КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 29.09.2006                                                                                           № 9/63

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Андрієнка  В.В.

 суддів:                                          Малетича  М.М.

                                        Студенця  В.І.

 при секретарі:                              

 За участю представників:

 від відповідача 1 - Сивик А.П., Добровольська О.Л., Приянчук І.В.

 від відповідача 2 - Андишула А.М.

від ДП "Центрінвестпроект" - Хурсевич В.А.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Західенерго"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 12.07.2006

 у справі № 9/63 (Жирнов С.М.)

 за позовом                               Іноземної фірми "Incom Kereskedelmi es Szoldaltato Kft "V.A."

 до                                                   Відкритого акціонерного товариство "Західенерго"

                                                  Державного підприємства "Енергоринок"

             

                       

 про                                                  зобов"язання вчинити дії

 

ВСТАНОВИВ:

 

Іноземна фірма “Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.” звернулась в місцевий господарський суд з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» та Державного підприємства «Енергоринок» про зобов’язання відповідачів передати позивачу (або за його вказівкою конкретним споживачам) 284323766 квт/год електроенергії.

Рішенням господарського суду м. Києва від 12.07.2006 року у справі № 9/63 Іноземній Фірмі „Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.” у позові до ВАТ „Західенерго” та ДП „Енергоринок” відмовлено повністю, позов ДП „Центрінвестпроект” задоволено повністю, ВАТ „Західенерго” зобов’язано поставити ДП „Центрінвестпроект” 284 323 766 квт/год електроенергії, ДП „Енергоринок” зобов’язано виконати оперативно-технологічні заходи з забезпечення постачання 284 323 766 кВт/год електроенергії за вказівками ДП „Центрінвестпроект”.

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Західенерго» та ДП «Енергоринок» подали апеляційні скарги, в яких просять Київський апеляційний господарський суд рішення Господарського суду міста Києва скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Свої вимоги апелянти обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийняте з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми матеріального права.  

Зокрема ВАТ „Західенерго” стверджує про те, що домовленість Позивача по справі – фірми „Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.”  та ДП „Центрінвестпроект” згідно Договору відступлення права вимоги (цесії) від 06.04.2006 року про „процесуальне правонаступництво у судовому спорі Цедента з боржником з витребування електроенергії”, відповідно до  ст.25 ГПК України, не є достатньою підставою для заміни Позивача у справі. Також відповідач стверджує, що місцевий господарський суд неправомірно вказує правовою підставою для задоволення позову ст.ст. 610, 611, 622 ЦК України, тобто порушення Відповідачем 1 своїх зобов‘язань по контракту, адже Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.04.2004р. у справі №4/4167-19/497 та Постановою Вищого господарського суду України від 21 вересня 2004р. у справі №4/4167-19/497 встановлено, що Ладижинська ТЕС не порушила виконання своїх договірних зобов‘язань по контракту  № 1135-01/5-5104 від 18.01.1995 року та доповненню № 1 до нього від 15.03.1995 р. Що позивачем не представлено достатньо доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, і що судом безпідставно встановлено наявність заборгованості Ладижинської ГРЕС перед фірмою „Інком ЛТД” у розмірі 284 323 766  квт/год електроенергії. Крім того відповідач посилається на те, що спірна електроенергія була передана Позивачу відповідно до умов укладеного контракту та існуючих на той час нормативно-правових вимог.

ДП «Енергоринок» у своїй апеляційній скарзі зазначає, що при винесені рішення судом порушено та неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, та неповно з’ясовано обставини справи, а саме, що суд дійшов помилкового висновку про те, що ДП «Енергоринок» є правонаступником Національного диспетчерського центру в частині обов’язку ДП «Енергоринок» безперешкодно передати Позивачу витребувану від Відповідача 1 електроенергію, так як він не здійснює передачу електричної енергії електричними мережами та централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об’єднаною енергетичною системою України. Що судом не залучено в порушення ст.24 ГПК України в якості Відповідача по справі ДП НЕК «Укренерго».

ДП „Центрінвестпроект” проти доводів апеляційних скарг заперечував, посилаючись на те, що рішення місцевого господарського суду прийняте з повним з’ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи; висновки місцевого господарського суду відповідають фактичним обставинам справи; судом правильно застосовано норми матеріального права. ДП „Центрінвестпроект” просив  суд залишити рішення без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів встановила наступне.

18.01.1995 року між фірмою INCOM Іntertraverz Kereskedelmi йs Szolgбltatу Kft (м.Будапешт, Угорщина), скорочена назва «ІНКОМ Лтд», правонаступником якої є фірма „Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.” (м.Будапешт, Угорщина) та Ладижинською ГРЕС, правонаступником якої є ВАТ „Західенерго" (м.Львів) був укладений контракт № 1135-01/5-5104 купівлі-продажу енергетичного вугілля за ціною 19, 5 дол. США за 1 тонну марки 2 БР класу 0-300 мм в кількості 100 000 тон.

15.03.95 року між тими ж сторонами було укладено доповнення № 1 до контракту, за умовами якого Ладижинська ГРЕС зобов'язувалася із поставленого вугілля виробити електроенергію, яка ставала власністю фірми „ІНКОМ Лтд". Вироблену електроенергію Ладижинська ГРЕС повинна через Національний диспетчерський центр Міністерства палива та енергетики України (НДЦ) передати споживачам, вказаним фірмою „ІНКОМ Лтд" у додатку № 1 до доповнення до контракту.

На виконання умов контракту продавцем на адресу покупця було поставлено 932497, 1т вугілля, з якого вироблено 896 529 520 кВт електричної енергії. Вказана кількість поставленого вугілля та виробленої електроенергії була зафіксована у акті звірки 25.07.1997 року, в якому також зафіксовані передача на користь фірми "Інком Лтд" 605934172 квт/год електроенергії та залишок нереалізованої електроенергії, яка знаходиться у власності фірми "Інком Лтд", у кількості 290 595 348 кВт/год. За твердженнями сторін з цієї кількості електроенергії  за вказівкою фірми "Інком ЛТД" споживачам було передано ще 6271582 квт/год.

Спір у справі виник у зв’язку із тим, що позивач вважає, що заборгованість Ладижинської ДРЕС перед фірмою "Інком ЛТД" складає 284323766 кВт/год електроенергії.

Відповідачем 1 представлено Суду Акт прийому-передачі електроенергії, виробленої Ладижинської ГРЕС із давальницького вугілля, поставленого Фірмою „Інком ЛТД” (Угорщина) від 02.12.1996 року, згідно якого проведено списання 157 721 750 кВт електроенергії у власність ЗАТ «Екформ». Вказана кількість електроенергії не включена у Акт звірки від 25.07.1997 року, так як в п.2 Акту зазначено  списання електроенергії лише через АТ „АМП” та АТ „Українська газова компанія”.

Судом першої інстанції не враховано часткову оплату в сумі 1 млн. грн., яка була проведена на виконання наказу господарського суду Вінницької області від 10.01.2003 року, виданого на підставі рішення господарського суду Вінницької області у справі  № 336/11-484, де предметом спору між „Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.” та ВАТ «Західенерго» були відносини, що випливали з контракту № 1135-01/5-5104 від 18.01.1995 року.

При визначенні кількості електроенергії, що підлягає стягненню, Судом першої інстанції не досліджено і той факт, яка кількість електроенергії, вказана у Акті звірки від 25.07.1997 року, відповідно до п.6.2 Доповнення № 1 до контракту, повинна бути зарахована в оплату послуг Ладижинської ТЕС за переробку давальницького вугілля.

У відповідності до Закону України «Про електроенергетику», Статуту ДП «Енергоринок», Договору між членами Оптового ринку електричної енергії та ліцензії, виданої Відповідачу 2, на право здійснення підприємницької діяльності з оптового постачання електричної енергії, ДП «Енергоринок» не здійснює передачу електричної енергії електричними мережами та централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, і не є правонаступником Національного диспетчерського центру у зобов'язаннях, пов'язаних із здійсненням такої діяльності. За таких обставин судова колегія вважає безпідставним рішення місцевого господарського суду  в частині зобов’язання ДП „Енергоринок” виконати оперативно-технологічні заходи з забезпечення постачання спірної кількості кВт/год електроенергії.

Крім того відповідно до укладеного Позивачем фірмою „Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.”  та ДП „Центрінвестпроект” Договору відступлення права вимоги (цесії) від 06.04.2006 року, права фірми «Incom Kereskedelmi es Szolgaltato Kft “V.A.”» за контрактом №1135-01/5-5104 від 18.01.1995 року переходять до Цесіонарія ДП „Центрінвестпроект”, тому Цедент втрачає право вимоги  і в позові йому слід відмовити. Такі процесуальні наслідки для позивача-кредитора, який уступив вимогу іншій особі після звернення до суду з позовом до боржника, вказуються у Листі ВАС України № 01-8/870 від 07.12.1995 року. Зокрема там зазначено, що „кредитор має право уступити свою вимогу до боржника-відповідача і після звернення до нього з позовом, але до прийняття судом рішення. За цих обставин, оскільки первісний кредитор вибув з зобов‘язання, то у позові йому слід відмовити.

Судова колегія не  погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо визнання належним позивачем по справі ДП «Центрінвестпроект».

Відповідно до ст. 25 Господарського процесуального кодексу України ни єдиною підставою для процесуального правонаступництва позивача у господарському процесі є реорганізація сторони. Відповідно до ст. 59 ГК України реорганізація може проводитися шляхом: злиття, приєднання, поділу, перетворення. Чинним процесуальним законом не передбачено, що відступлення права вимоги  є підставою для заміни сторони.

Крім того нормами чинного Господарського процесуального кодексу України передбачено, що про здійснення процесуального правонаступництва судом вказується в ухвалі або в рішенні.

Місцевим господарським судом не зазначено а ні в ухвалі, а ні в рішенні про те, що ним проведено заміну позивача його правонаступником. Враховуючи те, що проведення процесуального правонаступництва є окремою процесуальною дією суду, про це повинно бути зазначено у резолютивній частині ухвали або рішення суду.

Таким чином, визнання судом першої інстанції ДП „Центрінвестпроект” належним позивачем по справі № 9/63 прийнято  з порушенням норм Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином рішення місцевого господарського суду від 25.07.2006 р. підлягає скасуванню в частині задоволення позову ДП „Центрінвестпроект”. В іншій частині рішення підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

 1.          Рішення Господарського суду міста Києва від 12.07.2006 року у справі № 9/63 скасувати та прийняти нове рішення.

2.          В позові відмовити повністю.

3.          Стягнути з фірми “Іncom Кеreskedelmi es Szolgaltato Kft”V”A” (м. Будапешт, Угорщина) на користь Відкритого акціонерного товариства «Західенерго» (м. Львів, вул. Козельницька, 15, код 23269555) 2526 доларів США державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

4.          Стягнути з фірми “Іncom Кеreskedelmi es Szolgaltato Kft”V”A” (м. Будапешт, Угорщина) на користь Державного підприємства «Енергоринок» (м. Київ, вул. Комінтерну, 27, код 21515381) 12750,00 грн. державного мита, сплаченого за подання апеляційної скарги.

5.          Видачу наказів доручити Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Андрієнко  В.В.

 Судді                                                                                          Малетич  М.М.

                                                                                          Студенець  В.І.

02.10.06 (відправлено)