КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 12.07.2006                                                                                           № 36/228

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Малиновський В. В. – по довіреності.

 від відповідача 1 – Скобельський С. В. – по довіреності.           -

від відповідача 2 – Мельніченко І. В. – по довіреності.          

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Вікторія-Трансгаз"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 14.06.2006

 у справі № 36/228 (Трофименко Т.Ю.)

 за позовом                               ТОВ "Єнергоінвест"

 до                                                   Дочірнє підприємство "Вікторія-трансгаз"

                                                  Київська обласна державна адміністрація

             

                       

 про                                                  визнання недійсним договору оренди землі

 

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 14.06.2006 р. було припиненепровадження у справі № 36/228 за позовом ТОВ “Єнергоінвест” до ДП “Вікторія-Трансгаз” та Київської обласної державної адміністрації про визнання недійсним договору оренди землі.  

Не погоджуючись з вказаною вище ухвалою, ДП “Вікторія-Трансгаз” звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог та припинити провадження у справі № 36/228.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.06.2006 р. було порушене апеляційне провадження у справі № 36/228, розгляд справи був призначений на 12.07.2006 р.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї ТОВ  “Єнергоінвест”, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 21.10.2003 р. № 633, розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 19.11.2003 р. № 767 та на підставі договору оренди землі від 24.11.2003 р., зареєстрованого в Бориспільському районному відділі земельних ресурсів за         № 20, ДП “Вікторія-Трансгаз” було надано в оренду земельну ділянку в адміністративних межах Гірської сільської ради Бориспільського району площею 10 га для побудови комплексу для приймання, сортування та зберігання вантажів.

Частина 1 ст. 6 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частиною 3 ст. 124 ЗК України встановлено, що передача в оренду земельних ділянок громадянам і юридичним особам зі зміною їх цільового призначення та із земель запасу під забудову здійснюється за проектами відведення в порядку, встановленому статтями 118, 123 цього Кодексу.

Як вбачається з п. 1.1 розпорядження Київської облдержадміністрації від           21.10.2003 р. № 633, п. 2 розпорядження Бориспільської райдержадміністрації від        19.11.2003 р. № 767 та п. 2.1 договору оренди землі від 24.11.2003 р., ДП “Вікторія-Трансгаз” було надано в оренду земельну ділянку із земель запасу під забудову.

Судом встановлено, що Дочірнім підприємством “Ірпінське земельно-кадастрове бюро” у 2003 р. було розроблено проект відведення земельної ділянки в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” під розміщення комплексу для приймання, сортування та зберігання вантажів на території Гірської сільської ради Бориспільського району Київської області.

Згідно п. “д” ч. 2 ст. 25 Закону України “Про землеустрій”, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок є видом документації із землеустрою. Абз. 4 ст. 1 Закону України “Про землеустрій” визначає документацію із землеустрою як затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів. Пункт “в”  ч. 1 ст. 186 Земельного Кодексу України передбачає, що проекти відведення земельних ділянок із земель державної чи комунальної власності затверджуються органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які надають і вилучають земельні ділянки.

Ні розпорядженням Київської облдержадміністрації від 21.10.2003 р.          № 633, ні розпорядженням Бориспільської райдержадміністрації від 19.11.2003 р. № 767, на підставі яких ДП “Вікторія-Трансгаз” було надано в оренду земельну ділянку, проект відведення земельної ділянки в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” затверджено не було.

Враховуючи вище викладене, колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що при наданні земельної ділянки ДП “Вікторія-Трансгаз” в оренду було порушено встановлений порядок надання земельних ділянок в оренду під забудову.

Як вже зазначалося вище, відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним Кодексом України, Цивільним Кодексом України, Господарським Кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Частина 2 ст. 15 Закону України “Про оренду землі” передбачає, що порушення вимог статей 4-6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Оскільки договір оренди землі від 24.11.2003 р., укладений між Київською облдержадміністрацією та ДП “Вікторія-Трансгаз” порушує вимоги ст. 6 Закону України “Про оренду землі”, то згаданий договір, у відповідності до ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР від 18.07.1963 р. є недійсним як угода, що не відповідає вимогам закону.

Також, судом встановлено порушення порядку зміни цільового призначення земельної ділянки при наданні її в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз”. Так, зокрема, як вбачається з матеріалів справи, зі складу угідь земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз”, зазначеному в абз. 3 п. 1.1 договору оренди землі від 24.11.2003 р., розрахунку втрат сільськогосподарського виробництва, спричинених вилученням сільськогосподарських угідь для ДП “Вікторія-Трансгаз”, розрахунку втрат лісогосподарського виробництва, спричинених вилученням лісогосподарських угідь для ДП “Вікторія-Трансгаз” під розміщення комплексу для приймання, сортування та зберігання вантажів, одна частина земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз”, належить до категорії земель сільськогосподарського призначення, а інша частина – до  категорії земель лісового фонду.

Метою використання земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз”  (згідно п. 2.1 договору оренди землі від 24.11.2003 р.) є побудова комплексу для приймання, сортування та зберігання вантажів.

Згідно ч. 1 ст. 66 Земельного Кодексу України, до земель промисловості належать землі, надані для розміщення та експлуатації основних,    підсобних    і    допоміжних    будівель    та    споруд    промислових, гірничодобувних, транспортних та інших підприємств, їх під’їзних шляхів, інженерних мереж, адміністративно-побутових будівель, інших споруд.

Враховуючи вимоги ч. 1 ст. 66 Земельного Кодексу України, цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” для розміщення комплексу для приймання, сортування та зберігання вантажів, підлягало зміні шляхом віднесення зазначеної земельної ділянки до категорії земель промисловості.

Частина 2 ст. 20 Земельного Кодексу України передбачає, що зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об’єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.

Однак, ні розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від         21.10.2003 р. № 633, ні розпорядженням Бориспільської районної державної адміністрації Київської області від 19.11.2003 р. № 767 цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” змінено не було. Натомість цільове призначення зазначеної земельної ділянки було змінено договором оренди землі від 24.11.2003 р. Зміна цільового призначення земельної ділянки на підставі цивільно-правової угоди, а не на підставі адміністративного акта є порушенням вимог ст. 20 Земельного Кодексу України.

Згідно ж  п. “б” ст. 21 Земельного Кодексу України, порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою для визнання недійсними угод щодо земельних ділянок.

Оскільки договором оренди землі від 24.11.2003 р. було порушено порядок зміни цільового призначення земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз”, то колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що договір оренди землі від 24.11.2003 р., згідно з ч. 1 ст. 48 ЦК УРСР від 18.07.1963 р. є недійсним як угода, що не відповідає вимогам закону.

Визначаючи законодавство, яке підлягає застосуванню при дослідженні питання дійсності договору оренди землі від 24.11.2003 р., укладеного між Київською облдержадміністрацією та ДП “Вікторія-Трансгаз” суд керується наступним.

Абз. 1 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачає, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Згідно абз. 2 п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Договір оренди землі від 24.11.2003 р. було укладено між Київською облдержадміністрацією та ДП “Вікторія-Трансгаз” до набрання чинності ЦК України, і як недійсний договір з моменту укладення він не породжував жодних прав та обов’язків для його сторін, що могли б продовжувати існувати після набрання чинності ЦК України.

Тому колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди землі від 24.11.2003 р. не може бути визнано недійсним на підставах, передбачених ЦК України від 16.01.2003 р.

Пунктом 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що до договорів, які були укладені до 01.01.2004 р. і продовжують діяти після набрання чинності ЦК України, застосовуються правила цього Кодексу щодо підстав, порядку і наслідків зміни або розірвання договорів окремих видів незалежно від дати їх укладення. Пункт 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не передбачає, що правила цього Кодексу щодо підстав визнання договорів недійсними застосовуються до договорів, що були укладені до 01.01.2004 р. Враховуючи зміст п. 9 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд вважає, що договір оренди землі від 24.11.2003 р. не може бути визнано недійсним на підставах, передбачених ЦК України від 16.01.2003 р.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що договір оренди землі від 24.11.2003 р., укладений між Київською облдержадміністрацією та ДП “Вікторія-Трансгаз” підлягає визнанню недійсним на підставах, передбачених ЦК УРСР від 18.07.1963 р.

На думку колегії, суд першої інстанції цілком обґрунтовано  припинив провадження у справі № 36/228 на підставі п. 1№ ст. 80 Господарського процесуального кодексу України у зв’язку з відсутністю між сторонам предмету спору, оскільки рішенням Господарського суду м. Києва від 31.08.2005 р. у справі № 3/512 договір оренди землі від 24.11.2003 року, укладений між Київською обласною державною адміністрацією та Дочірнім підприємством “Вікторія-Трансгаз” (запис про реєстрацію договору у книзі записів державної реєстрації договорі оренди землі № 20 від 24.11.2003 р.) вже був визнаний недійсним, а ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 21.09.2005 р. згадане рішення Господарського суду м. Києва у справі № 3/512 від 31.08.2005 р. було залишене без змін.

У своїй апеляційній скарзі скаржник стверджує, що господарським судом (аркуш 3, абзац 2 та аркуш 4, абзаци 3, 4 Ухвали) хибно встановлено, що проект відведення земельної ділянки в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” не затверджено та що при виділенні земельної ділянки в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” зміна цільового призначення цієї земельної ділянки була здійснена з порушенням вимог чинного законодавства.

З приводу наведених тверджень колегія зазначає наступне.

Згідно ст. 30 Закону України “Про землеустрій” погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним Кодексом України, цим Законом та іншими законами України. Таким чином, погодження і затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є різними діями, а тому погодження проекту землеустрою земельної ділянки не замінює його затвердження.   

Відповідно до ст. 20 Земельного Кодексу України Київська облдержадмістрація, як орган виконавчої влади, повинна була прийняти рішення про зміну цільового призначення земельної ділянки наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз”. Але, розпорядженням Київської обласної державної адміністрації від 21.10.2003 року № 633 цільове призначення земельної ділянки, наданої в оренду ДП “Вікторія-Трансгаз” не було змінено. Натомість цільове призначення зазначеної земельної ділянки було змінено договором оренди землі від 24.11.2003 року, що є порушенням ст. 20 Земельного Кодексу України.

Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що ухвала Господарського суду м. Києва від 14.06.2006 р. у справі № 36/228 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для її зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101, 103, 105-106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства “Вікторія-Трансгаз” на ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.06.2006 р. у справі № 36/228 – залишити без задоволення.

2.          Ухвалу Господарського суду м. Києва від 14.06.2006 р. у справі          № 36/228 – залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 36/228 повернути Господарському суду         м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

13.07.06 (відправлено)