КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12.09.2006 № 16/184
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Малетича М.М.
Студенця В.І.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача - Юхман Ю.М.
від відповідача - Андреєва О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку "Інтерконтинентбанк"
на рішення Господарського суду м.Києва від 13.06.2006
у справі № 16/184 (Ярмак О.М.)
за позовом Українського союзу об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс)
до Акціонерного комерційного банку "Інтерконтинентбанк"
про розірвання договору оренди та виселення із займаного приміщення за первинним позовом та про усунення порушень по договору за зустрічним позовом
за зустрічним позовом про усунення порушень
ВСТАНОВИВ:
Український союз об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення звернувся в місцевий господарський суд з позовом до Акціонерного комерційного банку «Інтерконтинентбанк» про розірвання договору № 22/Т/ОЗ суборенди нежитлового приміщення в будинку по вул. Воровського, 22, від 01.06.2003р., укладеного між Українським союзом об'єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) та Акціонерним комерційним банком «Інтерконтинентбанк» та зобов'язання Акціонерного комерційного банку «Інтерконтинентбанк» звільнити приміщення загальною площею 1305,41 кв.м в нежитловому будинку за адресою м. Київ, вул. Воровського, 22.
Під час розгляду справи у суді першої інстанції АКБ «Інтерконтинентбанк» подав зустрічний позов про усунення порушень по договору суборенди, зобов'язання позивача надати вільний доступ працівникам відповідача до орендованих приміщень.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 13.06.2006 року первісний позов задоволений повністю, в зустрічному позові відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, АКБ «Інтерконтинентбанк» звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати та прийняти нове рішення про залишення первісного позову без розгляду та задоволення зустрічного позову.
Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що рішення місцевого господарського суду прийнято з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, місцевий господарський суд неправильно застосував та порушив норми процесуального та матеріального права.
Зокрема АКБ «Інтерконтинентбанк» у своїй апеляційній скарзі стверджує про те, що Український союз об"єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) вчиняє перешкоди працівникам банку в допуску до орендованих приміщень, про що складені акти та у зв'язку із чим викликалась міліція. Крім того апелянт стверджує про те, що відповідно до ст.82 Закону України «Про банки і банківську діяльність» передбачено, що особа, що здає банку приміщення в оренду чи надає комунальні послуги, послуги зв'язку, не має права з дня призначення тимчасового адміністратора відмовляти в наданні подібних послуг через призначення тимчасового адміністратора; відповідно до підпункту ж) п.3.1. Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень для державної реєстрації банку для реєстрації банку подається договір оренди приміщення на строк не менше ніж п'ять років, що, на думку відповідача, вказує на неможливість його розірвання протягом зазначеного строку дії; невнесення відповідачем орендної плати за чотири місяці не є істотним порушення умов договору суборенди; згідно із ст.92 Закону України «Про банки і банківську діяльність» будь-яка особа, що навмисно перешкоджає доступу ліквідатора до банку, його активів, книг, записів, документів, несе адміністративну або кримінальну відповідальність згідно з законодавством, а тому, на думку відповідача, звернення до суду із позовом про розірвання договору оренди та виселення є порушення позивачем вимог зазначеного закону.
Український союз об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення - без змін.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Українським союзом об'єднань підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) і Акціонерним комерційним банком „Інтерконтинентбанк" 01.06.2003 року укладено договір №22/1703 суборенди нежитлового приміщення. Відповідно до умов даного договору суборендодавець здає, а суборендар приймає в строкове платне користування приміщення загальною площею 1305,41 кв. м. в нежитловому будинку за адресою м. Київ, вул. Воровського, 22 на строк з 01.06.2003 року по 31.05.2008 року включно. 30 березня 2005 року було укладено додаткову угоду №10/02/04, якою було внесено зміни до договору.
Згідно п.7.1 договору в договірну ціну входить орендна плата та комунально-експлуатаційні витрати відповідно до розрахунку, який являється додатком №2 до договору. Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць і відображається в рахунках суборендодавця. Плата за оренду приміщень, комунально-експлуатаційні витрати за кожний наступний місяць сплачується суборендарем не пізніше 5 числа поточного місяця і становить 51,01 грн. за 1 кв.м станом на 01 квітня 2005 року без врахування ПДВ.
Відповідно до п.5.3 договору суборендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі вносити суборендну плату, плату за комунальні і експлуатаційні платежі.
Відповідно до п.З ст.774 Цивільного кодексу України до договору піднайму застосовуються положення про договір найму. Статтею 759 ЦК України визначається, що за договором найму наймодавець передає майно наймачеві у користування за плату на певний строк, а відповідно до ст.762 цього ж кодексу порядок, умови і термін внесення орендної плати визначається у договорі.
Відповідно до ст.291 Господарського кодексу України на вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму.
Статтею 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін, у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Судом встановлено, що відповідач неналежним чином виконує взяті на себе зобов'язання, в порушення умов договору суборендна плата сплачується з порушенням строків, визначених в договорі. Зокрема, відповідач не сплатив суборендну плату за користування приміщенням за грудень 2005р. та січень, лютий та березень 2006 року, тобто за чотири місяці поспіль, що є істотним порушенням умов договору. При цьому, факт заборгованості із сплати суборендної плати не заперечується самим відповідачем.
Пунктом 8.4 договору суборенди, сторони обумовити, що договір може бути достроково розірвано суборендодавцем у випадку порушення суборендарем більш як на місяць строків перерахування плати за оренду та інших платежів, передбачених цим договором.
Позивачем надсилалась претензія відповідачу №01/01-18 від 16.01.06р. з вимогою погасити заборгованість по сплаті суборендної сплати, яка була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, а згідно договору суборенди у разі розірвання договору суборендар повинен повернути суборендодавцеві приміщення, меблі, обладнання та інше в належному стані (не гіршому ніж на час прийому суборенди) з поліпшеннями, зробленими суборендарем, які не можна відокремлювати без шкоди для приміщення.
Посилання відповідача на Положення про порядок створення і державної реєстрації банків, відкриття їх філій, представництв, відділень не заслуговує на увагу, оскільки зазначеним Положенням визначаються порядок, умови створення та здійснення державної реєстрації банків, порядок відкриття філій і представництв банків, а не порядок укладення, виконання та припинення цивільно-правових договорів.
Безпідставними є твердження відповідача щодо неможливості розірвання договору на підставі ст.82 Закону України «Про банки і банківську діяльність», оскільки подання позову зумовлене не призначенням тимчасового адміністратора, а невиконанням відповідачем умов договору суборенди.
З огляду на наведене судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про наявність правових підстав для задоволення позову Українського союзу об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення (Укрсоюзсервіс) про розірвання договору № 22/Т/ОЗ суборенди нежитлового приміщення в будинку по вул. Воровського, 22, від 01.06.2003р.,
Щодо зустрічних позовних вимог банку про усунення порушень по договору суборенди, зобов'язання позивача надати вільний доступ працівникам відповідача до орендованих приміщень судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
В якості доказів підтвердження порушень умов договору відповідач надав акти від 06.05.06, 10.05.06, 11.05.06 12.05.06, складені за участю співробітників банку.
Зазначені акти не визнаються належними доказами у справі, оскільки складені в односторонньому порядку.
Також не приймається в якості належного доказу у справі ксерокопія листа Шевченківського районного управління внутрішніх справ м. Києва, оскільки в ньому зазначено тільки про те, що заява та виклик зареєстровані.
Отже, АКБ «Інтерконтинентбанк» не довів суду належними засобами доказування ту обставину, що Український союз об’єднань, підприємств і організацій побутового обслуговування населення вчиняє перешкоди працівникам банку в допуску до орендованих приміщень.
При цьому колегією суддів береться до уваги те, що у зв»язку з розірванням договору у відповідача відсутні правові підстави щодо знаходження у спірному приміщенні, а так само і користування.
За таких обставин підстави для задоволення зустрічного позову відсутні.
З урахуванням викладеного судова колегія вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2006 року у справі № 16/184 прийнято у відповідності до встановлених фактичних обставин справи і норм чинного законодавства України, з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору.
У зв`язку з цим підстав для скасування прийнятого рішення Київський апеляційний господарський суд не вбачає, а отже апеляційна скарга АКБ «Інтерконтинентбанк» підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд , -
ПОСТАНОВИВ:
Рішення Господарського суду м. Києва від 13.06.2006 року у справі № 16/184 залишити без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного комерційного банку «Інтерконтинентбанк» – без задоволення.
Головуючий суддя Андрієнко В.В.
Судді Малетич М.М.
Студенець В.І.
15.09.06 (відправлено)
- Номер:
- Опис: стягнення боргу 7337,26 грн
- Тип справи: Позовна заява(звичайна)
- Номер справи: 16/184
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Андрієнко В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 12.04.2010
- Дата етапу: 08.06.2010
- Номер:
- Опис: стягнення 6482,57 грн.
- Тип справи: Позовна заява, подана прокурором
- Номер справи: 16/184
- Суд: Господарський суд міста Києва
- Суддя: Андрієнко В.В.
- Результати справи:
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 10.02.2009
- Дата етапу: 10.04.2009