ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

_________________________________________________

__________________________________________________________________________________

10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65  тел.(8-0412) 48-16-02

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "26" травня 2009 р.                                                           Справа № 7/436

Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого   судді                                                  

суддів:                                                                        

при секретарі                                                             ,

за участю представників сторін:

від позивачки: не з'явився,

від відповідача: ОСОБА_1 - представника за довіреністю від 12.01.2009р.,

розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод",м. Староконстянтинів  

на рішення господарського суду Хмельницької  області

від "23" березня 2009 р. у справі № 7/436 (суддя Крамар С.І.)

за позовом суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Староконстянтинів

до закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод",                   м. Староконстянтинів  

про стягнення 2162,72 грн.  

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 23.03.2009р. у справі №7/436 позов суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2, м. Староконстянтинів до  закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод", м. Староконстянтинів про стягнення  2162,72 грн. задоволено частково.

Стягнуто з відповідача на користь позивача 1123,48грн. пені,  896,96грн. інфляційних втрат, 141,92грн. 3% річних., 101,98грн. витрати по оплаті державного мита та 117,98грн. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Вважаючи, що при прийнятті рішення судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати зазначений судовий акт  та припинити провадження у справі (а.с. 39 - 40 а).

Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:

- судом не прийнято до уваги, що позивачем не дотримано порядку досудового врегулювання спору;

- судом не враховано, що господарським судом Хмельницької області 11.11.2008р. прийнято рішення по справі  №9/5082 (набрало законної сили) зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

У запереченні на апеляційну скаргу від 26.05.2009р. вх.№202, позивач заперечив проти доводів апеляційної скарги, зазначивши, що господарським судом Хмельницької області було повно та всебічно досліджено матеріали справи, об'єктивно  та справедливо оцінено наявні докази та прийняте правильне рішення. Посилання скаржника на рішення господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. по справі  №9/5082  й на те, що спір у справі №7/436 виник з тих же підстав, що і спір по справі  №9/5082, є недоречним, оскільки при зверненні позивача до суду вдруге, в результаті чого порушено провадження по справі №7/436, було здійснено посилання на інші положення  нормативно-правових документів. Тобто підстави для задоволення позовних вимог щодо стягнення пені, відрізняються від тих підстав, які наведені у позовній заяві про стягнення основної заборгованості (а.с. 47).

Крім того, у запереченні на апеляційну скаргу, суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа ОСОБА_2 просить розглядати справу за її відсутності.

Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справи в апеляційній інстанції та той факт, що неявка в засідання суду представника позивача, належним чином та відповідно до законодавства повідомленого про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, перевіривши матеріали справи, повноту з'ясування та  доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, дослідивши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, на виконання умов договору купівлі - продажу №1 від 03.01.2008р. (далі - договір) позивач (продавець) поставив відповідачу (покупцю) товар згідно накладних №14 від 31.01.2008р., №18 від 29.02.2008р., №29 від 31.03.2008р., №38 від 30.04.2008р., №52 від 31.05.2008р., №61 від 30.06.2008р., №71 від 31.07.2008р., №83 від 29.08.2008р. (а.с. 15 - 24).

Пунктом 4.3 договору сторони передбачили, що оплата у розмірі 100% від ціни договору має бути перерахована продавцю протягом 2 днів з моменту отримання товару.

Відповідач розрахунки за товар у повному обсязі та у строк, передбачений п.4.3 договору, не провів, у зв'язку з чим СПД-ФО ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою про стягнення із           ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" 16385,49грн. заборгованості, штрафу та пені.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. по справі №9/5082 задоволено частково позов  СПД-ФО ОСОБА_2 до                                 ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод"  про стягнення 16385,49грн. заборгованості. Стягнуто  із ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" на користь СПД-ФО         ОСОБА_2 14629,90грн. заборгованості, 146,30грн. відшкодування сплаченого державного мита та 105,02грн. відшкодування витрат на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу  (а.с. 25 - 26).

На виконання рішення господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. по справі №9/5082 видано наказ від 24.11.2008р. №9/5082 (а.с. 6).

Постановою ВДВС Старокостянтинівського РУЮ від 09.12.2008р. відкрито виконавче провадження на виконання наказу господарського суду Хмельницької області №9/5082 від 24.11.2008р.  про стягнення із ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" на  користь СПД-ФО ОСОБА_2 14629,90грн. заборгованості, 146,30грн. відшкодування державного мита та 105,02грн. відшкодування витрат на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу (а.с. 5).

Згідно виписок банку по особовому рахунку ОСОБА_2 від 18.12.2008р. та 31.12.2008р., відповідач перерахував на рахунок позивача, відповідно, 1000,00грн. та 13881,22грн. (а.с. 27 - 28).

СПД - ФО ОСОБА_2 02.03.2009р. звернулася до господарського суду Хмельницької області з позовною заявою від 25.02.2009р. про стягнення із                  ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод"  пені у розмірі 1123,48грн. за період з 03.09.2008р. по 29.12.2008р., 3% річних за період з 03.09.2008р. по 30.12.2008р. та 896,96грн. за цей же період (а.с. 3 - 4).

З огляду на викладене, судова колегія вважає за необхідне відмітити наступне:

У відповідності до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання  та  інші  учасники  господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До  виконання    господарських   договорів   застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 11.11.2008р. у справі №9/5082 встановлено, що у визначений договором купівлі - продажу №1 від 03.01.2008р. строк, відповідач не оплатив одержану від позивача продукцію у повному розмірі, не погашено 14629,90грн. Згідно ч.2 ст.35 ГПК України,  даний факт не доводиться знову.

Статтями 610 та 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов’язання, що включає у себе його виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно ст.1,3 спеціального Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. №543/96-ВР, який регулює договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо  відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових  коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку  платнику пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін; розмір пені обчислюється від суми  простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом  6.5 договору сторони встановили, що за необгрунтовану відмову від розрахунку за товар покупець виплачує пеню у розмірі 1% від суми відмови (але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на момент прострочення), за кожен день прострочення.

Колегія суддів вважає, що позивач правильно, із дотриманням норм Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та згідно п.6.5 договору, здійснив нарахування, а суд першої інстанції стягнув з відповідача 1123,48грн. пені за період з 03.09.2008р. по 29.12.2008р. (а.с. 4 - розрахунок, перевірений судом).

Нормою ст.625 ЦК України встановлено, що  боржник   не   звільняється   від   відповідальності    за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зазначених обставин справи та норм чинного законодавства, колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з висновком господарського суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача (боржника) 896,96грн. інфляційних втрат та  141,92грн. 3% річних за період з 03.09.2008р. по 30.12.2008р.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

За вказаних обставин, апеляційний господарський суд не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод".

Доводи скаржника про порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення по справі №7/436 норм процесуального права, зокрема, не врахування останнім рішення господарського суду Хмельницької області  від 11.11.2008р. по справі №9/5082 (що набрало законної сили) з господарського спору між тими ж сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, колегія суддів вважає безпідставними у контексті приписів п.2 ч.1 ст.81 ГПК України. Так, зі змісту рішення господарського суду Хмельницької області  від 11.11.2008р. по справі №9/5082 вбачається, що підставою для стягнення із ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" пені та штрафу СПД-ФО ОСОБА_2 визначила ст.ст.230,231 ГК України. Згідно ж позовної заяви від 25.02.2009р. (за якою господарським судом Хмельницької області 05.03.2009р. порушено провадження у справі №7/436), СПД-ФО ОСОБА_2 просить стягнути із ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" пеню у відповідності до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (а.с. 3 - 4, 25 - 26).  

Таким чином, СПД-ФО ОСОБА_2 у позовних заявах, за якими порушено провадження у справах №9/5082 та  №7/436, визначила різні підстави для стягнення із ЗАТ "Старокостянтинівський хлібозавод" пені. Отже, для застосування судом першої інстанції  п.2 ч.1 ст.81 ГПК України були відсутні підстави.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що рішення господарського суду Хмельницької  області від 23.03.2009 року прийняте з повним з'ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.  

Керуючись ст.ст.  101,103,105  Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд                                               

                                      ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Хмельницької  області від 23 березня 2009 року у справі № 7/436 залишити без змін, апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства "Старокостянтинівський хлібозавод", м.Старокостянтинів - без задоволення.

2. Справу № 7/436 повернути до господарського суду Хмельницької  області.

Головуючий суддя                                                                  

судді:

Віддрук. 4 прим.:

1 - до справи,

2,3 - сторнам,

4 - в наряд.