Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

УХВАЛА

          

 13.10.06 р.                                                                                № 16/17

Колегія суддів Київського міжобластного апеляційного господарського суду у складі:

          Головуючого                                        Поліщука В.Ю.

Суддів:                                        

                                                  Зеленіна  Н.І.

                                                  Швеця В.О

розглянувши матеріали апеляційної скарги Відкритого акціонерного товариства «Лубнифарм»,

на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року,

по справі №16/17 (суддя Безрук Т.М.),

за позовом Відкритого акціонерного товариства «Медпромпроект»(м.Київ),

до ВАТ «Лубнифарм»(м.Лубни, Полтавська область),

про стягнення заборгованості у розмірі 23894 грн. 37 коп. (з яких 22327 грн. 20 коп. –основний борг, 1567 грн. 17 коп. –пеня),

та за зустрічним позовом ВАТ «Лубнифарм»(м.Лубни, Полтавська область),

до ВАТ «Медпромпроект»(м.Київ),

про розірвання Договору №5 від 26.12.2000 року,

представники сторін не викликались,

ВСТАНОВИВ:

ВАТ «Медпромпроект»звернулось до Господарського суду Полтавської області з позовної заявою до ВАТ «Лубнифарм»про стягнення заборгованості у розмірі 23894 грн. 37 коп. (з яких 22327 грн. 20 коп. –основний борг, 1567 грн. 17 коп. –пеня). Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №5 від 26.12.200 року.

Під час розгляду справи місцевим господарським судом, ВАТ «Лубнифарм»було подано до місцевого господарського суду зустрічний позов до ВАТ «Медпромпроект»про розірвання Договору №5 від 26.12.2000 року.

Заявою про зміну предмету позову від 27.05.2005 року, ВАТ «Лубнифарм»змінило предмет позовних вимог та просило місцевий господарський суд стягнути з ВАТ «Медпромпроект»19375 грн. 68 коп. (з яких 5652 грн. 68 коп. –пеня, 3330 грн. 00 коп. –штраф, 10420 грн. 00 коп. –збитки).  

Рішенням Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року у справі №16/17 у задоволенні позовних вимог ВАТ «Медпроект»та зустрічного позову ВАТ «Лубнифарм»було відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, ВАТ «Лубнифарм»звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить апеляційний господарський суд рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року у справі №16/17 скасувати частково, а саме: в частині відмови ВАТ «Лубнифарм»у задоволенні зустрічного позову та прийняти в цій частині нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ВАТ «Лубнифарм»частково, стягнути з ВАТ «Медпромпроект»5652 грн. 68 коп. –пені та 3330 грн. 00 коп. –штрафу.

Водночас, до апеляційної скарги ВАТ «Лубнифарм»додано клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, в якому скаржник просить апеляційний господарський суд, відновити строк для подачі апеляційної скарги на спірне судове рішення, оскільки скаржником фактично отримано копію спірного судового 29.05.2006 року.

Колегія суддів апеляційного господарського суду розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про відновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року у справі №16/17, прийшла до висновку про те, що пропущений строк на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області відновленню не підлягає, відповідно, апеляційну скаргу скаржника не може бути прийнято до розгляду, а має бути повернуто скаржнику із наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 91 ГПК України, сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили.

Частиною 1 ст.93 ГПК України передбачено, що апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом десяти днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення - з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Як вбачається з спірного судового рішення та протоколу судового засідання від 23.05.2006 року місцевим господарським судом прийнято рішення по справі №16/17 без участі уповноважених представників сторін.

Матеріалами справи підтверджується, що спірне рішення місцевим господарським судом надіслано сторонам 25.05.2006 року, про що свідчить відмітка канцелярії місцевого господарського суду на зворотній стороні останнього аркушу рішення, тобто у строки, встановлені ст.87 ГПК України. При цьому, апеляційну скаргу скаржником подано до місцевого господарського суду 07.06.2006 року (відповідно до штампу вхідної кореспонденції місцевого господарського суду), тобто, після закінчення десятиденного терміну для подачі апеляційної скарги, який сплинув 03.06.2006 року.

Відповідно до ст.53 ГПК України, за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи суд може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не може розцінити як належну підставу для відновлення пропущеного процесуального строку скаржнику –отримання копії спірного судового рішення 29.05.2006 року, оскільки, скаржник не був позбавлений можливості подати апеляційну скаргу на спірне судове рішення у строки встановлені законодавством для подачі апеляційної скарги.

Відповідно до роз’яснень Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу XII Господарського процесуального кодексу України»від 28.03.2002 року №04-5/366 та відповідно до статті 53 ГПК України відновлення пропущеного строку здійснюється господарським судом за наявності поважної причини його пропуску.

За приписами ст.129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом.

Зазначена конституційна норма конкретизована законодавцем у статті 12 Закону України «Про судоустрій України», згідно з якою учасники судового процесу та інші особи у випадках і порядку, передбачених процесуальним законом, мають право на апеляційне та касаційне оскарження судового рішення.

Таким чином, реалізація конституційного права на апеляційне оскарження судового рішення названим законом ставиться в залежність від положень процесуального закону (ГПК України), яким встановлено відповідні строки та порядок подання апеляційної або касаційної скарги. При цьому, відповідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. Системний аналіз ст.53, 93, 97 ГПК України, дає можливість зробити висновок про наявність права сторони, що подає апеляційну скаргу, подавати її з пропуском десятиденного строку, але при цьому обов’язковою умовою прийняття такої скарги до розгляду апеляційною інстанцією є зазначення поважності причини пропуску строку на апеляційне оскарження. Відсутність обґрунтування поважності причини пропуску відповідного процесуального строку, ненадання доказів на підтвердження вказаних обставин, тягне за собою не прийняття апеляційної скарги до розгляду і її повернення на підставі п.4) ст.97 ГПК України. Враховуючи, те що відповідно до п.2) ч.3 ст.129 Конституції України та ст.42 ГПК України, однією з засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, повернення апеляційної скарги, зокрема, на підставі п.4) ст.97 ГПК України є не правом, а обов’язком суду.

На підставі вищезазначеного, клопотання скаржника про відновлення пропущеного строку апеляційного оскарження колегією суддів не задовольняється, оскільки, відсутнє обґрунтування поважності причин пропуску встановленого ГПК України строку на оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року та не подано будь-яких доказів у підтвердження поважності причин такого пропуску.

Враховуючи вищевказане, на підставі п.4) ч.1 ст. 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до провадження та повертається апеляційним господарським судом.

Керуючись п.1) ч.1 ст.97 ГПК України, апеляційний господарський суд

УХВАЛИВ :

1. Відмовити ВАТ «Лубнифарм»у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року по справі №16/17.

2. Апеляційну скаргу ВАТ «Лубнифарм»на рішення Господарського суду Полтавської області від 23.05.2006 року по справі №16/17 з доданими до неї матеріалами повернути скаржнику.

3. Матеріали справи №16/17 повернути до Господарського суду Полтавської області.

4.  Копію ухвали суду направити учасникам судового провадження.

          Головуючий суддя                                                            Поліщук В.Ю.

          Судді

                                                                                          Зеленіна  Н.І.

                                                                                          Швець В.О