Копія
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
ПОСТАНОВА
Іменем України
|
18.05.09 |
Справа №2а-283/09/2770 |
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
головуючого судді - Дудкіної Т.М. ,
при секретарі - Нікішенко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя, Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України в особі Севастопольської філії, третя особа - Головне управління Держкомзему у м.Севастоплі
про визнання рішення утратившим силу
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1. звернувся до суду з зазначеним позовом, просить визнати розпорядження Ленінської районної державної адміністрації м.Севастополя № 1219 від 21.10.1997 року про передачу у власність земельної ділянки, таким, що втратило силу.
Вимоги мотивовані тим, що він, будучи власником домоволодіння АДРЕСА_1 позбавлений можливості приватизувати земельну ділянку для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, оскільки на підставі оспорюваного розпорядження земельна ділянка зареєстрована за ОСОБА_2., хоча останній ніяких дій для приватизації не вчиняв, а розпорядження, в частині виконання певних дій по приватизації ділянки ОСОБА_2. не виконав. Вважає, що наявність такого розпорядження позбавляє його можливості приватизувати земельну ділянку.
Позивач, представники відповідачів та третьої особи у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи сповіщені належним чином, від позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність; у своїй заяві представник Ленінської райдержадміністрації м.Севастополя не заперечує у задоволенні позову, представники Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України в особі Севастопольської філії, Головного управління Держкомзему у м.Севастоплі про причини неявки не повідомили, однак їх неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши письмові матеріали адміністративної справи, суд знаходить позовні вимоги підлягаючими частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 21.10.1997 року Ленінською районною державною адміністрацією м.Севастополя було прийнято розпорядження № 1219 «Про передачу в приватну власність земельних ділянок, наданих раніше для будівництва й обслуговування житлових будинків і господарських будівель громадянам України», яким у тому числі була передана у власність громадянина ОСОБА_2. земельна ділянка площею 0,0276 га по АДРЕСА_1
2 серпня 2001 р. Позивач прийняв у дар від ОСОБА_1. та ОСОБА_3. від кожної по ? частці житлового будинку з надвірними будівлями під АДРЕСА_1
При цьому з пункту 1 договору дарування від 02.08.2001р. вбачається, що предметом договору був винятково жилий будинок з надвірними будівлями.
Раніше власником житлового будинку до 26.11.2000року був ОСОБА_2.
Колишні власники будинку АДРЕСА_1 ОСОБА_2., ОСОБА_1. та ОСОБА_3 не були власниками земельної ділянки, на якому розташований зазначений жилий будинок з надвірними будівлями.
Як вбачається з тексту позовної заяви, відповідачі відмовляють позивачеві у реєстрації його документів на приватизацію земельної ділянки, посилаючись на наявність оспорюваного розпорядження, незважаючи на те, що позивач оформив технічну документацію по землеустрою.
З фактичних обставин справи слідує, що ОСОБА_2. у встановлені в розпорядженні строки не оформив право власності на спірну земельну ділянку, державний акт на земельну ділянку йому не видавався. Не було це зроблено і спадкоємцями ОСОБА_2. Таким чином, слід визнати, що ОСОБА_2. до смерті був лише землекористувачем спірної земельної ділянки.
Відповідно до пунктів 2, 3 Декрети КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» № 15-92 від 26.12.1992 року встановлено, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, установлених Земельним кодексом України, посвідчується відповідною Радою народних депутатів, про що робиться відмітка у паспорті або його документі, якій його замінює та запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акту на право приватної власності на землю.
Відповідно до пункту 6 Декрету КМУ «Про приватизацію земельних ділянок» за № 15-92 від 26.12.1992 року дія частини 2 статті 17 і статті 23 Земельного кодексу України щодо власників земельних ділянок, зазначених статтею 1 цього Декрету було припинено.
Таким чином, з вищевикладеного слідує, що громадяни, що одержали у власність земельні ділянки, у порядку, визначеному Декретом КМУ від 26.12.1992 року звільнялися виключно від обов'язку одержати державний акт на право власності на земельну ділянку.
Разом з тим, відповідно до положень ст. 22 Земельного кодексу України в редакції 1992 року, було встановлено, що право власності на землю виникає при наявності одночасно двох умов: після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що засвідчує це право.
З матеріалів справи вбачається, що межі земельної ділянки розташованої по АДРЕСА_1, у натурі громадянином ОСОБА_2. не встановлювалися, а тому то в силу прямої вказівки закону, у ньогоне виникло право власності на дану земельну ділянку.
З розпорядження Ленінської РДА у м. Севастополя № 1219 від 21.10.1997 року вбачається, що на громадянина ОСОБА_2. був покладений обов'язок після реєстрації даного розпорядження надати у відділ земельної реформи Ленінського району в місячний строк паспорт або документ, що його заміняє, для внесення відповідної відмітки; та у шестимісячний строк надати технічні звіти по встановленню в натурі (на місцевості) меж і уточненню площ земельних ділянок у міській системі координат, виконані через землевпорядні організації міста і погоджені у встановленому порядку, у тому числі із суміжними землекористувачами для одержання державного акту на право приватної власності на землю.
Однак, з фактичних обставин справи вбачається, що жодного з покладених зобов'язань громадянин ОСОБА_2. у встановлений строк не виконав, у зв'язку із чим розпорядження в даній частині і відносно даної особи втратило свою чинність.
Дослідивши представлені докази, у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що реєстрація розпорядження, що на даний час втратило свою дію в частині щодо ОСОБА_2., перешкоджає ОСОБА_1. у реалізації його права щодо приватизації земельної ділянки, у зв'язку із чим порушене право підлягає захисту в судовому порядку шляхом визнання розпорядження Ленінської РДА в м. Севастополі за №1219 від 21.10.1997року таким, що втратило чинність у частині ОСОБА_2..
Повний текст постанови виготовлений 25 травня 2009 року.
На підставі ст. 116, 118, 120, 121, 125, 126 , 158 Земельного Кодексу України, керуючись ст. 2,8,10, 11, 86, 158-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити частково.
Визнати Розпорядження Ленінської районної державної адміністрації у Ленінському районі міста Севастополя №1219 від 21.10.1997 року «Про передачу в приватну власність земельних ділянок, наданих раніше для будівництва і обслуговування житлових будинків і господарських будівель громадянам України» відносно громадянина ОСОБА_2 таким, що втратило силу.
У іншій частині позову відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис Т.М. Дудкіна
З оригіналом згідно
Суддя Т.М. Дудкіна