Судове рішення #500643
10/256-10/274/20

      КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14


ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ


 06.10.2006                                                                                           № 10/256-10/274/20

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від позивача - Скляренко О.П.

 від відповідача -Осмоловська Г.І.

від третьої особи - Зінченко К.М.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватної компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед"

 на рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.07.2006

 у справі № 10/256-10/274/20 (Пашкіна С.А.)

 за позовом                               Приватної компанії "Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед"

 до                                                   Дочірнього підприємства Національної акціонерної Компанії "Надра України" "Чернігівнафтогазгеологія"

 третя особа           Національна акціонерна компанія "Надра України"

                       

 про                                                  розірвання договору, зобов"язання здійснити певні дії та стягнення зоборгованості в сумі 550411,57 грн.

за зустрічним позовом про зобов’язання прийняти виконані роботи та відшкодувати збитки в сумі 574 170,00 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 Приватна компанія «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» звернулась в місцевий господарський суд  з позовом до Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» про розірвання договору № 103-06/05 від 06.07.2005 р., зобов’язання здійснити демонтаж встановленого обладнання, стягнення 550 411,57 грн.

Під час розгляду справи позивач уточнив позовні вимоги  та просив суд зобов'язати відповідача здійснити за власні кошти демонтаж бурового обладнання та повернути сплачені кошти та паливно-мастильні матеріали на загальну суму 550411,57 грн.

ДП Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» звернувся до суду першої інстанції з зустрічним позовом про зобов'язання позивача прийняти виконані роботи по договору №103-06/05 від 06.07.05р. та підписати акт виконаних робіт за серпень 2005 року, а також стягнути збитки в сумі 574140 грн. Зустрічна позовна заява прийнята до розгляду з первісним позовом.

Рішенням  Господарського суду Чернігівської області від 03.07.2006 року первісний  позов задоволено частково, а саме: стягнуто з  ДП Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» на користь Приватної компанії «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» 298488,56 грн. заборгованості та судові витрати, в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Приватна компанія «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» звернулась  до Київського апеляційного господарського суду  з апеляційною скаргою,  в якій просить  рішення скасувати в частині відмови у первісному позові та прийняти нове рішення про його задоволення.

ДП Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» також подано апеляційну скаргу, в якій заявник просить суд рішення скасувати та прийняти нове про відмову у первісному позові та задоволення зустрічних позовних вимог.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила  наступне.

06.07.2005 р. між Приватною компанією "Регал Петролеум Корпорешн Лімітед" та ДП НАК «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» було підписано договір №103-06/05 про виконання робіт з будівництва свердловини № 103 Мехедівсько-Голотовщинського газоконденсатного родовища.

Відповідно до п.3.1. договору тривалість і вартість окремих робіт визначається на підставі Графіку виконаних робіт і вартості послуг з будівництва свердловини, передбаченому в Додатку №2 до договору. Згідно до вказаного додатку позивач повинен був сплатити на користь відповідача 475000грн., а відповідач за перші два місяці роботи повинен був змонтувати верстат та бурове обладнання, а починаючи з третього місяця повинен був розпочати бурильні роботи.

Договір сторонами був підписаний 06.07.05р., а тому позивач вважає, що бурильні роботи повинні були розпочатися 06.09.05р., а на 06.10.05р. відповідач повинен був пробурити свердловину до глибини 2000 метрів.

11.07.2005 р. між сторонами була підписана додаткова угода №1 до договору № 103-06/05 від 11.07.2005р. відповідно до якої сторони виклали п.9.4. в наступній редакції : "Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та погодження в НАК "Надра України" і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань."

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана вчинити на користь другої сторони певну дію. Однією з підстав виникнення зобов'язань між сторонами є укладення договору та інших правочинів. Як вбачається з положень Статуту відповідача генеральний директор, який підписав договір між сторонами від імені відповідача мав право такого підпису тільки після попереднього погодження вказаного договору з правлінням Засновника - третьої особи по справі. Судом встановлено, що відповідного погодження з боку третьої особи здійснено не було.

Оскільки погодження є умовою набрання чинності договору, договір № 103-06/05 про виконання робіт з будівництва свердловини №103 Мехедівсько-Голотовщинського ГКР є неукладеним. Отже, між сторонами не виникло прав та обов’язків на підставі відповідного договору.  

Судом встановлено, що позивач перерахував на рахунок відповідача кошти в сумі 329300 грн. Наведене підтверджується платіжними дорученнями №1317 від 19.07.05., №1382 від 29.07.05., №1392 від 04.08.05р. в яких як на підставу платежу позивач посилався на договір №103-06/05. Позивач також передав відповідачу дизельного пального суму

211111,57 грн., що підтверджується накладними №1/ДТ від 28.07.05., №3/ДТ від 31.08.05. Загальна сума переданих на користь відповідача матеріальних цінностей: коштів та товару, становить 550 411,57 грн., з яких, виходячи з вартості монтування верстату та бурового обладнання, 75 411,57 грн. є авансом за виконання бурових робіт, які так і не були розпочаті.

15.09.05р. та 23.09.05р. позивач направив на адресу відповідача та третьої особи листи з вимогою демонтажу встановленого обладнання для можливості звернення до іншого підрядника щодо виконання робіт та повернення сплачених коштів в зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань відповідачем.

Позивач за первісним позовом стверджує про те те, що між сторонами за договором не виникло прав та обов'язків, товар та кошти відповідачем були отримані без достатніх на то підстав, а тому він просить стягнути з відповідача вартість переданого товару та кошти у розмірі 550 411,57 грн.

Відповідно до ст.1212 Цивільного кодексу України особа , яка набула майно або зберігала його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте відпала.

В судовому засіданні було встановлено, що позивач перерахував на користь відповідача 329300 грн., відповідач виконав на замовлення позивача і позивач прийняв роботи на суму 30811 грн.44коп., що підтверджується актами виконаних робіт від 31.08.05р.

Акт виконаних робіт за серпень 2005р. на 285 000 грн. позивачем не підписаний, отже суд доходить висновку, що роботи за вказаним актом позивачем не прийняті і не підлягають оплаті, як роботи виконані відповідачем за договором.

З накладних, за якими позивач передавав на користь відповідач дизельне паливо, вбачається, що відповідний товар передавався не на підставі договору, оскільки в графі підстава відсутні посилання на договір, а тому вартість вказаного товару не підлягає стягненню на користь позивача.

Отже оскільки підстава, на якій відповідачем було набуте майно, відпала,  останній повинен повернути на користь позивача кошти, що були ним  отримані за договором. На користь позивача підлягає стягненню з відповідача сума 298488грн.56коп.

За таких обставин судова колегія вважає, що місцевим господарським судом обгрунтовано прийнято рішення про стягнення з відповідача на користь позивача за первісним позовом 298488 грн.56 коп.

Щодо вимог позивача зобов'язати відповідача демонтувати встановлене ним обладнання суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що наявне на свердловині обладнання належить відповідачу.

Постановою господарського суду м. Києва від 10.11.2005 р., яка набрала законної сили 31.01.2006 р., визнані недійсними спеціальні дозволи №3335 та № 3334 від 01.07.04р., власником яких був позивач.

Судова колегія вважає необґрунтованим висновок місцевого господарського суду про те, що згідно діючого законодавства позивач на теперішній час не має права на користування надрами Мехедівсько-Голотовщинського родовища: геологічне вивчення, видобування та ін.

За змістом абз.2 ст.1 Закону України „Про ліцензування певних видів господарської діяльності" позбавлення ліцензіата права на провадження певного виду господарської діяльності здійснюється внаслідок анулювання ліцензії, а не визнання її недійсною.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про нафту і газ" визнання недійсним спеціального дозволу на користування нафтогазоносними надрами є лише підставою для анулювання такого дозволу спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з геологічного вивчення та забезпечення раціонального використання надр.

Аналогічні приписи містяться в п.23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.10.2003р. №1540.

Проте докази анулювання в установленому порядку вищевказаних спеціальних дозволів (ліцензій) на користування надрами в матеріалах справи відсутні.

Не містить такої підстави припинення права надрокористування, як визнання недійсними спеціальних дозволів на користування надрами, і ст.26 Кодексу України про надра, що визначає перелік підстав припинення права користування надрами.

При цьому, враховуючи недійсність відповідних спеціальних дозволів, судова колегія вважає, що у позивача відсутні правові підстави для пред’явлення вимоги про демонтаж обладнання. В позові в цій частині належить відмовити.

Щодо зустрічних позовних вимог суд зазначає таке.

Відповідачем подано зустрічний позов про зобов'язання позивача прийняти виконані роботи за договором №103-06/05 та відшкодувати збитки за простій бригади та обладнання.

Позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідно п.6.2.3., 6.2.4., по закінченню місця він повинен був надати акт виконаних робіт і не пізніше 3-го числа місяця, наступного за звітнім, подає його замовнику робіт, а замовник протягом 3- робочих днів після отримання акут повинен підписати його, або надати письмове обґрунтування відмови прийняття виконаних робіт чи витрат та протягом 5-ти робочих днів після підписання акту провести повний розрахунок за виконані роботи. Акт виконаних робіт в серпні місяці було

направлено на адресу замовника супровідним листом №08/267 від 02.09.05., підтвердженням чого є те, що даним супровідним листом підрядник направляв ще два акти виконаних робіт, які на цей момент підписані та оплачені.

Замовником акт виконаних робіт за серпень не було підписано та направлено підряднику, чим на думку відповідача замовник порушив п.1 ст. 853 Цивільного кодексу України, за яким замовник зобов'язаний прийняти роботу. Виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатись на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. На підставі вищевикладеного позивач за зустрічним позовом наполягає на зобов'язанні відповідача за зустрічним позовом прийняти виконані роботи.

Як зазначено вище,  договір між сторонами укладений не був, отже у відсутня правова підстава для зобов'язання позивача прийняти виконані за договором роботи та підписати акт виконаних робіт, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача за зустрічним позовом збитки завдані останнім вимушеним простоєм бригади та обладнання.

При цьому позивач стверджує, що 12.09.05. було складено Акт про введення в експлуатацію бурової установки та погоджено його з Держнаглядохоронпраці, отже підрядник з 13.09.05. міг починати бурові роботи, але підряднику стало відомо, що всупереч п. 1 ст. 97, п.4ст.6б Земельного кодексу України замовник не одержав дозволу на відвід земельної ділянки та не заключив угоди з власником землі, оскільки вищевказаними статтями визначено, що надання земельних ділянок для потреб пов'язаних з користуванням надрами проводиться після оформлення в установленому порядку прав користування надрами, а приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі, одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. На підставі вищевикладеного, підрядник стверджує, що не розпочав вчасно роботи у зв'язку з відсутністю законних підстав, з вини замовника, а тому просить стягнути з нього збитки в сумі 574140 грн.

Відповідно до ст..224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 623 Цивільного кодексу України також передбачає відшкодування збитків стороною, яка порушила зобов'язання.

В зв'язку з тим, що договір між сторонами укладений не був, прав та обов'язків сторін не виникло, позовні вимоги про стягнення збитків задоволенню не підлягають, оскільки відсутнє зобов'язання, на порушення якого посилається позивач по зустрічному позову.

З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду Чернігівської області  від 03.07.2006 року у справі № 10/256-10/274/20  прийнято у відповідності до встановлених фактичних обставин справи і норм чинного законодавства України, з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.

У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга Приватної компанії «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» та Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» підлягають залишенню без задоволення.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -


ПОСТАНОВИВ:

 Рішення Господарського суду Чернігівської області від 03.07.2006 року у справі № 10/256-10/274/20 залишити без змін, а апеляційні скарги Приватної компанії «Регал Петролеум Корпорейшн Лімітед» та Дочірнього підприємства Національної акціонерної компанії «Надра України» «Чернігівнафтогазгеологія» - без задоволення.   

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.


 Судді                                                                                          Малетич  М.М.


                                                                                          Студенець  В.І.



11.10.06 (відправлено)

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація