КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 20.07.2006                                                                                           № 12/111

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Синиці  О.Ф.

                                        Рєпіної  Л.О.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Коленченко О. О. – по довіреності.

 від відповідача - не з’явився.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.05.2006

 у справі № 12/111 (Лавриненко Л.М.)

 за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "НіжинТеплоМережі"

 до                                                   Відкритого акціонерного товариства "Ніжинський механічний завод"

 третя особа відповідача            

 третя особа позивача                      

 про                                                  стягнення 105 608, 03 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2006 р. позов ТОВ “НіжинТеплоМережі” до ВАТ “Ніжинський механічний завод” про стягнення 105 608, 03 грн. був задоволений частково.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.07.2006 року було порушено апеляційне провадження у справі № 12/111, розгляд справи був призначений на  20.07.2006 року.

У судове засідання 20.07.2006 р. Київського апеляційного господарського суду представник відповідача не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомляв.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, заслухавши пояснення позивача, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 16.01.2004 року між сторонами був укладений договір № 382 про постачання теплової енергії з протоколом розбіжностей.

Оскільки розбіжності, які виникли між сторонами в процесі укладення договору позивачем не були передані на вирішення суду, то вони є прийнятими в редакції відповідача, відповідно до ч. 7 ст. 181 Господарського кодексу України.

Відповідно до умов зазначеного договору позивач взяв на себе зобов’язання виробляти і постачати споживачу (відповідач) теплову енергію об’єктам, які перераховано у додатку № 1 даного договору, а споживач зобов’язувався сплачувати за одержану теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника (позивача) за затвердженими тарифами (цінами) в термін, передбачений даним договором.

Об’єкти, опалювальна площа об’єктів, яким постачається теплова енергія, встановлені сторонами в додатку № 1 до договору. Відповідно до додатку № 1 опалювальна площа узгоджена сторонами у розмірі 19 962, 58 кв.м.

Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу за період з січня 2006 року по березень 2006 року теплової енергії на опалення та гаряче водопостачання на загальну суму 105 608, 03 грн., що підтверджується рахунками № 382 від 31.01.2006 року, від 28.02.2006 року та від 31.03.2006 року, які виставлялись відповідачу на оплату отриманої теплової енергії.

Відповідно до п. 5.1 договору № 382 від 16.01.2004 р. розрахунки за теплову енергію, що споживається споживачем здійснюються у грошовій формі шляхом перерахування на розрахунковий рахунок постачальника, згідно затверджених тарифів, які можуть змінюватися згідно з законодавством України, постановами Кабінету Міністрів України, розпорядженнями обласної держадміністрації, рішеннями міської Ради.

Згідно пунктів 5.5.1 - 5.5.3 договору № 382 від 16.01.2004 р. оплата за спожиту теплову енергію здійснюється шляхом сплати 50% від вартості запланованих місячних обсягів послуг, наступні оплати здійснюються плановими платежами по 25% від вартості запланованих місячних обсягів послуг до 10 та 20 числа поточного місяця. Остаточний розрахунок здійснюється на підставі даних про фактичний обсяг спожитої теплової енергії за звітний місяць до 10 числа місяця наступного за звітним.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач за отриману теплову енергію в повному обсязі не розрахувався, заборгованість за період з січня 2006 року по березень 2006 року становить 104 037, 01 грн., що також підтверджується актом звірки розрахунків, який підписаний сторонами.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Доказів належного виконання зобов’язань та доказів на спростування обставин, зазначених позивачем  відповідач не надав.

Крім того, судовою колегією береться до уваги той факт, що і представник позивача, і представник відповідача у судове засідання суду першої інстанції з’явилися. Оскільки питання щодо погашення заборгованості шляхом проведення взаємозаліку може бути вирішено сторонами в процесі виконання рішення, інших підстав для відкладення розгляду справи, передбачених ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, відповідач не вказав, то, на думку судової колегії, судом першої інстанції не було порушено норм процесуального права при прийнятті рішення від 23.05.2006 р.

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню в частині стягнення боргу в сумі 104 037, 01 грн., в решті позовних вимог необхідно відмовити.

Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2006 р. у справі № 12/111 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „Ніжинський механічний завод” на рішення Господарського суду Чернігівської області від         23.05.2006 р. у справі № 12/111 – залишити без задоволення.

          2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 23.05.2006 р. у справі  № 12/111– залишити без змін.

          3. Матеріали справи № 12/111 повернути Господарському суду Чернігівської області.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Синиця  О.Ф.

                                                                                          Рєпіна  Л.О.

27.07.06 (відправлено)