КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13.07.2006 № 38/60
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Зеленіна В.О.
суддів: Рєпіної Л.О.
Синиці О.Ф.
при секретарі: Голюк Н.І.
За участю представників:
від позивача -не з’явився.
від відповідача - не з’явився.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПДУ"
на рішення Господарського суду м.Києва від 22.02.2006
у справі № 38/60 (Власов Ю.Л.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Старком"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельна компанія "ПДУ"
третя особа відповідача
третя особа позивача
про стягнення 432462 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду м. Києва від 22.02.2006 року у справі № 38/60 позов ТОВ “СТАРКОМ” до ТОВ “Торгівельна компанія „ПДУ” про розірвання договору та стягнення 432 462, 00 грн. був задоволений частково.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що рішення було прийняте з порушенням норм процесуального права, зокрема, ст.ст. 59, 64 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 27.04.2006 року було порушене апеляційне провадження у справі № 38/60, розгляд справи був призначений на 10.05.2006 року.
10.05.2006 р. розгляд справи був відкладений до 24.05.2006 р.
24.05.2006 р. розгляд справи був відкладений до 14.06.2006 р.
13.06.2006 р. через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від ТОВ „Торговельна компанія „ПДУ” надійшло клопотання, з якого, зокрема, вбачається, що ТОВ „Торговельна компанія „ПДУ” частково розрахувалась з позивачем, поставивши йому металопродукцію.
14.06.2006 р. розгляд справи був відкладений до 29.06.2006 р.
29.06.2006 р. колегія, порадившись на місці, вирішила відкласти розгляд даної справи до 13.07.2006 р. у зв’язку з неявкою представників сторін та необхідністю витребування доказів у сторін щодо підтвердження здійснення часткових розрахунків, зазначених у клопотанні ТОВ „Торговельна компанія „ПДУ”.
13.07.2006 р. сторони у судове засідання не з’явились, про причину своєї неявки суд не повідомили та не надали належних доказів щодо підтвердження здійснення часткових розрахунків, зазначених у клопотанні ТОВ „Торговельна компанія „ПДУ”.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, відзив на неї, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 21.04.2005 р. між сторонами був укладений договір № 27/05, за яким відповідач зобов’язувався передати, а позивач прийняти у власність та оплатити товар – металопрокат.
Згідно п. 2.1. вказаного договору № 27/05 від 21.04.2005 р. ціна металопрокату узгоджується при кожній поставці та відображається в специфікаціях до даного договору і в рахунку на передоплату.
Відповідно до п. 3.2. зазначеного договору строки поставки вказуються у специфікаціях, які є невід’ємною частиною даного договору.
Згідно п. 6.2. договору № 27/05 від 21.04.2005 р. форма оплати – 30% передоплата та 70% оплата по факту доставки протягом 30 календарних днів після відвантаження згідно з виставленим рахунком.
Відповідно до п. 8.3. договору № 27/05 від 21.04.2005 р. у випадку затримки поставки товару на строк більше 7 діб з моменту спливу строку поставки відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення, але не більше 5% від суми договору.
У специфікації № 1 від 21.04.2005 р. до даного договору сторони погодили поставку металопродукції вартістю 320 450, 00 грн. Строк поставки даного товару у специфікації сторонами встановлений не був.
У специфікації № 2 від 21.09.2005 р. до вищеназваного договору сторони погодили поставку металопродукції вартістю 300 000, 00 грн. Строк поставки даного товару: протягом 15 банківських днів з моменту надходження на рахунок відповідача від позивача 100% передоплати.
На виконання умов вище зазначеного договору та специфікацій до нього позивач здійснив відповідачу передоплату за товар у розмірі 420 000, 00 грн., з них по специфікації № 1 сплачено 120 000, 00 грн., по специфікації № 2 – 300 000, 00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями та іншими доказами, що є в матеріалах справи.
Однак, відповідач своїх зобов’язань за договором не виконав та взагалі не передав позивачу жодного товару.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач належних доказів виконання свої обов’язків за договором № 27/05 від 21.04.2005 р. суду не надав.
У зв’язку з непоставкою відповідачем товару згідно з специфікацією № 1 до договору № 27/05 від 21.04.2005 р., позивач звертався з листами № 45/1 від 06.07.2005 р., № 47/1 від 15.07.2005 р., № 66 від 21.11.2005 р. до відповідача щодо повернення сплаченої позивачем передоплати за непоставлений товар у розмірі 120 000, 00 грн.
Листами від 12.10.05р. № 61/1, від 18.10.05р. № 62/1, від 21.11.05р. № 67 позивач у зв’язку з непоставкою відповідачем товару у строк згідно з специфікацією № 2 до договору № 27/05 від 21.04.2005 р. звертався до відповідача щодо повернення сплаченої позивачем передоплати за непоставлений товар у розмірі 300 000, 00 грн.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, позивач не направляв відповідачу жодної вимоги про передачу (поставку) йому відповідачем товару згідно з специфікацією № 1 до договору, строк передачі якого сторонами у вказаній специфікації згідно п. 3.2. договору № 27/05 встановлений не був. На підтвердження іншого суду не подано жодного доказу.
Згідно ч. 1 ст.193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Якщо строк (термін) виконання боржником обов’язку не встановлений або визначений моментом пред’явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги, якщо обов’язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як було встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 100% передоплата за умовами специфікації № 2, надійшла від позивача 22.09.2005 р., тобто відповідач мав поставити позивачу товар, вказаний у специфікації № 2, до 14.10.2005 р. Разом з тим, відповідач своїх зобов’язань за договором не виконав та взагалі не передав позивачу жодного товару.
Відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовна вимога позивача про стягнення з відповідача передоплати в розмірі 300 000, 00 грн., сплаченої за непоставлений відповідачем згідно специфікації № 2 товар, є правомірною та підлягає задоволенню.
Що стосується повернення передоплати згідно специфікації № 1 від 21.04.2005 р., то судова колегія звертає увагу на наступне. Враховуючи те, що сторонами строк поставки товару у специфікації № 1 від 21.04.2005 р. згідно п. 3.2 договору № 27/05 від 21.04.2005 р. не був встановлений та те, що позивач, як зазначалося вже вище, звертався до відповідача з вимогою щодо повернення сплаченої ним передоплати, а не щодо поставки товару, на думку судової колегії, відповідач згідно ст. 530 Цивільного кодексу України має виконати своє зобов’язання щодо поставки товару позивачу у семиденний строк від дня пред’явлення позивачем вимоги.
Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідач не порушив свого зобов’язання щодо передачі позивачу товару, вказаного у специфікації № 1 від 21.04.2005 р. до договору № 27/05 від 21.04.2005 р., а тому правових підстав для стягнення з відповідача сплаченої позивачем передоплати за товар згідно специфікації № 1 від 21.04.2005 р. до договору № 27/05 від 21.04.2005 р. у розмірі 120 000, 00 грн., а також для нарахування в цій частині пені відповідно до умов п. 8.3 договору № 27/05 від 21.04.2005 р. не має, а отже, в цій частині позовні вимоги позивача задоволенню не підлягають.
Крім того, судовою колегією береться до уваги той факт, що 08.02.2006 р. від Генерального директора ТОВ “Торгівельна компанія „ПДУ” через канцелярію Господарського суду м. Києва надійшло клопотання про відкладення розгляду справи № 38/60 (яке було задоволено судом першої інстанції), що свідчить про обізнаність відповідача про розгляд справи, а отже, відповідач не був позбавлений права надати відзив, бути присутнім у судовому засіданні та надати пояснення у справі. Таким чином, посилання відповідача на порушення Господарським судом м. Києва процесуального права є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.
Враховуючи зазначене вище, судова колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2006 р. у справі № 38/60 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст.ст. 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгівельна компанія „ПДУ” на рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2006 р. у справі № 38/60 – залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 22.02.2006 р. у справі № 38/60 – залишити без змін.
3. Матеріали справи № 38/60 повернути Господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Зеленін В.О.
Судді Рєпіна Л.О.
Синиця О.Ф.
25.07.06 (відправлено)