Київський міжобласний апеляційний господарський суд

________________________________________________________________________

          01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б

 

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.10.06                                                                                            Справа №  11/166

 

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:          Федорова  М. О. (доповідач по справі),

суддів:                                 Міщенко  П. К. суддів:                                 Рудченка С.Г. 

                                                                                                                               .

Секретар судового засідання -Огієнко В.О.

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 12.10.2006 року.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу «Інститут економіки та нових технологій», м. Кременчук, Полтавська область на постанову господарського суду Полтавської області від 31.05.2006 року

 

по справі  №11/166 (суддя Штофель Т.В.)

 

за  позовом          Управління Пенсійного фонду України Крюківського району в

м. Кременчук

 

до                    Приватного вищого навчального закладу «Інститут економіки та нових

технологій», м. Кременчук

 

про          стягнення 619,64 грн.

 

ВСТАНОВИВ:

 

Постановою господарського суду Полтавської області від 31.05.2006р. по справі №11/166 позовні вимоги задоволено.

          Не погоджуючись із прийнятою постановою, відповідач звернувся до Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить її скасувати та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

 

Апеляційна скарга вмотивована тим, що при винесенні рішення судом першої інстанції порушено застосування норм матеріального та процесуального права.

Київським міжобласним апеляційним господарським судом ухвалою від 28.09.2006р. відкрито апеляційне провадження по справі  №11/166 та, відповідно до ухвали від 29.09.2006р., проведені підготовчі дії, достатні для закінчення підготовки та призначення справи до апеляційного розгляду. Ухвалою від 02.10.2006 року розгляд справи № 11/166 призначено на 12.10.2006р.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 195 кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Заслухавши доповідь судді -доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши, на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

У відповідності до п.4 частини третьої ст.129 Конституції України, та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Як зазначається в частині першій ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі  яких   суд     встановлює наявність  або  відсутність  обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Згідно ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

При апеляційному перегляді справи №11/166, Київським міжобласним апеляційним господарським судом встановлено, що відповідно до статті 24 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»від 13.12.1991р. №1977-ХП (далі - Закон  1997) громадянину ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з 1 січня 2004 року позивачем призначено пенсію, як науковому співробітнику, який працював на посаді ІНФОРМАЦІЯ_2   в Приватному вищому навчальному закладі "Інститут економіки та нових технологій" та має науковий стаж 38 років 5 місяців  15 днів, що підтверджується копіями трудової книжки, документа про присвоєння вченого ступеня кандидата технічних наук та розпорядження про призначення пенсії (а.с.12-16).

Частиною 4 статті 24 Закону  1977 встановлено, що перелік посад наукових (науково-педагогічних) працівників підприємств, установ, організацій, вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, перебування на яких дає право на призначення пенсії та виплату грошової допомоги у разі виходу на пенсію відповідно до цієї статті, затверджується Кабінетом Міністрів України з урахування положень статей 22¹, 22² цього Закону. Постановами Кабінету Міністрів України від 27.05.1999р. №923, від 22.11.2001р. №1571, від 04.03.2004р. №257 затверджено перелік посад наукових працівників, перебування на яких дає право на одержання пенсії та грошової допомоги при виході на пенсію відповідно до Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Посада доцента вищого навчального закладу ІІІ-ІV рівнів акредитації віднесена до пункту 2 зазначеного Переліку посад.

Відповідно до частини 5 статті 24 Закону 1977 передбачено, що різниця між собою призначеної пенсії за цим Законом та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується:

-          для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-1У рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету;

-          для наукових  (науково-педагогічних)  працівників  інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-1У рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету у  порядку,   визначеному  Кабінетом   Міністрів   України.   При  цьому  за  рахунок  коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом;

-          для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів Ш-1У рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Постановами Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 року № 1826 та від 24.03.2004 року № 372 затверджено порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ і організацій згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Відповідно до вищезазначеного Порядку, розмір витрат на виплату різниці у розмірі пенсії, що підлягають фінансуванню за рахунок державних небюджетних підприємств і організацій, визначається в розрахунку на рік органами Пенсійного фонду, про що надсилається повідомлення відповідному підприємству, організації. Такі підприємства і організації щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду кошти для виплати різниці у розмірі пенсії, призначеної в минулих та поточному роках. Суми, що підлягають сплаті, обчислюються підприємством, організацією самостійно в розмірі, що відповідає місячному розміру витрат на виплату різниці у розмірі пенсії (на підставі надісланих повідомлень). Відповідно до пункту 3 Порядку фінансування різниці у розмірі пенсії осіб, які мають науковий стаж роботи на кількох підприємствах, в установах, організаціях та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації незалежно від форми власності, здійснюється пропорційно зарахованому для призначення пенсії науковому стажу роботи за рахунок джерел фінансування, визначених законодавством для відповідних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладах ІІІ-ІV рівнів акредитації.

Відповідно до статті 22³ Закону України "Про науково і науково-технічну діяльність" до стажу наукової роботи зараховується, зокрема, час роботи на посадах науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації, визначених у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту". Частиною другою статті 48 Закону України "Про вищу освіту" посаду доцента, на якій працював ОСОБА_1, віднесено до посад науково-педагогічних працівників.

Відповідно до статті 16 Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»наукова і науково-технічна діяльність є невід'ємною складовою частиною навчального процесу вищих навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації. Тобто, якщо особа займає посаду, визначену у частині другій статті 48 Закону України "Про вищу освіту" (у даному випадку посада доцента) і вищий навчальний заклад має III або IV рівень акредитації, то вона має право на пенсію згідно Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність»незалежно від проведення атестації цього навчального закладу як наукової установи, а отже навчальний заклад зобов'язаний відшкодовувати Пенсійному фонду України різницю між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цього закладу згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи. Це підтверджується і листом Пенсійного фонду України НОМЕР_1(останній абзац пункту 4), в якому зазначено, що головною умовою для зарахування до наукового стажу періодів роботи у вищих навчальних закладах та його структурних підрозділах є акредитація за III або IV рівнем (копія листа додається).

Управлінням у встановленому порядку були надіслані відповідачу повідомлення про суми витрат на виплату вищезазначених пенсій (а.с.18).

З матеріалів справи вбачається, що приватним вищим навчальним закладом "Інститут економіки та нових технологій" порушений вищевказаний порядок фінансування та виплати різниці між сумою пенсії, призначеної науковим працівникам цього підприємства згідно із Законом України "Про наукову і науково-технічну діяльність", та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, у зв'язку з чим за період з 01.01.2004 року по 30.06.2005 року заборгованість по відшкодуванню вищезазначеної різниці складає 619 грн. 64 коп. (а.с.7)

Суми виплаченої пенсії підтверджуються   довідкою   Управління   по   нарахуванню   і   виплаті   пенсій   Головного управляння Пенсійного фонду України  в Полтавській області від 03.03.2006р. № 141/11-29/5 (а.с.11).

Беручи до уваги викладене вище, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду, проаналізувавши оскаржуване рішення та дослідивши докази, вважає, що відповідно ст. 86 КАС України місцевим судом належним чином досліджено обставини справи  та  наведено цим обставинам  відповідну правову оцінку, постанова господарського суду Полтавської області по справі №11/166 від 31.05.2006р. відповідає фактичним обставинам справи та не суперечить чинному законодавству України, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -

 

 

УХВАЛИВ :

 

1.          Апеляційну скаргу приватного вищого навчального закладу «Інститут економіки та нових технологій», м. Кременчук, Полтавська область на постанову господарського суду Полтавської області від 31.05.2006 року по справі №11/166 залишити без задоволення.

2.          Постанову господарського суду Полтавської області від 31.05.2006 року по справі №11/166 залишити без змін.

3.          Матеріали справи №11/166 повернути до господарського суду Полтавської області.

 

Ухвала, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.

Ухвала апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.

 

 

Головуючий суддя:                                                                          Федоров  М. О.                                            Судді:                                                                                      Міщенко  П. К.  Судді:                                                                                      Рудченко С.Г.