КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

 

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 14.06.2006                                                                                           № 3/90

 Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

 головуючого:                              Зеленіна  В.О.

 суддів:                                          Рєпіної  Л.О.

                                        Синиці  О.Ф.

 при секретарі:                              Голюк Н.І.

 За участю представників:

 від позивача - Фоя О. В. – по довіреності.

 від відповідача - Іващенко А. К. – по довіреності, Таран І. Ф. – по довіреності.

 розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Альга Україна ГМБХ"

 на рішення Господарського суду м.Києва від 23.02.2006

 у справі № 3/90 (Хілінська В.В.)

 за позовом                               Відкрите акціонерне товариство "АТП Атлант"

 до                                                   Товариство з обмеженою відповідальністю "Альга Україна ГМБХ"

             

                       

 про                                                  розірвання договору оренди та звільнення приміщень.

 

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду м. Києва від 23.02.2006 р. у справі № 3/90 позов ВАТ “АТП “Атлант” до ТОВ “Альга Україна Гмбх” про розірвання договору оренди та звільнення приміщень був задоволений.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, просить його скасувати, оскільки вважає, що воно було прийняте по неповно з’ясованим обставинам з порушенням норм процесуального права.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від              31.05.2006 року було порушене апеляційне провадження у справі № 3/90, розгляд справи був призначений на 14.06.2006 року.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на неї, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, Київським апеляційним господарським судом встановлено наступне.

25.07.2002 року між ВАТ “АТП “Атлант” (орендодавець) та ТОВ “Альга Україна ГмбХ” (орендар) був укладений договір оренди № 03 (далі по тексту – договір).

Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передав, а орендар прийняв в оренду адміністративні приміщення площею 130 кв. м., ремонтні місця площею 180 кв. м. та обладнанні місця для стоянки автотранспорту площею 5 000 кв. м., що знаходяться за адресою: м. Київ, вул. Червонопрапорна, 167-А.              

Згідно п. 6.1. строк дії договору – 5 років з моменту підписання договору.

Згідно   пункту   4   Прикінцевих  та  перехідних   положень  Цивільного кодексу України щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов’язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.

Оскільки правовідносини між сторонами не припинились, а продовжують існувати, то до спірних правовідносин слід застосовувати Цивільний кодекс України.

Як вбачається з матеріалів справи, у зв’язку з проведенням комплексної реконструкції підприємства ВАТ “АТП “Атлант”, ТОВ “Альга Україна ГмбХ” з 01,04.2004 року звільнило орендовані ремонтні місця та місця для автотранспорту, залишаючи в оренді адміністративні приміщення площею 130 кв. м.

Згідно п. 1.2. договору орендоване майно буде використовуватись орендарем для здійснення статутної діяльності.

Відповідно до п. б) розділу 4 договору орендар зобов’язався використовувати орендоване майно у відповідності до договору та призначенням майна.

Пунктом    5.2.    договору    передбачено,    що    орендар    зобов’язаний утримувати і експлуатувати орендоване майно у відповідності з правилами його експлуатації, забезпечити належний санітарний стан на орендованих об’єктах і дотримання правил техніки безпеки і пожежної безпеки, а також дотримуватись встановлених орендодавцем правил внутрішнього розпорядку.

Згідно пункту 3.1. договору орендодавець має право здійснювати контроль за належним використанням орендованого майна у відповідності до умов договору не втручаючись в господарську діяльність орендаря.

Пунктом 1.4. договору передбачено, що ризик випадкової загибелі або пошкодження майна несе орендодавець.

Відповідно до ч. 2 ст. 18 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендар зобов’язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню.

Статтею 773 Цивільного кодексу України визначено, що наймач зобов’язаний користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору.

18.08.2005 року, 14.10.2005 року та 11.01.2006 року комісією у складі директора ВАТ “АТП “Атлант” Горбенка Є. Б., головного інженера Коцюка Л. М., інженера-будівельника Христюка М. М., створена з метою контролю належного використання приміщень, орендованих ТОВ “Альга Україна ГмбХ”, відповідно до договору оренди № 03 від 25.07.2002 року та для контролю дотримання належного санітарного стану, правил техніки безпеки та протипожежного стану в приміщеннях адміністративно-побутового комплексу, що в м. Києві, по вул. Червонопрапорній, 167-А, за участю державного інспектора пожежної охорони капітана внутрішньої служби Бугайова Ю. І., були складені акти згідно яких в приміщення, орендовані ТОВ “Альга Україна ГмбХ” на четвертому поверсі адміністративно-побутового комплексу доступу не було: вказані приміщення були закриті, на телефонні дзвінки по номеру 259-53-37, що знаходиться в орендованих приміщеннях, та на прохання відчинити двері ніхто не відповідав. У зв’язку з цим перевірити санітарний стан, дотримання правил техніки безпеки та протипожежного стану у вказаних приміщеннях не виявилось можливим.

Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що відповідач орендовані, згідно договору оренди № 03 від 25.07.2002 року, приміщення не використовує за призначенням та створює загрозу пошкодження орендованого майна.

Пунктом 2.1. договору орендна плата за використання орендованого майна встановлена в розмірі 3 750 грн., ПДВ – 750 грн., разом 4 500 грн. Вказаний розмір орендної плати є фіксованим і не може змінюватися протягом усього терміну дії договору.

Оскільки 01.04.2004 року відповідач звільнив орендовані ремонтні місця та місця для автотранспорту, залишаючи в оренді адміністративні приміщення площею 130 кв. м, орендна плата за використання орендованих приміщень площею 130 кв. м. було встановлено в розмірі 2 439 грн.

Відповідно до п. 2.2. договору, орендна плата включає в себе оплату всіх комунальних послуг (холодна і гаряча вода, опалення, каналізація, електроенергія, вивіз сміття), податків та інших обов’язкових платежів, за винятком телефонних переговорів, які орендар сплачує додатково і самостійно.

Згідно ч. 5 ст. 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Матеріали справи свідчать про порушення відповідачем зобов’язання щодо внесення орендної плати у період з липня 2005 року по січень 2006 року, в результаті чого виникла заборгованість у розмірі 17 073 грн.

Таким чином, матеріали справи свідчать про порушення відповідачем умов договору, що є підставою для дострокового розірвання договору в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно п. 1 ст. 783 Цивільного кодексу України, наймодавець має право вимагати розірвання договору найму, якщо наймач користується річчю всупереч договору або призначення речі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї з сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму в порядку, встановленому ст. 188 Господарського кодексу України.

Положеннями частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

На виконання вимог ст. 188 Господарського кодексу України позивачем на адресу відповідача (м. Київ, вул. Подвисоцького, 6-б, кв. 106 та м. Київ, вул. Пухівська, 1-а) була надіслана пропозиція № 5 від 19.01.2006 про розірвання договору оренди.

Таким чином, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вимоги позивача щодо дострокового розірвання договору оренди № 03 від 25.07.2002 року є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню.

Згідно ст. 2 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” орендою є засноване на договорі, строкове, платне користування майном. Оскільки з розірванням договору відповідач втрачає статус орендаря, а також через те, що інших доказів щодо підтвердження права користування спірними приміщеннями не має, то вимога позивача про зобов’язання повернути займане приміщення також підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач доказів на спростування обставин, викладених позивачем, не надав.

У своїй апеляційній скарзі скаржник стверджує, що позивачем при поданні позову були порушені вимоги ст. 56 ГПК України. На думку колегії це твердження скаржника є безпідставним з огляду на наступне.

Згідно ст. 56 ГПК України, позивач зобов’язаний при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів. Укладаючи договір оренди № 03 від 25.07.2002 року сторони погодили свої адреси. До позовної заяви позивачем були додані відповідні поштові квитанції, які свідчать що на адресу відповідача (яка зазначена, зокрема,  в договорі № 03 від 25.07.2002 року) були направлені копії відповідних позовних документів.

Твердження скаржника про те, що суд першої інстанції порушив вимоги ст. 77 ГПК України є надуманим з огляду на наступне. Місцевим господарським судом цілком правомірно було застосовано ст. 77 ГПК України, оскільки у судове засідання представник відповідача не з’явився, про причини своєї неявки суд не повідомив у зв’язку з чим ухвалою Господарського суду м. Києва від 16.02.2006 року розгляд справи був відкладений до 23.02.2006 року.

Також скаржник у своїй апеляційній скарзі стверджує про те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини справи, а саме те, що відповідач сплачував орендні платежі позивачу за надані ним в оренду службові приміщення до 01.06.2005 року, а лише потім відмовився від їх оплати. Таке твердження скаржника є безпідставним, оскільки матеріалами справи підтверджується обґрунтованість позовних вимог ВАТ “АТП “Атлант”, порушення договору оренди відповідачем доведене.     

          Враховуючи  викладене вище,  судова  колегія  вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2006 р. у справі № 3/90 відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а тому підстави для його зміни чи скасування відсутні.

Керуючись ст. ст. 101,103,105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю “Альга Україна Гмбх” на рішення Господарського суду м. Києва від            23.02.2006 р. у справі № 3/90 – залишити без задоволення.

2.          Рішення Господарського суду м. Києва від 23.02.2006 р. у справі  № 3/90 – залишити без змін.

3.          Матеріали справи № 3/90 повернути Господарському суду м. Києва.

 Головуючий суддя                                                                      Зеленін  В.О.

 Судді                                                                                          Рєпіна  Л.О.

                                                                                          Синиця  О.Ф.

15.06.06 (відправлено)