Справа №22-526-2008 р. Рішення ухвалено під головуванням
Категорія: 45 Батрин О.В.
Доповідач Гуцол П.П.
УХВАЛА
Апеляційного суду Вінницької області
від 28 березня 2008 року
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Гуцола П.П.
Суддів: Матківської М.В., Медяного В.М.
При секретарі Сніжко О.А.
Розглянувши у відкритому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1на рішення Замостянського районного суду від 1 листопада 2007 року по цивільній справі за позовом Вінницької міської Ради до ОСОБА_1про знесення самочинного металевого гаража, -
встановила:
Рішенням Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 листопада 2007 року позов Вінницької міської Ради до ОСОБА_1 про знесення самочинного металевого гаража і звільнення земельної ділянки задоволено.
Вирішено знести самочинно встановлений ОСОБА_1 металевий будинок біля буд. АДРЕСА_2 та привести земельну ділянку в первинний стан за рахунок ОСОБА_1
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення, яким відмовити Вінницькій міській Раді в задоволенні позовних вимог.
Посилаючись на те, що ніяких повідомлень від міського комунального підприємства «АБС» він не одержував про знесення гаража і звільнення земельної ділянки. Земля, на якій розташований його гараж, знаходиться на прибудинковій території буд. АДРЕСА_1 жильці вказаного будинку не заперечують проти розташування на земельній ділянці прибудинкової території гаража. Про те, що він встановив на прибудинковій території металевий гараж в 1991 році Вінницька міська рада знала, до якої він звертався щоби його узаконити. Крім того, вказану земельну ділянку під гаражем він займає понад 15 років, тому за набувальною давністю набув право на вказану земельну ділянку.
Перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю.
У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земель приватної та державної власності.
Встановлено, що гараж відповідача, який знаходиться на земельній ділянці біля будинку АДРЕСА_1 та яким користується відповідач, встановлений без відведення земельної ділянки та дозволу на встановлення даного гаражу. Згідно ст. 119 ЗК України громадяни, які добросовісно, відкрито і безперервно користуються земельною ділянкою протягом 15 років, але не мають документів, які б свідчили про наявність у них прав на цю земельну ділянку, можуть звернутися до органу державної влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про передачу її у власність або надання у користування.
Доводи апелянта, що він набув право на земельну ділянку, де розташований його гараж, за набувальною давністю є необгрунтований, т. я. 15-річний термін користування вказаною земельною ділянкою під збудованим гаражем починається з 25.10.2001 року прийняттям Земельного кодексу України.
Згідно ст. 212 ЗК України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власником землі або землекористувачем без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельну ділянку.
Суд першої інстанції прийшла до обгрунтованого висновку, за наведених підстав, про задоволення позову Вінницької міської ради про знесення гаражу і приведення земельної ділянки в придатний для її використання стан.
Керуючись ст. ст. 209, 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1відхилити.
Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14 листопада 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двох місяців до Верховного Суду України.