Справа № 22ц-27б/2008 р.
Категорія 30
Головуючий у першій інстанції Нестерук В.В.
Доповідач в апеляційній інстанції Птіціна В.І.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 березня 2008 року колегія суддів судової палати у цивільних
справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Єфімової В.О.,
суддів - Птіціної В.І., Сундукова В.М.,
при секретарі - Соменко С.П.,
за участю відповідача ОСОБА_1.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі цивільну справу за позовом Океанологічного центру Національної академії Наук України та Приватного підприємства „Себр" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення та стягнення заборгованості, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Гагарінського районного суду м. Севастополя від 19 листопада 2007 року, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2005 року позивачі Океанологічний центр Національної академії Наук України (далі ОЦ НАН України") та Приватне підприємство „Себр" (далі ПП „Себр") звернулися до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про виселення та стягнення суми заборгованості.
Вимоги мотивовані тим, що відповідачка з ч.1енами сім'ї незаконно займає спірну жилу площу в гуртожитку за адресою: АДРЕСА_1, у зв'язку з чим просили суд визнати проживання незаконним, виселити відповідачку та ч.1енів її сім'ї з вказаного жилого приміщення без надання їм іншого жилого приміщення, зобов'язавши відповідні органи зняти відповідачку з ч.1енами сім'ї з реєстраційного обліку за вказаною адресою.
Крім того, ПП „Себр" просив стягнути з ОСОБА_1. суму заборгованості по квартирній платі та оплаті комунальних послуг в розмірі 2062 грн. 20 коп.
Рішенням Гагарінського районного суду М.Севастополя від 19 листопада 2007 року позовні вимоги задоволені. Ухвалено: визнати незаконним мешкання ОСОБА_1., ОСОБА_2. та неповнолітньої ОСОБА_3., 2004 року народження в гуртожитку по АДРЕСА_1
усунути перешкоди в користуванні цим жилим приміщенням, зобов'язавши ОСОБА_1., ОСОБА_2. та неповнолітню ОСОБА_3. звільнити приміщення за адресою:АДРЕСА_1
зобов'язати ВГІРФО Гагарінського РВ УМВС України в м. Севастополі зняти ОСОБА_1. та ОСОБА_2. з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1
стягнути з ОСОБА_1. та ОСОБА_2. в рівних частках на користь ПП „Себр" заборгованість по квартирній платі та комунальні послуги в сумі 2062 грн. 20 коп. Вирішено питання про судові витрати.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права, а також, що судом не застосовано закон, який підлягав застосуванню, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення відповідачки, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Задовольняючи позовні вимоги в частині визнання незаконним мешкання відповідачів та зобов'язання звільнити жиле приміщення, суд першої інстанції виходив з відсутності законних підстав для проживання останніх на спірній жилій площі у відомчому гуртожитку.
Проте, з такими висновками не може погодитись колегія суддів, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та зроблені з порушенням норм матеріального права.
Відповідно до ст.127 ЖК України для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки.
Згідно п.п.1.3,1.4 Положення про гуртожиток ОЦ НАН України, гуртожиток ОЦ НАНУ може використовуватись для тимчасового проживання малочислених сімей або одиноких співробітників, аспірантів, робочих та службовців під час їх роботи в ОЦ НАНУ. У особливих випадках, передбачених Житловим кодексом України, у гуртожитку можуть тимчасово проживати особи та ч.1ени їх сімей, що раніше працювали у ліквідованому підприємстві - Державному науково-виробничому підприємстві „Морські технології" НАНУ або на цей час працюють у інших підприємствах НАНУ.
Згідно ст.ст.128,129 ЖК України жила площа в гуртожитку надається за спільним рішенням адміністрації підприємства, установи, організації та відповідно до профспілкового комітету. На підставі рішення про надання жилої площі в гуртожитку адміністрація підприємства видає громадянинові спеціальний ордер, який є єдиною підставою для вселення на надану жилу площу.
Із справи видно, що відповідно до свідоцтва про право власності на гуртожиток від 02 січня 2001 року та розпорядження Управління справами Національної академії наук України №507 від 25.06.2004 р. (арк.с.5,6) гуртожиток за адресою АДРЕСА_1 переданий на баланс позивача - Океанологічного центру НАНУ. На підставі договору №20/04 від 28.10.2004 р. про надання експлуатаційних послуг, ПП „Себр" прийняло на себе обов'язок по організації управління, експлуатації, технічного обслуговування вказаного гуртожитку (арк.с.7).
Із пояснень ОСОБА_1. вбачається, що вона (до шлюбуОСОБА_4) (арк.с.41) є дочкою ОСОБА_4., якому підприємством відповідача на склад сім'ї із 4-х осіб, в тому числі й відповідачку, була надана одна жила кімната площею 14 кв.м. Як визнано представником позивача в судовому засіданні в суді першої інстанції (арк.с.83), батько ОСОБА_1. вселився в гуртожиток на законних підставах. На вказаному підприємстві ОСОБА_4. пропрацював більш 10 років та був звільнений у зв'язку із скороченням штату (арк.с.42).
Як вбачається з матеріалів справи, спірна жила кімната №242 в гуртожитку за вищевказаною адресою, в якій зареєстрована і проживає відповідачка складом сім'ї - три особи, була надана останній на підставі ордеру № 120 від 04 квітня 1998 p., що виданий на підставі спільного рішення адміністрації та профспілки НПО „Маріекопром" (арк.с.27,9). Вказаний ордер у встановленому законом порядку недійсним не визнаний.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідачі займають спірне жиле приміщення з законних підстав.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову в частині визнання незаконним мешкання відповідачів в гуртожитку та зобов'язання звільнити спірне жиле приміщення, суд першої інстанції належної оцінки викладеному не дав, тому рішення в цій частині підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні цих позовних вимог.
Щодо позовних вимог про стягнення заборгованості за комунальні послуги та за користування житлом, судова колегія приходить до наступного.
Відповідно до вимог ст.ст.66-68 ЖК України наймачі жилих приміщень несуть обов'язок по своєчасному внесенню плати за користування житлом, та плати за комунальні послуги з тарифів в розмірі, встановленому чинним законодавством.
Судом встановлено, що відповідачі вказані платежі належним чином не вносять, у зв'язку з чим мають заборгованість на суму 2062 грн. 20 коп.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог про стягнення з ОСОБА_1вказаної суми, оскільки факт наявності такої заборгованості підтверджується матеріалами справи та не спростований належними доказами з боку відповідача.
Враховуючи вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1. підлягає частковому задоволенню, рішення суду в частині визнання незаконним мешкання ОСОБА_1в гуртожитку, зобов'язання їх звільнити спірне жиле приміщення та зняття з реєстраційного обліку, відповідно до п.3,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, - скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні вказаних позовних вимог.
Керуючись ст.303,304,307,309,313,314, 316, 317 ЦПК України, судова колегія, -
ВИРІШИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Гагарінського районного суду М.Севастополя від 19 листопада 2007р. в частині визнання незаконним мешкання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітньої ОСОБА_3в гуртожитку по АДРЕСА_1зобов'язання їх звільнити жиле приміщення та зняти з реєстрації скасувати та постановити нове рішення, яким в задоволенні позову Океанологічного центру Національної академії Наук України та Приватного підприємства „Себр" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання незаконним мешкання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та неповнолітньоїОСОБА_3в гуртожитку по АДРЕСА_1зобов'язання їх висилитися та зняти з реєстрації - відмовити.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної чинності з моменту його проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Верховного суду України протягом двох місяців із дня набрання законної сили.