ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_________________________________________________
__________________________________________________________________________________
10002, м.Житомир, майдан Путятинський, 3/65 тел.(8-0412) 48-16-02
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"07" травня 2009 р. Справа № 2/238-НМ
Житомирський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гулової А.Г.
суддів: Пасічник С.С.
Щепанської Г.А.
при секретарі Жарській І.В. ,
за участю представників сторін:
від позивача: Невисевича М.В. - представника за довіреністю № 19 від 24.02.2009р.,
від відповідача: підприємця ОСОБА_3 та його представника за довіреністю від 20.01.2009р. ОСОБА_4,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м. Коростишів Житомирської області та Підприємства
Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок",
м. Коростишів Житомирської області
на рішення господарського суду Житомирської області
від "18" лютого 2009 р. у справі № 2/238-НМ (суддя Тимошенко О.М.)
за позовом Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств
"Кооперативний ринок", м. Коростишів Житомирської області
до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3,
м. Коростишів Житомирської області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на
стороні відповідача - Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок",
м. Коростишів Житомирської області
про зобов'язання звільнити торгове місце та стягнення 8436,00 грн. (згідно заяви про
уточнення позовних вимог від 11.02.2009р. №38),
з перервою в судовому засіданні з 28.04.2009р. по 07.05.2009р. відповідно до ст.77 ГПК
України
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Житомирської області від 18.02.2009р. у справі № 2/238-НМ позов Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" до Суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_3 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок" про зобов'язання звільнити торгове місце та стягнення 8436,00грн. (згідно заяви про уточнення позовних вимог від 11.02.2009р. №38) задоволено частково та зобов'язано Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 звільнити торгове місце №30, яке розташоване на території Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", а також стягнуто з відповідача на користь позивача 1581,29грн. неустойки за неповернення торгового місця, 104,12грн. витрат з оплати державного мита та 70,06грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Суб’єкт підприємницької діяльності – фізична особа ОСОБА_3 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить зазначене рішення скасувати і прийняти новий судовий акт, яким в позові відмовити (а.с.94-98).
Мотивуючи апеляційну скаргу, відповідач зазначає, зокрема, наступне:
- 10.11.2005р. Коростишівська міська рада на 26-й сесії четвертого скликання прийняла рішення про створення Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок", яка має державний акт на право власності земельної ділянки ринку і до цього підприємства увійшло торгове місце №30, за користування яким сплачувався торговий збір в касу підприємства "Міський ринок" з грудня 2005 року на підставі укладеного з ним договору оренди;
- в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження правомірності передачі позивачем в оренду торгових місць;
- позивач звернувся з позовом до суду після спливу строку позовної давності, оскільки його право порушено з прийняттям Коростишівською міською радою 10.11.2005р. рішення про створення підприємства "Коростишівський міський ринок", що є підставою для відмови у позові згідно ч.4 ст.267 ЦК України;
- у зв'язку з тим, що договір №67 діяв з 01.01.2005р. по 01.12.2005р., підстави для стягнення неустойки в сумі 7980,00грн. відсутні;
- суд першої інстанції безпідставно вказує, що згідно договору, ч.1 ст.785 Цивільного кодексу України я зобов'язаний повернути торгове місце, оскільки позивач не мав права виступати орендодавцем торгових місць;
- суд не взяв до уваги, що даний позов пред’явлений до неналежного відповідача, тобто дані позовні вимоги необхідно було пред’являти до КП "Коростишівський міський ринок".
В додатку до апеляційної скарги (а.с.130-133), відповідач, зокрема, зазначив, що фактично предметом спору в даній справі є право користування земельною ділянкою, що знаходиться в м.Коростишеві по вул.Шевченка №40, а в частині майнових вимог позивач пропустив строк позовної давності.
Вважаючи, що рішення місцевим господарським судом прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій просить дане рішення скасувати в частині відмови у стягненні неустойки та прийняти нове, яким стягнути з відповідача на користь позивача неустойку за час прострочення користування торговим місцем № 30 в подвійному розмірі згідно зі ст.785 ЦК України за період з 01.01.2006р. по 01.02.2009р. в сумі 8436,00грн. (а.с.122).
Мотивуючи апеляційну скаргу, позивач зазначив, зокрема, що місцевий господарський суд:
- неправомірно застосував строк позовної давності в один рік, вказавши на ч.2 ст.258 ЦК України, що передбачає річний строк позовної давності, до вимог про стягнення неустойки у вигляді штрафу та пені, однак стягнення неустойки передбачає ч.2 ст.785 ЦК України, а ст.551 ЦК України вказує, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства;
- помилково застосував ч.1 ст.233 ГК України, оскільки дана стаття передбачає, що штрафні санкції повинні сплачувати учасники господарських відносин у разі невиконання господарського зобов’язання, однак у даному випадку слід розуміти невиконання господарського зобов’язання іншого характеру;
- порушив норми процесуального права, одноосібно визначивши розмір неустойки без дослідження розміру збитків, завданих позивачу.
Учасники процесу передбаченим ст.96 ГПК України правом надіслання відзиву на апеляційні скарги не скористалися.
Представник позивача в засіданні суду підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції таким, що прийняте з порушенням норм чинного законодавства та неповним з'ясуванням усіх обставин справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення в частині відмови у стягненні неустойки та прийняти нове рішення, яким стягнути з відповідача неустойку за час прострочення користування торговим місцем в подвійному розмірі згідно ч.2 ст.785 ЦК України в сумі 8436,00грн. Також заперечив проти апеляційної скарги підприємця ОСОБА_3 та просив залишити її без задоволення.
Відповідач та його повноважний представник в судовому засіданні підтримали доводи та вимоги апеляційної скарги, просили рішення місцевого господарського суду скасувати в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Крім того, заперечили проти апеляційної скарги Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", просили залишити її без задоволення.
Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не повідомив.
Враховуючи приписи ст.101 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, а також зважаючи на те, що неявка в судове засідання третьої особи, належним чином та відповідно до законодавства повідомленої про дату, час та місце судового засідання, про що свідчить реєстр відправки рекомендованої кореспонденції Житомирського апеляційного господарського суду від 30.04.2009р. (а.с.164), не перешкоджає перегляду оскарженого судового акту, судова колегія вважає за можливе розглядати апеляційні скарги за відсутності представника третьої особи.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, судова колегія вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
04.12.2008р. Підприємство Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" звернулось до господарського суду Житомирської області з позовом до Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 про зобов’язання звільнити торгове місце та стягнення 7980,00 грн. неустойки в подвійному розмірі за час прострочення користування торговим місцем за адресою: м.Коростишів, вул.Шевченка,40 за період з 01.01.2006р. по 01.12.2008р.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на порушення підприємцем ОСОБА_3 зобов'язань за договором оренди №67, укладеним 01.01.2005р., а саме: після закінчення строку дії договору (31.12.2005р.) відповідач відмовився на подальше укладання договору оренди, належним чином не передав торгове місце та продовжував користуватися ним, здійснюючи свою підприємницьку діяльність.
Відповідач проти позову заперечив, посилаючись на те, що з грудня 2005р. сплачував орендну плату Комунальному підприємству "Коростишівський міський ринок". Також зазначив, що 01.01.2007р. уклав договір оренди (а.с. 28) на торгове місце №30 з Комунальним підприємством "Коростишівський міський ринок" та сплачував підприємству орендну плату. Крім того, просив застосувати строк позовної давності.
Під час розгляду справи позивач заявою №38 від 11.02.2009р. уточнив позовні вимоги та просив зобов’язати відповідача звільнити торгове місце №30, що знаходиться на території ринку, а також просив стягнути на його користь з відповідача 8436,00 грн. неустойки за період з 01.01.2006р. по 01.02.2009р.
Як зазначалось вище, рішенням господарського суду Житомирської області від 18.02.2009р. у справі № 2/238-НМ позов Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" до Суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 про зобов’язання звільнити торгове місце та стягнення 7980,00грн. неустойки задоволено частково. Зобов’язано підприємця ОСОБА_3 звільнити торгове місце №30, розташоване на території Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" в м.Коростишеві по вул.Шевченка,40 та стягнуто з відповідача на користь позивача 1581,29грн. неустойки за неповернення торгового місця.
Судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції з огляду на таке.
Відповідно до п. 1.1 Статуту (а.с.7-12), затвердженого постановою правління Коростишівської районної спілки споживчих товариств від 15.12.2003р. та зареєстрованого в реєстрі суб'єктів підприємницької діяльності 29.12.2003р. за №255-ЖОЮ, Підприємство Коростишівської райспоживспілки "Кооперативний ринок" є підприємством, створеним Коростишівською районною спілкою споживчих товариств, яка є його засновником та власником всього майна.
Як передбачено п.1.2 Статуту Підприємство райспоживспілки "Кооперативний ринок" є правонаступником прав та обов"язків КП "Кооперативний ринок" й створене виділенням з райспоживспілки на базі майна КП "Кооперативний ринок" відповідно до рішення Ради засновників зборів від 25.11.2003р. з передачею йому прав та зобов"язань райспоживспілки в межах прав та зобов"язань КП "Кооперативний ринок".
Майно підприємства складається з основних засобів, переданих власником підприємства - райспоживспілкою - в оперативне управління, а також інших цінностей, набутих у процесі господарської діяльності, вартість яких відображається в самостійному балансі підприємства (п.3.1 Статуту).
Згідно з актом приймання-передачі активів і пасивів від районної спілки споживчих товариств (райспоживспілки) підприємству "Кооперативний ринок" станом на 31.12.2003р. (додаток №2 до постанови правління Коростишівської РСС від 15.12.2003р. № 82 (а.с.169-171) про створення підприємства районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок") було передано основні засоби, інше майно, активи і пасиви для забезпечення діяльності підприємства, до якої, як першочерговий вид діяльності, відповідно до Статуту, відноситься створення умов торгуючим і покупцям для здійснення купівлі-продажу (тобто забезпечення роботи ринку).
У відповідності до Указу Президента України від 23 травня 2001 року №334/2001 "Про заходи щодо удосконалення функціонування ринків продовольчих та непродовольчих товарів", виданого з метою створення сприятливих умов для розвитку підприємництва у сфері торгівлі, забезпечення зайнятості населення, поступового переходу до сучасних форм здійснення торговельної діяльності та підвищення якості торговельного обслуговування населення, поставлені завдання щодо:
- поступового перетворення ринків у сучасні торговельні комплекси, у тому числі із залученням коштів вітчизняних і іноземних інвесторів;
- удосконалення протягом 2001 року нормативно-правових актів, що регламентують особливості здійснення торговельної діяльності на ринках, з метою забезпечення належного захисту прав споживачів;
- сприяння розвитку на прилеглих до ринку територіях сучасної інфраструктури закладів, що здійснюють діяльність у сфері обслуговування населення.
Вимоги щодо функціонування створених в установленому порядку ринків усіх форм власності, організації оптового та роздрібного продажу на них сільгосппродуктів, продовольчих і непродовольчих товарів, худоби, тварин, кормів тощо, надання послуг, додержання ветеринарних, санітарних, протипожежних вимог і правил безпеки праці на ринках, прав споживачів і вимог податкового законодавства визначені Правилами торгівлі на ринках, затвердженими спільним наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації, метрології та сертифікації України від 26.02.2002р. №56/118/84/105.
Відповідно до п.7 Правил адміністрація ринку узгодила проектну документацію щодо розміщення приміщень, торгівельних місць і об'єктів, їх кількість з відділом архітектури Коростишівської райдержадміністрації, Коростишівським районом електромереж, Коростишівським МКП "Водоканал", самостійною Державною частиною пожежного нагляду, Коростишівською районною санітарно - епідеміологічною станцією та Державтоінспекцією, про свідчить схема розміщення торгівельних місць на території кооперативного ринку в м. Коростишеві (а.с.45).
Як вбачається з інвентаризаційного опису №3 від 31.12.2003р. (а.с.46-47), спірне торгове місце №30, яке знаходиться на території ринку по вул.Шевченка, 40 в м.Коростишеві, ввійшло до складу переданого майна.
Зазначені обставини встановлені й рішенням господарського суду Житомирської області від 18.09.2007р. у справі №5/514-НМ (а.с.80-82), яке залишене без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 13.12.2007р., котра, в свою чергу, залишена без змін Вищим господарським судом України згідно постанови від 13.03.2008р.
01.01.2005р. між Підприємством Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" (орендодавець) та Суб'єктом підприємницької діяльності – фізичною особою ОСОБА_3 (орендар) був укладений договір оренди № 67 (а.с.14), відповідно до якого позивач (орендодавець) надає у тимчасове платне користування відповідачу (орендарю) торгове місце №30 площею 6,75 кв. м., що знаходиться в. м. Коростишів по вул. Шевченка, 40.
Згідно з п. 2.1. договір оренди укладений строком на один рік, з 01.01.2005р по 31.12.2005р.
Відповідно до п. 3.1, п. 3.2 договору оренди № 67 розмір плати за користування торговим місцем вноситься не пізніше 5 числа кожного місяця в розмірі 47,00 грн. за місяць. Плата здійснюється готівкою шляхом внесення в касу ринку грошових коштів.
Додатковою угодою від 15.10.2005р. до договору № 67 від 15.10.2005р., сторони обумовили орендну плату в розмірі 114,00 грн. (а,с. 15).
На виконання умов договору відповідач прийняв в оренду від позивача торгове місце № 30 й сплачував орендну плату в період з січня по листопад 2005р., що підтверджується прибутковими касовими ордерами (а.с.48-58) й не спростовується сторонами.
16.01.2006р. позивач звернувся до відповідача з претензією №111, в якій повідомив про закінчення терміну дії договору та запропонував укласти договір оренди на торгове місце № 30 на 2006 рік., або звільнити торгове місце (а.с. 16).
Проте договір оренди на 2006р. сторони не уклали, акт приймання-передачі не підписали, торгове місце відповідач не передав.
Апеляційна інстанція зазначає, що між сторонами виникли орендні правовідносини.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно зі ст.761 ЦК України право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права. Наймодавцем може бути також особа, уповноважена на укладення договору найму.
Володіння майном вважається правомірним, якщо інше не буде встановлене судом. Оспорення правомірності володіння майном належить особі, право або інтерес якої порушені.
Підприємець ОСОБА_3 на праві оренди володів майном, переданим йому позивачем. Право володіння спірним майном з інших правових підстав відповідачем не доводено.
Відповідно до ч.2 ст.291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, зокрема, у разі закінчення строку, на який його було укладено. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України (ч.4 ст.291 Господарського кодексу України).
Згідно з п.1 ст.785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Як передбачено п.4.8, 7.3 договору оренди № 67 від 01.01.2005р. орендар зобов’язаний повернути орендодавцю орендований об’єкт в належному стані, торгове місце вважається повернутим з моменту підписання акту здачі-приймання.
Отже, враховуючи викладене, позивач правомірно, в межах строку позовної давності, передбаченою ст.257 Цивільного кодексу України (торгове місце підлягало поверненню після закінчення 31.12.2005р. строку оренди, а позов заявлено 04.12.2008р.), звернувся з позовом про звільнення відповідачем торгового місця №30, що знаходиться в Коростишеві по вул.Шевченка, 40.
Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення (п. 2 ст. 785 ЦК України).
Таким чином, за порушення обов'язку повернути річ наймач має сплатити неустойку у розмірі подвійної оплати за користування річчю за час прострочення. Неустойка є законною, її розмір визначається залежно від вартості оплати за користування предметом найму.
Як вже зазначалось у цій постанові, позивач з уточненням позовних вимог, просить стягнути з відповідача 8436,00грн. (114,00 грн. х 2 х 37 місяців) неустойки за весь час прострочення повернення торгового місця в подвійному розмірі, тобто за період з 01.01.2006р. по 01.02.2009р. (37 місяців).
Статтею 256 ЦК України передбачено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Підпунктом 1 пункту 2 статті 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки.
Пунктом 4 статті 267 ЦК України встановлено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно застосував позовну давність в один рік, на підставі п.1 ч.2 ст.258 ЦК України, до вимог про стягнення неустойки за неповернення торгового місця №30 та дійшов правильного висновку, що при нарахуванні неустойки згідно ч.2 ст.785 ЦК України не підлягає застосуванню ч.6 ст.232 ГК України.
Отже, враховуючи вищенаведені норми, те, що позивач звернувся з позовом до суду 04.12.2008р., день виникнення права на позов про стягнення з відповідача на користь позивача неустойки в подвійному розмірі 228,00 грн. (114,00грн. х 2) за неналежне виконання договору оренди №67, неустойка підлягає нарахуванню за період з 04.12.2007р. по 01.02.2009р., та складає 3162,58 грн. (13 місяців 27 днів).
В стягненні неустойки за період з 01.01.2006р. по 04.12.2007р. на суму 5273,42грн. слід відмовити, оскільки нарахована позивачем неустойка виходить за межі строку позовної давності - один рік.
Згідно з п.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
Ч.3 статті 551 ЦК України також передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо зменшення розміру неустойки до суми 1581,29грн., враховуючи обставини, які призвели до невиконання відповідачем умов договору оренди торгового місця.
Так, ототожнюючи поняття "торгове місце" й "земельна ділянка", будучи обізнаним з рішеннями Коростишівської міської ради та її виконавчого комітету стосовно спірного ринку у м.Коростишеві та земельної ділянки під ним, з рішенням про створення Комунального підприємства "Коростишівський міський ринок", відповідач уклав з останнім договір оренди торгового місця №30, вважаючи його, як свідчать матеріали справи, законним орендодавцем, сплачував йому орендну плату, що призвело до додаткових витрат сумі 1883,00грн. (довідка КП "Коростишівський міський ринок" від 21.11.2008р. №58, а.с.22).
При цьому слід зазначити, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження наявності збитків у позивача в зв'язку з неповерненням торгового місця.
Відтак, доводи та вимоги апеляційних скарг спростовуються вищенаведеним та не є підставою для скасування оскарженого рішення.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла до висновку, що рішення господарського суду Житомирської області від 18.02.2009р. у справі 2/238-НМ є законним і обґрунтованим, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційних скарг Суб’єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_3 та Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок" - відсутні.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 Господарського процесуального кодексу України, Житомирський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Рішення господарського суду Житомирської області від 18 лютого 2009 року у справі №2/238-НМ залишити без змін, а апеляційні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, м.Коростишів Житомирської області та Підприємства Коростишівської районної спілки споживчих товариств "Кооперативний ринок", м.Коростишів Житомирської області - без задоволення.
2. Справу №2/238-НМ повернути до господарського суду Житомирської області.
Головуючий суддя Гулова А.Г.
судді:
Пасічник С.С.
Щепанська Г.А.
Віддрук. 5 прим.:
1 - до справи;
2 - позивачу;
3 - відповідачу;4 - третій особі;
5 - в наряд.