Справа № 2-301, 302/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 серпня 2011 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі: головуючого судді Нечепоренка Л.М., при секретарі Киричок В.В., розлянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення боргу за розписками,-

у с т а н о в и в :

Позивачі звернулися із позовом до відповідачів мотивуючи тим, що відповідач ОСОБА_5, який на той час перебував у зареєстрованому шлюбі із відповідачем ОСОБА_4 22.05.2008 року взяв в борг у позивача ОСОБА_1 85 тич. грн., що еквівалентно 17 тис. дол. США, про що дав письмову розписку з умовою повернути борг до 31.12.2010 року в доларах США або гривнях по курсу долара на день віддачі.

Крім того, відповідач ОСОБА_5 14 травня 2008 року та 11 липня 2008 року взяв двічі гроші в борг у позивача ОСОБА_2 в розмірі всього 175 тис. грн., що еквівалентно 35 тис. дол.. США з умовою повернення боргу до 31.12.2010 року. Так як відповідачі на той час перебували у –зареєстрованому шлюбі, тобто у відповідності до ч.4 ст.65 СМ України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.

Просять стягнути з відповідачів суму борзу в рівних частках.

В судовому засіданні позивачі та їх представник підтримали позовні вимоги та просять суд стягнути з відповідачів суму боргу в рівних частках, так як відповідачі по 12.02.2010 року перебували у шлюбі, а кошти їм потрібні були для внесення першого внеску як інвестиція в квартиру і послідуючі платежі. Добровільно повертати кошти відмовляються.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі і пояснив, що кошти він брав у борг для вчинення першого та послідуючих внесків відповідно договору про участь у фонді фінансування будівництва від 14.05.2008 року. Відповідач ОСОБА_4, яка на той час була його дружиною, знала про борг.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позов не визнала і пояснила, що дійсно, за її згодою відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про участь у фонді фінансування будівництва від 14.05.20088 року. За перший і послідуючі внески вони вносили свої кошти, які були в них на депозитних рахунках та вдома, так як вона працювала масажистом, чоловік також отримував кошти крім вказаних в його довідці про зарплату і вони тривалий час готовилися до внесення коштів за квартиру. Також допомагали її батьки. Про те, що відповідач ОСОБА_3 взяв в борг значні кошти у свого батька та двоюрідного брата ОСОБА_2 , який перед цим взяв автомашину у кредит, вона не знала і куди він їх витратив, також не знає, так як у нього на той час вже була друга сім»я і він жив на дві сім»ї. Згоди на взяття в борг коштів ні усної ні письмової вона не давала. Це значні для їх сім»ї кошти і вона не дала б згоди на взяття їх в борг, тим паче на такий короткий термін. Вважає, що борг повинен повертати відповідач ОСОБА_3

Заслухавши сторони, їх представника, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, а саме в частині стягнення коштів з відповідача ОСОБА_3 В задоволенні позову в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_4 необхідно відмовити.

В судовому засіданні встановлено, що відповідачі по 12.02.2010 року перебували в зареєстрованому шлюбі. 14 травня та 11 липня 2008 року відповідач ОСОБА_3 взяв в борг у позивача ОСОБА_2 відповідно 115 тис. грн., що було еквівалентно 23 тис. дол. США та 60 тис. грн., що еквівалентно 12 тис. дол. США для інвестування в будівництво житла, як вказано в росписці. Також 22.05.2008 року він взяв в борг у батька – ОСОБА_1 85 тис. грн., що еквівалентно 17 тис. дол. США для інвестування в будівництво житла згідно записів у розписці.

Письмової згоди від другого подружжя – відповідачки ОСОБА_4 під час отримання коштів та написання розписок ОСОБА_3 не отримував. Відповідачка ОСОБА_4 заперечує, що вона знала про отримані кошти та написання розписок.

Позивачі в позові посилаються на ч.4 ст.65 СМ України, що договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім»ї, створює обов»язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім»ї.

В той же час ч.3 ст.65 СМ України вказано, що для укладення одним із подружжя договорів, що потребують нотаріального посвідчення і (або) державної реєстрації, а також договорів стосовно цінного майна, згода другого з подружжя має бути подана письмово.

Суд вважає, що в даному випадку взяття в борг на короткий термін 35 тис. дол. США та 17 тис дол. США, а всього 52 тис. дол. США можливо прирівняти до цінного майна, так як вказана сума є значною для сім»ї і згода дружини в письмовому вигляді на отримання в борг вказаної суми є обов»язковою.

Крім того, позивачами та відповідачем ОСОБА_3 не доведено, що саме ті кошти, які були взяті в борг відповідачем ОСОБА_3 були використані в інтересах сім»ї, так як відповідачка ОСОБА_4 пояснила, що на той час ОСОБА_3 вже жив на дві сім»ї, які йому необхідно було утримувати і кошти могли бути використані також в інтересах другої сім»ї. ОСОБА_3 не зааперечує, що за рік до розірвання шлюбу він вже не проживав з відповідачкою ОСОБА_4, тобто з початку 2009 року.

Також відповідачка ОСОБА_4 заперечує, що вона знала, що ОСОБА_3 брав в борг вказані в розписках суми, так як нагальної необхідності брати дані кошти не було, тим паче відповідач ОСОБА_3 не заперечує. що в них були кошти на перший внесок.

Керуючись ст.209 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 134810 грн..

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 277550 грн.

Відмовити в задоволенні позову в частині стягнення з ОСОБА_4.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області шляхом подання до Рокитнянського районного суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.

Повне рішення виготовлено 17.08.2011 року.

Суддя