Справа № 2-348/11

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2011 року Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді Литвина О.В..,

при секретарі Штрикіну С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рокитне водоканал»

про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в заяві посилається на те, що з 01 січня 2008 року по 10.03.2011 року перебував у трудових відносинах із відповідачем. На момент звільнення відповідач не виплатив йому нараховану йому заробітну плату з травня 2010 року по березень 2011 року в розмірі 3711, 98 грн. При неодноразовому зверненні керівництво підприємства щоразу обіцяло виплатити заробітну плату найближчим часом проте до цього часу не виконав обіцянки. Такими своїми діями відповідач заподіяв позивачу моральну шкоду, яку він оцінює в розмірі 5  000 грн., яка полягає у моральних стражданнях, які він переживає у зв’язку з тим, що тривалий час не може забезпечити належне матеріальне становище сімї, пройти медичне обстеження та отримати повноцінне лікування, позбавлений можливості витратити зароблені кошти на власні потреби , змушений витрачати свій власний час та кошти на вияснення причин невиплати заробітної плати, звертатися за юридичною допомогою та до суду за захистом свого права. Просить стягнути з відповідача невиплачену заробітну плату в розмірі 3711.98 грн., компенсацію за втрату частини заробітної плати в розмірі 346.20 грн., індексацію в розмірі 49.88 грн. та моральну шкоду в розмірі 5 000 грн..

Позивач, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце розгляду справи, в судове засідання не зявився, натомість позав заяву в якій позов підтримав та просив розглянути справу у його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не з»явився, натомість подав суду заяву, в якій позов визнав частково, в частині стягення заборгованості по заробітній платі, компенсації та індексації заробітної плати. В частині стягнення моральної шкоди просила відмовити, в зв’язку з тим, що заборгованість по заробітній платі утворилася у зв’язку з неповерненням різниці між діючим тарифом та затвердженим тарифом на комунальні послуги.

Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позов підлягає частковому задоволенню.

В судовому засіданні встановлено, що позивач з 01 січня 2008 року по 10.03.2011 року перебував у трудових відносинах з відповідачем. Відповідач заборгував позивачу заробітну плату з травня 2008 року по березень 2011 року в розмірі 3711 грн. 98 коп., та компенсацію в розмірі 346 грн. 20 коп., індексацію в розмірі 49 грн. 88 коп. , що підтверджує і сам відповідач своєю довідкою від 30.05.2011 року № 31.

За ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення.

Ст.237-1 КЗпП України передбачено відшкодування роботодавцем моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв»язків і вимагають додаткових зусиль для організації свого життя.

Суд вважає, що невиплата заробітної плати ставить позивача в скрутне матеріальне становище, він не в змозі забезпечити належне матеріальне забезпечення своєї сім»ї і потребує додаткових зусиль для організації свого життя.

Щодо вимоги про стягненн6я моральної шкоди, то з огляду на отримані у справі докази, з врахуванням тривалості невиплати заробітної плати позивачу та заподіяних таким чином йому моральних страждань, факт яких на переконання суду не викликає сумнівів, та виходячи з принципу виваженості та справедливості, суд вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в сумі 1000 гривень. Саме таку суму суд вважає достатньою та для компенсації заподіяної позивачу відповідачем моральної шкоди.

Позивач підлягає звільненню від сплати судового збору на підставі п.1 ст. 4 Декрету КМ України від 21.01.1993 року “ Про державне мито”, останній в сумі 51-00 грн., а також витрати на ІТЗ судового розгляду справи в сумі 30-00 грн. мають бути стягнуті з відповідача.

У відповідності до вимог ст. 367 ЦПК України, з огляду на обставини спору, суд вважає за необхідне допустити негайне виконання рішення в частині стягеннян заробтіної плати в межах платежу за один місяць.

Керуючись, ст. 124 Конституції України, ст. 116 КЗпП України, ст.34 Закону України «Про оплату праці», п.4 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2001 р. N 159, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 169, 212-215, , 224-226, 367 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Рокитне водоканал» про стягнення заборгованості по виплаті заробітної плати та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Рокитне водоканал», смт.Рокитне, вул.Волі,133, р/р № 2604657114001, МФО 319092, код 33512176, на користь ОСОБА_1 3711 грн. 98 коп. заборгованої заробітної плати, індексацію за несвоєчасну виплату заробітної плати в розмірі 346-20 грн., індексацію в розмірі 49-88 грн. , а також 1000-00 грн. моральної шкоди, а всього 5  108-06 грн..

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення в частині стягнення заборгованої заробітної плати в межах платежу за один місяць допустити до негайного виконання.

Стягнути з Комунального підприємства «Рокитне водоканал» судовий збір на користь держави в розмірі 51-00 грн.

Стягнути з Комунального підприємства «Рокитне водоканал» на користь Рокитнянського районного суду Київськоїх області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120-00 грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Київської області через Рокитнянський районний суд шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги, а особами, які не були присутні при постановленні рішення, шляхом подання апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.В. Литвин