КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
____________________________________________
01033, м.Київ, вул.Жилянська 58-б тел. 284-37-31
Іменем України
П О С Т А Н О В А
10.10.06 р. № 288/19-04
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий Поліщук В.Ю.
Судді
Ткаченко Б.О.
Швець В.О
при секретарі судових засідань Швидак C.І.,
розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Коростишівський кар’єр»(м.Коростишів, Житомирська область),
на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року,
у справі №288/19-04 (суддя Карпечкін Т.П.),
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Коростишівский кар’єр»(м.Коростишів, Житомирська область),
до Національної Академії державної податкової служби України (м.Ірпінь, Київська область),
про стягнення 539836 грн. 23 коп.,
за участю представників сторін:
від позивача: Воронов В.С. – голова правління (протокол №1 від 25.06.2005 року);
від відповідача: Каменська –представник (довіреність від 06.06.2006 року),
ВСТАНОВИВ:
ВАТ «Коростишівський кар’єр»звернулось до Господарського суду Київської області з позовною заявою до Національної Академії державної податкової служби України про стягнення з останнього заборгованості по договору №4/4 від 29.04.2003 року в розмірі 539836 грн. 23 коп., з яких 192856 грн. 30 коп. - заборгованість за виконані роботи, 11634 грн. 86 коп. –пеня та 335345 грн. 07 коп. - штрафних санкцій (том 1, арк. справи 2-8).
Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.11.2004 року у справі №288/19-04 затверджено мирову угоду від 10.11.2004 року, укладену між позивачем та відповідачем, провадження у справі припинено (том 1, арк. справи 114).
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду від 12.11.2004 року у справі №288/19-04, ВАТ «Коростишівський кар’єр»звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просило суд касаційної інстанції скасувати спірну судову ухвалу (том 1, арк.121-123).
Постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005 року ухвалу місцевого господарського суду №288/19-04 від 12.11.2004 року скасовано в частині припинення провадження у справі щодо стягнення пені в сумі 11634 грн. 86 коп. та 335345 грн. 07 коп. штрафних санкцій, матеріали справи №288/19-04 передано для розгляду в скасованій частині на розгляд до Господарського суду Київської області (том 1, арк. справи 137-138). Вказана постанова судом касаційної інстанції мотивована тим, що в мировій угоді від 10.11.2004 року та заяві сторін від 12.11.2004 року про затвердження мирової угоди відсутня вказівка про домовленість сторін про врегулювання спору в частині вимог про стягнення пені і штрафної санкції, тому припинення місцевим господарським судом провадження у справі в цій частині не відповідає вимогам ст.78, п.7) ч.1 ст.80 ГПК України.
Рішенням Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 позов задоволено частково, з Національної Академії державної податкової служби України на користь ВАТ «Коростишівский кар’єр»стягнуто 9924 грн. 75 коп. пені. В частині стягнення 1155 грн. 00 коп. пені провадження у справі припинено. В частині стягнення 335345 грн. 07 коп. штрафу та 554 грн. 77 коп. пені - відмовлено. Водночас, з Національної Академії Державної податкової служби України стягнуто на користь позивача стягнуто 102 грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат на сплату державного мита та 118 грн. 00 коп. - в якості відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення Господарського суду Київської області мотивовано, зокрема тим, що задоволенню підлягає пеня, що нарахована за прострочення виконання зобов'язання лише за шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. В частині стягнення штрафу в розмірі 335345 грн. 07 коп. позивачем не надано доказів на підтвердження факту відмови відповідача від отримання замовлення робіт, а тому в задоволенні вимог в цій частині відмовлено. В частині стягнення 1155 грн. 34 коп. провадження припинено на підставі п.11) ст.80 ГПК України (том 1, арк. справи 179-182).
Не погоджуючись із вказаним рішенням місцевого господарського суду, ВАТ «Коростишівський кар'єр»звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 скасувати в частині відмови позивачу в задоволенні вимог про стягнення 335345 грн. 07 коп. штрафних санкцій, оскільки рішення місцевого господарського суду в цій частині прийнято з порушенням місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та прийняти в цій частині нове рішення, яким стягнути на користь позивача 335345 грн. 07 коп. штрафних санкцій.
Ухвалою від 30.05.2006 року Київським міжобласним апеляційним господарським судом апеляційну скаргу скаржника було прийнято до провадження та призначено розгляд справи №288/19-04 у судовому засіданні за участю представників сторін.
Розпорядженнями Голови Київського міжобласного господарського суду від 07.07.2006 року та від 21.08.2006 року було змінено склад колегії суддів.
Під час розгляду апеляційної скарги, представники скаржника вимоги апеляційної скарги підтримали, просили суд апеляційної інстанції скасувати спірне судове рішення в частині відмови позивачу у задоволенні вимоги про стягнення 335345 грн. 07 коп. –штрафу за безпідставну відмову від отримання передбаченого умовами Договору №4/04 від 19.04.2003 року обсягу робіт скасувати та прийняти в цій частині нове рішення яким зазначені позовні вимоги задовольнити, з мотивів, зазначених у Апеляційній скарзі від 04.05.2006 року (вих.№225) та Додатковому обґрунтуванні заперечень апеляційної скарги від 10.10.2006 року. Свої вимоги скаржник обґрунтував тим, що відповідачем, всупереч п.2.3 Договору №4/04 від 19.04.2003 року (який передбачає можливість змін об’єму робіт за Договором тільки за домовленістю сторін, в односторонньому порядку), було зменшено обсяг виконаних робіт по Договору №4/04 від 19.04.2003 року. При цьому, представники скаржника вказували на те, що п.6.4. Договору №4/04 від 19.04.2003 року, що передбачає у разі безпідставної відмови відповідача від отримання замовлених послуг (робіт), сплату відповідачем позивачу штрафу у розмірі вартості замовлених, але не витребуваних робіт.
Представники відповідача у судових засіданнях проти вимог апеляційної скарги заперечили, просили суд апеляційної інстанції спірне судове рішення місцевого господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача –без задоволення.
За згодою представників сторін у судовому засіданні 10.10.2006 року було оголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційної інстанції.
Судова колегія Київського міжобласного апеляційного господарського суду, розглянувши наявні матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права виходила з наступних обставин у справі.
Відповідно до ст.101 ГПК України, у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього, повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
29.04.2003 року між сторонами було укладено Договір №4/04, відповідно до умов якого позивач зобов’язався виготовити та змонтувати на об’єкті відповідача «надбудова двох п’ятиповерхових навчальних корпусів з прибудовою»плити із гранітів жежелівського родовища та китайського «Сірий Дракон»G 603, а також з мармуру «Аякс», а відповідач зобов’язався провести оплату за виконані позивачем роботи (том 1, арк. справи 13). Пунктом 2 Договору №4/04 від 29.04.2003 року визначено, що загальний об’єм робіт становить 1200 м2 –по облицюванню гранітом, 1100 м2 –по облицюванню мармуром. При цьому, п.2.3 вказаного Договору передбачено, що об’єм робіт за цим Договором може змінюватись в меншу або в більшу сторону за домовленістю сторін. Загальна ціна вказаного Договору становить 895290 грн. 00 коп. з урахуванням податку на додану вартість, вартості плит, тари, доставки та виконання облицювальних робіт. Пунктом 4.1. визначено, що облицювальні роботи за цим Договором виконуються на протязі двох місяців від дати надходження авансового платежу в повному обсязі на рахунок позивача.
Додатком №1 від 29.04.2003 року до Договору №4/04 від 29.04.2003 року між сторонами було погоджено перелік робіт по облицюванню плитами із гранатів жежелівського родовища та китайського «Сірий Дракон»G 603, а також з мармуру «Аякс», об’єми робіт (2300 м2 ), ціни, загальна вартість (895290 грн. 00 коп.) (том 1, арк. справи 14).
28.05.2003 року між ВАТ «Коростишівський кар'єр»та ВАТ «Київоздоббуд»було укладено Контракт №6/5-03, відповідно до умов якого ВАТ «Київоздоббуд»виконує оздоблювальні роботи на об’єкті Академії державної податкової служби України плитами із граніту жежелівського родовища та китайського «Сірий Дракон»G 603, а також з мармуру «Аякс», а ВАТ «Коростишівський кар'єр»проводить оплату за виконанні роботи. Загальна вартість Контракту становить 237174 грн. 00 коп. При цьому, відповідно до п.4.1.3. вказаного Контракту, позивач зобов’язався перерахувати ВАТ «Київоздоббуд»до початку роботи суму авансового платежу не меншу 15% від договірної вартості контракту (том 1, арк. справи 15-16).
26.11.2003 року між сторонами по справі було укладено Додаткову угоду №1 до договору №4/04 від 29.04.2003 року, відповідно до умов якої розділ 3 Договору №4/04 від 29.04.2003 року доповнено п.3.3, яким сторони визначили термін виконання та фінансування робіт у два етапи: 1-й етап –795260 грн. 00 коп. –2003 рік, 2-й етап –100000 грн. 00 коп. –2004 рік. (том 1, арк. справи 50).
Оскільки, постановою Вищого господарського суду України від 20.12.2005 року у справі №288/19-04 ухвалу Господарського суду Київської області від 12.11.2004 року скасовано в частині припинення провадження у справі щодо вимог про стягнення пені в сумі 11634 грн. 86 грн. та штрафних санкцій в сумі 335345 грн. 07 коп., місцевим господарським судом вірно розглянуто справу тільки в цій частині.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення пені апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Місцевим господарським судом обґрунтовано зроблено висновок про те, що факт заборгованості відповідача перед позивачем в частині суми основного боргу в розмірі 150418 грн. 80 коп. встановлено судом при першому розгляді справи, тому, у відповідності до ст.34 ГПК України, ця обставина доказуванню не підлягає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом при першому розгляді справи заборгованість відповідача перед позивачем виникла в наслідок несвоєчасної оплати виконаних робіт в сумі 192856 грн. 30 коп. за період з 01.01.2004 року по 08.06.2004 року.
В подальшому сторони дійшли згоди про те, що заборгованість відповідача по оплаті фактично виконаних позивачем робіт у 2003 році становить 150418 грн. 80 коп. про що між сторонами складено Акт звірки розрахунків від 10.11.2004 року та підтверджено мировою угодою від 10.11.2004 року (том 1, арк. справи 10).
Місцевим господарським судом при розгляді справи вірно встановлено, що Поясненнями на позовну заяву від 03.03.2006 року розмір позовних вимог в частині стягнення пені за невиконання зобов'язання за Договором №4/04 від 29.04.2003 року позивачем було зменшено на суму 1155 грн. 34 коп. (до 10479 грн. 00 коп.) та обґрунтовано припинено провадження у справі №288/19-04 в цій частині (том 1, арк. справи 167-159).
Умовами пункту 6.3 Договору №4/04 від 29.04.2003 року передбачено, що за несвоєчасну оплату виконаних робіт відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє в період, за який нарахована пеня.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Приписами ст.3 вказаного Закону передбачено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
У відповідності до п.6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи приписи зазначених нормативно-правових актів, місцевим господарським судом вірно стягнуто з відповідача на користь позивача пеню за несвоєчасну оплату виконаних робіт по Договору №4/04 від 29.04.2003 року за період з січня 2004 року по червень 2004 року в сумі 9924 грн.75 коп., в іншій частині стягнення пені в сумі 554 грн. 77 коп. за липень 2004 року, судом відмовлено.
Стосовно позовних вимог в частині стягнення штрафу у розмірі 335345 грн. 07 коп. за безпідставну відмову замовника від отримання замовлених робіт апеляційним господарським судом встановлено наступне.
Пунктом 6.4 Договору №4/04 від 29.04.2003 року передбачено, що в разі безпідставної відмови замовника від отримання замовлених послуг (робіт) він сплачує виконавцю штраф у розмірі вартості замовлених, але не витребуваних робіт.
Водночас, п.2.3 вказаного Договору визначено, що об’єм робіт за цим договором може змінюватися за домовленістю сторін. При цьому, п.7.2 Договору №4/04 від 29.04.2003 року обумовлено, що всі зміни та доповнення до цього договору виконуються у вигляді доповнень, підписаних обома сторонами, проте, вони не можуть стосуватись гарантій зобов’язань по платежах.
Як встановлено апеляційним господарським судом, будь-яких змін, доповнень, які б стосувались корегування об’єму замовлених робіт, визначених розділом 2 Договору між учасниками судового провадження не укладалось.
Статтею 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У відповідності до ст.526 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до вимог статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає помилковим висновок місцевого господарського суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення штрафу у розмірі 335345 грн. 07 коп. за безпідставну відмову замовника від отримання замовлених робіт.
Відповідно до п.4) ст.103 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення суду першої інстанції.
Таким чином, керуючись, ст.ст.32,33,34,36,43,44,47,49,92,99,101, п.4) ч.1 ст.ст.103,104,105 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу ВАТ «Коростишівський кар'єр»на рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 задовольнити частково.
2. Рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 змінити.
3. Пункт 2 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 викласти в наступній редакції:
«2. Стягнути з Національної академії державної податкової служби України (08201, Київська область, м.Ірпінь, вул.Карла Маркса, б.31, поточний рахунок 61404000073 в Управлінні державного казначейства у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 02973089) на користь ВАТ «Коростишівський кар'єр»(12502, м.Коростишів, Житомирська область, вул.Червоних партизанів, б.29, поточний рахунок №26006329101 в АБ «Енергобанк», м.Житомир, МФО 311603, код ЄДРПОУ 00292445)
9924 (дев’ять тисяч дев’ятсот двадцять чотири) грн. 75 коп. пені; 335345 грн. (триста тридцять п’ять тисяч триста сорок п’ять) грн. 07 коп. штрафу та 2758 (дві тисячі сімсот п’ятдесят вісім) грн. 97 коп. у якості відшкодування судових витрат (з яких: 1081 грн. 97 коп. –за розгляд справи місцевим господарським судом, 1677 грн. 00 коп. –за розгляд справи апеляційним господарським судом)».
4. Пункт 4 резолютивної частини рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 викласти в наступній редакції:
«4. В частині стягнення пені у розмірі 554 грн. 77 коп. –відмовити».
Решту тексту рішення Господарського суду Київської області від 27.04.2006 року у справі №288/19-04 залишити без змін.
5. Доручити Господарському суду Київської області видати відповідні виконавчі документи на виконання цієї постанови.
6. Копію цієї постанови суду надіслати учасникам судового провадження
7. Матеріали справи №288/19-04 повернути до Господарського суду Київської області.
Головуючий Поліщук В.Ю.
Судді
Ткаченко Б.О.
Швець В.О