-029 від 29.11.2005 р. скасувати та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову в частині визнання нечинними податкових повідомлень-рішень Красноградської МДПІ Харківської області № 0007621700/0 від 04.10.2005 р. та №0008431700/1 від 01.12.2005 р. та рішення про результати розгляду скарги №4249/25-029 від 29.11.2005 р. відмовити.
Постанову господарського суду Харківської області від 11.04.2006 р. по справі № АС-41/77-06 в частині відмови у задоволенні позову про визнання нечинним рішення Красноградської МДПІ Харківської області про продовження строку розгляду скарги № 3856/10/-010 від 03.11.2005 р. залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення.
Постанова може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в місячний строк з дня її складання в повному обсязі.
Справу направити до господарського суду Харківської області.
Постанова складена в повному обсязі 28.05.2009 р.
Головуючий суддя Токар М.В.
Судді Івакіна В.О.
Фоміна В. О.