Справа №4-37/09

ПОСТАНОВА

           18 травня  2009 року

    Суддя Петрівського районного суду Кіровоградської області  Колесник С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу захисника ОСОБА_1 на постанову  прокурора Петрівського району  Кіровоградській області про порушення кримінальної справи від 10.04.2009 року за ч.1 ст.367 КК України відносно ОСОБА_2, -

ВСТАНОВИВ:

     Захисник ОСОБА_1 звернувся до суду з скаргою на постанову прокурора Петрівського району Кіровоградській області  про порушення кримінальної справи від 10.04.2009 року за ч.1 ст.367 КК України відносно ОСОБА_2, вказуючи, що дана постанова є незаконною, винесена без достатніх приводів та підстав і викладені в ній обставини не відповідають фактичним даним. Так, конвоювання підсудних зазвичай здійснювалось конвоєм в складі двох осіб внаслідок неналежного кадрового забезпечення, а втеча засудженим ОСОБА_3 є наслідком поганого обладнання місця тримання засуджених у залі засідання суду. Крім цього службова недбалість ОСОБА_2 заподіяла істотну шкоду охоронюваним державним  інтересам, правам, свободам і інтересам окремих громадян, однак, які саме інтереси держави або окремих громадян порушені в даному випадку, в постанові не зазначені, тобто, відсутня така обов’язкова ознака складу злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України як наслідки, а тому просить скасувати вказану постанову про порушення   кримінальної справи.

    В судовому засіданні ОСОБА_2 підтримав доводи скарги.

    Прокурор, заперечуючи проти скарги, вважає, що постанова про порушення даної кримінальної справи є законною і обґрунтованою.

    Заслухавши пояснення скаржника, прокурора, дослідивши матеріали, на підставі яких було порушено справу, суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з  слідуючих підстав.

    Як вбачається з постанови прокурора Петрівського району,  Кіровоградської області від 10.04.2009 року в ній зазначено, що 31.03.2009 року близько 13 години на підставі наказу начальника Петрівського РВ УМВС в Кіровоградській області №52 від 31.03.2009 засуджений до позбавлення волі ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, був конвойований до Петрівського районного суду та поміщений до стаціонарного металевого загородження місця тримання підсудних зали суду для ознайомлення з матеріалами кримінальної справи.

    При цьому начальник ІТТ Петрівського РВ УМВС в області капітан міліції ОСОБА_2, знаючи про те, що відповідно до п.1.16 розділу 1 Інструкції з організації конвоювання затриманих і взятих під варту осіб в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ від 20.01.2005 року №60 ДСК, для конвоювання затриманих і взятих під варту осіб призначається мінімальний склад конвойного наряду для конвоювання однієї взятої під варту особи в кількості не менше трьох працівників: начальник конвою( старший конвоїр) та два конвоїри, неналежно виконуючи свої владні та службові обов'язки, здійснив організацію і конвоювання засудженого ОСОБА_3 до суду в супроводі лише двох конвоїрів.

Окрім того, всупереч вимог п.1.29Інструкції начальник ІТТ Петрівського РВ УМВС в області капітан міліції ОСОБА_2, достовірно знаючи про те, що засуджений до позбавлення волі ОСОБА_3 відбуває покарання за втечу з місць позбавлення волі та потребує особливої пильності, при конвоюванні, неналежно виконуючи свої владні та службові обов'язки, в порушення вимог чинного законодавства, відпустив другого конвоїра, при цьому сам залишив засудженого без нагляду, внаслідок чого в подальшому останній, скориставшись відсутністю нагляду та охорони, приблизно о 14 годині, 31.03.2009 року вчинив втечу з-під варти з місця тримання підсудних залу засідань Петрівського районного суду та зник у невідомому напрямку.

Таким чином, начальником ІТТ Петрівського РВ УМВС в області капітаном міліції ОСОБА_2 вчинено службову недбалість, тобто, неналежне виконання своїх службових обов’язків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам, правам, свободам і інтересам окремих громадян.

У відповідності до ч.1,2 ст.98 КПК України при наявності приводів і підстав, зазначених у ст.94 цього Кодексу прокурор, слідчий, орган дізнання або суддя зобов'язані винести постанову про порушення кримінальної справи, вказавши приводи і підстави до порушення справи. Якщо на момент порушення кримінальної справи встановлено особу, яка вчинила злочин, кримінальну справу повинно бути порушено щодо цієї особи. При цьому підставою для порушення кримінальної справи є достатні дані, що вказують на наявність ознак злочину.

З матеріалів, на підставі яких було порушено кримінальну справу, вбачається, що приводом для її порушення стали матеріали дослідчої перевірки за фактом неналежного виконання начальником ІТТ Петрівського РВ УМВС в області  ОСОБА_2 службових обов’язків, що призвело до скоєння засудженим ОСОБА_3 втечі з-під варти, на підставі яких прокурор Петрівського району  Кіровоградської області ОСОБА_4 порушив відносно нього кримінальну справу за ч.1 ст.367 КК України.

При цьому у постанові про порушення кримінальної справи відносно начальника ІТТ Петрівського РВ УМВС в області ОСОБА_2 за ч.1 ст.367 КК України вказується також, що вчинення ним службової недбалості призвело до скоєння засудженим втечі з-під варти та заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним  інтересам,  правам, свободам і інтересам окремих громадян.

В той же час прокурор не зазначив:

•   у чому полягає істотна шкода, спричинена охоронюваним законом  правам, свободам та інтересам окремих громадян, громадським інтересам, інтересам юридичних осіб;

•   престиж та авторитет якого конкретно органу державної влади підірвано;

•   конкретних окремих громадян, юридичних осіб чи громадських організацій,                                      інтересам яких спричинено шкоду.

 Відповідно до вимог ч.15 ст.236-8 КПК України, розглядаючи скаргу на постанову про порушення кримінальної справи, суд повинен перевірити наявність приводів і підстав для винесення зазначеної постанови про порушення справи, і не вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які вирішуються судом при розгляді справи по суті.

Оскільки відсутність такої обов’язкової ознаки об’єктивної сторони складу злочину, передбаченого ч.1 ст.367 КК України, як істотна шкода, свідчить про відсутність підстав та приводів щодо порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2, тому суд вважає, що скарга підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 237, 236-8, 94, 92, 98 КПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

 Скаргу задовільнити.

    Скасувати постанову прокурора Петрівського району Кіровоградської області про порушення кримінальної справи від 10.04 2009 року відносно начальника ІТТ Петрівського РВ УМВС в області ОСОБА_2 за ч.1 ст.367 КК України та відмовити в порушенні кримінальної справи  по вказаному факту.

 Постанова може бути оскаржена  до апеляційного суду Кіровоградської області  протягом 7 днів, через Петрівський районний суд.

Суддя