КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 2а-5345/10/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1М
У Х В А Л А
Іменем України
"08" лютого 2011 р. м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Шурка О.І., Кузьменка В.В.,
при секретарі Киричуку Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів»на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 у справі за його позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання незаконною та скасування вимоги, -
В С Т А Н О В И В:
19.10.2010 позивач звернувся до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просив вимогу про сплату боргу управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова Ю-1586/904 від 04.10.2010 визнати незаконною та скасувати її.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеною постановою позивачем подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, позивач має заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 2036025,66 грн. в тому числі 139415,92 грн. з утримань в розмірі 2% та з нарахувань в розмірі 33,2% - 1896609,74 грн. Даний борг у позивача виник за серпень 2010 року –1003995,99 грн., частково борг за липень 2010 року –1013183,05 грн., залишок боргу по 2% за червень 2010 року –18846,62 грн.
06.10.2010 р. на адресу ВАТ «ЧеЗаРа»надійшла вимога УПФ України в Деснянському районі м. Чернігова № Ю-1586/904 від 04.10.2010 (а. с. 7) про сплату боргу в розмірі 2036025,66 грн.
Відповідно до статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 № 1058, платниками страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування є: підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.
Доводи позивача про незаконність зазначеної вимоги УПФ України у Деснянському районі м. Чернігова, полягають в тому, що ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 27.08.2008 (а. с. 8) по справі № 9/736 було введено мораторій на задоволення вимог кредиторів ВАТ «ЧеЗаРа», та згідно ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року № 2343, мораторій на задоволення вимог кредиторів –зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до прийняття рішення про введення мораторію.
Суд першої інстанції, приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог мотивував його тим, що дія мораторію поширюється лише на задоволення вимог конкурсних кредиторів. Що стосується зобов'язань поточних кредиторів, то позивач не звільнюється від сплати боргу, що виник під час дії мораторію.
Станом на дату введення мораторію 27.08.2008 р. за страхувальником ВАТ «ЧеЗаРа»недоїмка була відсутня, а тому у відповідача були відсутні конкурсні вимоги, які підлягали заявленню протягом встановленого законодавством строку, тобто протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення справи про банкрутство.
Що стосується поточних зобов'язань ВАТ «ЧеЗаРа», які виникли після порушення справи про банкрутство та введення мораторію, то з 22.09.2008 ВАТ «ЧеЗаРа»нараховувались страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які не сплачувались в строки, передбачені частиною 6 статті 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Права та обов'язки страхувальників передбачені статтею 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій, зокрема, передбачено обов'язок страхувальника нараховувати, обчислювати та сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.
Згідно ст. 18 Закону страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом.
Згідно п. 6 ст. 18 Закону законодавством не можуть встановлюватися пільги з нарахування та сплати страхових внесків або звільнення від їх сплати.
Крім того, ч. 1 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»визначено, що страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.
У відповідності до ч. 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду, яким для відповідача є календарний місяць. Суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, відповідно до частини 2 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій.
У випадку, якщо страхувальник має на кінець звітного базового періоду недоїмку зі сплати страхових внесків, вимога надсилається щомісяця протягом п'яти робочих днів, наступних за звітним базовим періодом. Вимога формується на підставі даних особових рахунків платників на всю суму боргу.
Борг, зазначений у вимозі, сформований на підставі безпосередньо звітів, які подавались позивачем до УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова та з урахуванням сплати, яка надходила до управління.
Враховуючи те, що строк виконання зобов'язань по сплаті страхових внесків до органів УПФУ у позивача настав після порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію, дія мораторію на виконання цих зобов'язань не розповсюджувалась, тому у відповідача були всі підстави для винесення вимоги № Ю-1586/904 від 04.10.2010 року.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції, враховуючи наступне.
Ст. 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»від 14.05.1992 року № 2343, передбачає, що введення мораторію на задоволення вимог кредиторів стосується зобов’язань підприємства термін виконання яких настав до дня введення мораторію. Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість позивача перед відповідачем виникла вже після введення мораторію (а. с. 7), за період червень-серпень 2010 року, тобто дія мораторію на її стягнення не розповсюджується.
Доводи апелянта полягають у тому, що згідно ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інші види загальнообов'язкового державного соціального страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Колегія суддів не погоджується з даними доводами, та звертає увагу на те, що відповідач своєю вимогою Ю-1586/904 від 04.10.2010 стягує з позивача борг, який виник із сплати узгоджених страхових внесків відповідно до особових карток позивача, без нарахування пені та штрафних санкцій (а. с. 7), тобто не порушуючи вимоги ч. 4 ст. 12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В свою чергу, доводи апеляції не спростовують висновків суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу відкритого акціонерного товариства «Чернігівський завод радіоприладів»–залишити без задоволення, а постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 03.11.2010 –без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 14.02.2011.