ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" квітня 2008 р. Справа № 10/21/08
Господарський суд Миколаївської області,
головуючий суддя Горобченко Д.М.,
при секретарі Сербіні К.Л.,
з участю представників сторін:
від позивача за первісним позовом –не з`явився
від відповідача за первісним позовом – Сливчук М.І. довіреність від 01.02.2008р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу № 10/21/08
За первісним позовом:
Позивач: товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Агро», 54001, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 116,
Відповідач: селянське фермерське господарство «Веселий Кут», 56000, Миколаївська область, Казанківський район, .Веселий Кут,
про: стягнення заборгованості у розмірі 200000 грн.
За зустрічним позовом:
Позивач: селянське фермерське господарство «Веселий Кут», 56000, Миколаївська область, Казанківський район, .Веселий Кут,
Відповідач: товариство з обмеженою відповідальністю «Прометей Агро», 54001, м.Миколаїв, вул. Потьомкінська, 116,
про визнання договору № 44 від 16.07.2007р., недійсним –
У судовому засіданні представник позивача по первісному позову зменшив позовні вимоги та клопоче стягнути 191667 грн. збитків у вигляді втраченої вигоди.
ВСТАНОВИВ:
Позивачем за первісним позовом, ТОВ «Промете Агро» та СФГ «Веселий Кут» за первісним позовом був укладений договір купівлі-продажу № 44 від 16 липня 2007р. згідно умов якого Відповідач повинен був передати Позивачу 100 тон насіння соняшника (надалі Товар), а Позивач прийняти та оплатити товар за ціною 1200 грн. за 1 тону, на загальну суму 120000 грн. 00 коп. (а.с.9).
Позивач обґрунтовує позовні вимоги наступним:
Відповідно до п.5.1 Договору позивач за первісним позовом свої зобов`язання виконав в повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий розрахунок відповідача гроші у розмірі 120000 грн., згідно платіжного доручення № 1315 на суму 60000 грн. від 27.07.2007 року та платіжного доручення № 1331 на суму 60000 грн. від 31.07.2007р.
Згідно п.п. 4.2, 4.3, Договору поставка товару здійснюється в строк до 15 жовтня 2007 року.
Відповідно до п. 6.2 Договору у випадку несвоєчасної поставки товару чи в випадку відмови від поставки товару по договору продавець сплачує штраф у сумі 30 % від суми договору.
Позивач просить стягнути з відповідача 200000 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди, які він зазнав внаслідок своєчасного отримання товару.
В ході розгляду справи 06.02.2008 року від відповідачем по первісному позову подано зустрічний позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним, обґрунтовуючи наступним:
Між позивачем за зустрічним позовом СФГ «Веселий Кут»та відповідачем за зустрічним позовом ТОВ «Промете Агро»був укладений договір № 44 від 16 липня 2007 року.
Відповідно даного договору позивач за зустрічним позовом перерахував кредит на погашення боргу у сумі 120000 грн. та 40000 грн. процентів за користування грошима, що підтверджується квитанціями за № 6024 та № 6026 від 16 жовтня 2007 року.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд приходить до наступного.
16 липня 2007 року ТОВ „Прометей Агро" уклав з СФГ „Веселий Кут" договір купівлі-продажу № 44, згідно умов якого відповідач за первісним позовом повинен був передати позивачу за первісним 100 тон насіння соняшника, а позивач прийняти та оплатили товар за ціною 1200 грн. за 1 тону, на загальну суму 120000 грн. 00 коп.
Відповідно до п. 5.1. Договору позивач свої зобов'язання виконав у повному обсязі, перерахувавши на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти у poзмірі 120000 грн., згідно платіжного доручення № 1315 на суму 60000 грн. вщ 27.07.2007 року, та платіжного доручення № 1331 на суму 60000 грн. від 31.07.2007 року.
Відповідно до п.2 ч. 2 ст. 22 Цивільного кодексу України збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно ст. 225 ГК України, неодержаний прибуток на який сторона, яка зазнала збитки, мала право розраховувати у разі належного виконання виконання другою стороною.
У відповідності до ст.33 ГПК України позивачем не доведено, оскільки не можна сприйняти втраченою вигодою посилання позивача на договір № 500/11-35470 укладений позивачем з ТОВ «Альфред С.Топфер Інтернешенал (Україна), оскільки договір укладався 17.10.2007 року в той час як СФГ «Веселий Кут»повернув борг в сумі 120000 грн, а також сплатив 40000 грн. штрафу, що склало 30% останне спростовує факт завданих збитків.
Враховуючи вищенаведене, в частині стягнення 191667 грн. провадження у справі підлягає припиненню на підставі п.1-1 ст. 80 ГПК України за відсутністю предмету спора.
В задоволені зустрічного позову слід відмовити, оскільки позивач за зустрічним позовом обґрунтовує позовні вимоги ст.ст. 233, 234, 235 ЦК України,
Відповідно до ст.ст. 32, 33 ГПК України, сторони, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги та заперечення поданими суду доказами, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Ст. 233 ЦК України передбачено правові наслідки правочину, якій вчинено під впливом тяжких обставин, позивачем за зустрічним позовом не доведено під яким впливом тяжких обставин було здійснено правочин та хто був ініціатором правочину на не вигідних умовах, відповідно до ст. 32 ГПК України.
Ст. 234 ЦК України передбачено правові наслідки фіктивного правочину, позивачем за зустрічним позовом не доведено фактичні дані, що правочин є фіктивним, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цим право чином, відповідно до ст. 32 ГПК України.
Ч.1 ст. 235 ЦК України передбачено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони вчинили, ч.2 ст. 235 ЦК України передбачено, якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили. Позивачем за зустрічним позовом не доведено, що правочин який вчинено сторонами для приховання іншого правочину є удаваним та не встановлено що правочин був вчиненний між сторонами, відповідно до ст. 32 ГПК України.
Крім тог, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 3 від 28.04.1978 р. «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними»встановлено, що угода може бути визнана недійсною лише з підстав i з наслідками, передбаченими законом, та зазначено, що невиконання або неналежне виконання угоди не може бути підставою для визнання ii недійсною. У цьому разі сторона вправі вимагати розірвання договору або застосування інших встановлених наслідків, але не визнання угоди недійсною.
Диспозицією ст. 207 ГК Украши визнані умови недійсності господарського зобов'язання, а саме якщо господарське зобов'язання не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави i суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції, а також недійсною може бути визнано також нікчемну умову господарського зобов'язання, яка самостійно або в поєднанні з іншими умовами зобов'язання порушує права та законні інтереси другої сторони або тpeтix oci6. Нікчемними визнаються такі умови типових договорів i договорів приєднання, що: виключають або обмежують відповіальність виробника продукцїї, виконавця робіт (послуг) або взагалі не покладають на зобов'язану сторону певних обов'язків; допускають односторонню відмову від зобов'язання з боку виконавця або односторонню зміну виконавцем його умов; вимагають від одержувача товару (послуги) сплати непропорційно великого poзмipy санкції у paзi відмови його від договору i не встановлюють аналопчної санкції для виконавця.
Ст. 215 ЦК України передбачені підстави недійсності правочину - недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою стати 203 цього Кодексу.
Позивач стверджуючи, що спірний договір укладено з відповідачем під впливом тяжкої для нього обставини i на вкрай невигідних умовах, у зв'язку з вчиненням правочину без наміру створення правових наслдків, які обумовлювалися цим правочином, для приховання іншого правочину, який насправді вчинено, не надав в зустрічному позові доказів, які б відповідали вимогам ст. 32 ГПК Украши i набули статусу підстав для визнання Договору недійсним у відповідності до ст. 215 ЦК України, ст. 207 ГК Украіни.
Враховуючи вищенаведене, в задоволені зустрічного позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –
ВИРІШИВ:
1. Припинити провадження по справі за первісним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Прометей Агро»про стягнення заборгованості у розмірі 200000 грн.
2. В задоволенні зустрічного позову селянського фермерського господарства «Веселий Кут»про визнання договору № 44 від 16.07.2007р., недійсним –відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Одеського апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК
рішення підписано 11.11.2008р.
Суддя Д.М.Горобченко