Пустомитівський районний суд Львівської області

м. Пустомити, вул. Івана Кандиби, 3, 81100, (03230) 4-11-59

Справа №1-124

2010 рік

ВИРОК

ІМ’ЯМ УКРАЇНИ

15 березня 2010 року

Пустомитівський районний суд Львівської області

В складі: головуючого Нерознак В. Ф.

При секретарі: Слабак Л. І.

З участю прокурора Ліховин З. С.

Розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Пустомити справу про обвинувачення

- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, українця, уродженця і жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, б/п, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, не одруженого, призовника, виховується одним із батьків, не судимого, -

в скоєнні злочину, передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України, суд

встановив:

16 грудня 2009 року, біля 19 години, неповнолітній ОСОБА_1 в селі Загір’я Пустомитівського району Львівської області, перебуваючи у будинку за місцем проживання свідка ОСОБА_2, вчинив таємне викрадення чужого майна на загальну суму 2550 гривень.

Так, в зазначений день та час підсудний ОСОБА_1 перебував, - із дозволу свідка ОСОБА_2, - в будинку останнього та знаходився в приміщенні кухні. Маючи намір вжити спиртні напитки, свідок ОСОБА_2 попросив ОСОБА_1 піти у кімнату будинку та принести два стакани, що знаходилися в серванті.

Коли ОСОБА_1 брав із серванта стакани, то він побачив там золоту обручку вартістю 750 гривень, та золотий перстень вартістю 1800 гривень. (що належали потерпілій ОСОБА_3, - сестрі ОСОБА_2 Р.).

За наведених обставин підсудний ОСОБА_1 такі золоті вироби викрав і, - в послідуючому, - залишив дім ОСОБА_2

На слідуючи день підсудний дав ці речі своїй сестрі ОСОБА_4 для здачі в ломбард, а коли отримав від сестри 650 гривень, - то гроші розтратив на власні потреби.

Вина підсудного у вчиненні такого злочину доведена сукупністю слідуючих доказів.

Так, сам підсудний ОСОБА_1 вину свою визнав повністю і суду пояснив, що 16 грудня 2009 року, біля 19 години, прийшов із свідком ОСОБА_2 до будинку останнього в с. Загір’я Пустомитівського району, де вони обоє мали намір вжити спиртні напитки. Коли перебував в приміщенні кухні, то ОСОБА_2 попросив його піти в кімнату та з серванта принести два стакани.

Підсудний ОСОБА_1 ствердив, що він пішов у кімнату, де був сервант, і, - коли брав стакани, - то побачив там золоту обручку та золотий перстень. У нього виникнув намір ці золоті речі вкрасти, - що він і зробив. Через деякий час він залишив дім ОСОБА_2 на другий день викрадені обручки та перстень він дав своїй сестрі ОСОБА_4 для здачі в ломбард. Коли сестра це зробила і передала 650 гривень то виручені таким чином від крадіжки кошти він розтратив на власні потреби.

Покази підсудного підтверджуються іншими об’єктивними доказами.

Так, свідок ОСОБА_2 суду пояснив, що 16 грудня 2009 року, - вечірній час, - у нього в приміщенні кухні дійсно перебував ОСОБА_1, з яким він мав намір випити горілки. Коли він (свідок) готував закуску, то попросив ОСОБА_1 піти в іншу кімнату та принести з серванта два стакани. ОСОБА_1 таке його прохання виконав і, - через деякий час, залишив його дім.

Свідок ОСОБА_2 ствердив, що серванті дійсно знаходилися принадлежні його сестрі ОСОБА_3 золоті обручка та перстень, й що сестра 19.12.2009 року виявила факт їх крадіжки.

Потерпіла ОСОБА_3 суду пояснила, що вона дійсно залишила в серванті золоту обручку вартістю 750 гривень та золотий перстень вартістю 1800 гривень, - і що 19 грудня 2009 р. виявила факт крадіжки.

З протоколу відтворення обстановки та обставин події видно, що сам підсудний ОСОБА_1 показав обставини, за яких він із кімнати, де проживає, ОСОБА_2, викрав золоті обручку та перстень. (а. с. 27-30).

Поскільки доведено, що підсудний ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна на загальну суму 2550 гривень, - то дії його вірно кваліфіковано по ст. 185 ч. 1 КК України.

За вчинення такого злочину підсудний підлягає покаранню.

При визначенні виду і розміру покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки злочину, особу підсудного.

Підсудний ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, визнав свою вину, розкаявся, позитивно характеризується, є неповнолітнім, - який має матір-пенсіонерку, і який виховується без батька у малозабезпеченій, багатодітній сім’ї.

Ці обставини суд визнає такими, що пом’якшуть покарання підсудного.

Викладене вище дає суду підстави прийти до висновку, що неповнолітній ОСОБА_1 може бути виправлений без відбування покарання, з випробуванням.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд

засудив:

- ОСОБА_1 по ст. 185 ч. 1 КК України на 1рік (один) позбавлення волі;

Згідно ст. 104 КК України (відповідно до вимог ст. ст. 75-76 КК України) засудженого ОСОБА_1 звільнити від відбування призначеного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю на 1 рік (один).

На підставі ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов’язок повідомляти органи кримінально-виконавчої системи проз міну місця проживання.

Міру запобіжного заходу засудженому кашубі І. І. у вигляді підписки про невиїзд з місця проживання – залишити до вступу вироку в законну силу.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом п’ятнадцяти діб з моменту його проголошення.

Суддя: