КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-16768/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1М

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого Василенка Я.М.,

суддів                               Кузьменка В.В., Шурка О.І.,

при секретарі                      Киричуку Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу згідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 у справі за його позовом до Прем'єр-міністра України та Національного банку України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 залишено позовну заяву без руху та встановлено строк до 10.12.2010 для усунення недоліків позовної заяви.

Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить постановити рішення про задоволення позовних вимог, зобов’язати суддю Літвінову А.В. виплатити йому моральну шкоду в розмірі 525000 грн., давши ухвалою оцінку її діям та направивши цю ухвалу Раді суддів України для притягнення зазначеної судді до дисциплінарної відповідальності за порушення присяги судді.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Вимоги апелянта про постановлення рішення про задоволення позовних вимог та про зобов’язання судді Літвінової А.В. виплатити йому моральну шкоду в розмірі 525000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки такі вимоги не входять до меж перегляду судом апеляційної інстанції, встановлених ст. 195 КАС України, а також це не входить до повноважень суду апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, виключний перелік яких встановлено ст. 199 цього ж Кодексу. Більш того, суддя Літвінова А.В. не являється відповідачем по справі.

В іншій частині вимоги апеляції не підлягають задоволенню, оскільки ні з матеріалів справи, ні з доводів апеляційної скарги не вбачається підстав для цього, перелік яких встановлений ст. ст. 166, 208 КАС України.

В свою чергу, колегія суддів погоджується з резолютивною частиною оскаржуваної ухвали суду першої інстанції та вважає, що дана ухвала підлягає частковій зміні в мотивувальній частині, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюється законом.

На даний час судовий збір включено до системи оподаткування (п. 27 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про систему оподаткування»від 25.06.1991 в редакції Закону України від 06.10.2005 № 2960-IV-114), але спеціального закону про нього ще не прийнято. Тому до його прийняття та набрання чинності розмір судового збору та порядок його сплати визначаються відповідно до п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України.

Випадки звільнення від сплати судового збору (державного мита) при зверненні до адміністративного суду визначаються КАС України.

В адміністративному судочинстві при сплаті судового збору застосовуються також пільги, надані на підставі статей 4 і 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито». Цим Декретом встановлюються категорії осіб, які звільняються від сплати державного мита, та види справ, у яких особи звільняються від сплати державного мита.

Як вбачається із зазначених норм законодавства, позивач не звільнений від сплати державного мита при зверненні із даним позовом.

Відповідно до п. 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення»КАС України до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту "б" пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;

3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 на підставі ч. 1 ст. 108 КАС України правомірно залишено позовну заяву без руху за порушення вимог ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки позивачем дійсно до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору в частині заявлених майнових вимог (зворот а. с. 5), що апелянтом не спростовано.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Колегія суддів вважає, що зазначені вимоги ч. 1 ст. 108 КАС України були виконані судом першої інстанції, оскільки згідно до повідомлення про вручення поштового відправлення (а. с. 12) позивач отримав оскаржувану ухвалу ще 30.11.2010.

В свою чергу, дійшовши висновку про необхідність зміни оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в мотивувальній частині колегія суддів виходить з наступного.

Так, судом першої інстанції помилково в мотивувальній частині зазначеної ухвали безпідставно встановлено порушення позивачем п. 4 ч. 1 ст. 106 КАС України, оскільки із позовної заяви (а. с. 2-5) вбачається, що у ній зазначено зміст позовних вимог згідно з частиною третьою статті 105 цього Кодексу і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги до обох відповідачів та зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись ст.ст. 41, 160, 195, 196, 199, 200, 201, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 –задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 –змінити в мотивувальній частині, виключивши з неї посилання на порушення позивачем вимог п. 4 ч. 1 ст. 106 Кодексу адміністративного судочинства України, як на підставу залишення позовної заяви без руху.

В іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.11.2010 –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та в частині залишення без змін ухвали суду першої інстанції може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 14.02.2011.